ГЛОСАРІЙ

 

Азбест (asbestos)

Загальна назва мінералів класу силікатів, що утворюють тонковолокнисті агрегати. Вогнестійкі, луго- та кислототривкі, нетеплопровідні, діелектрики. Здатні розщеплюватися на тонкі міцні волокна. Колір золотисто-жовтий, зелений до чорного, в розпушеному стані білий. Твердість 2—2,5, густина 2,5. Погано проводить тепло і електричний струм, в кислотах розчиняється.

Азот (azote)

Газ без кольору, запаху, смаку; складається з двоатомних молекул N2. За нормальних умов 1 л азоту важить 1.25046 г, критична t° дорівнює —147,16°, малорозчинний у воді. При звичайних умовах азот хімічно малоактивний; при високих температурах і тиску, при наявності каталізаторів азот утворює сполуки з воднем, металами, киснем та ін. В природі азот існує як головна складова частина повітря (75.5 % за вагою), у формі нітратів і солей амонію; входить до складу вугілля, нафти, алкалоїдів, білкових речовин. Азот повітря використовують у виробництві аміаку, азотної кислоти, добрив, а також як інертний газ.

Азотна кислота (azotic acid)

Сильна одноосновна кислота. являє собою безбарвну димучу рідину з їдким запахом, легко розкладається, забарвлюючись у жовтий колір. Густина 1,53 г/см³. Кипить при 86°С, замерзає при — 41°С. На повітрі HNO3 «димить» внаслідок притягання її парами вологого повітря і утворення дрібненьких крапельок туману.Отримується при окисленні аміаку або реакції сірчаної кислоти з нітратом калію. Висококорозійна кислота, реагує з більшістю металів, сильний окислюючий агент.

Анод (anode) 

Позитивно заряджений електрод, до якого притягаються (звичайно в розчині) негативно заряджені частинки (аніони). В електро- і радіотехнічних приладах анод з'єднаний з позитивним полюсом джерела електричного струму. Поняття застосовують головним чином при описі явищ електролізу, проходження струму крізь гази і вакуум.

Аргон (argon)

Інертний газ, без кольору і запаху. Може вступати в реакцію лише з фторидом бору. Міститься в атмосфері Землі (1%).Порядковий номер 18, ат. в. 39,944.

Ацетилен (acetylene)

Безбарвний газ без запаху і смаку. У воді розчиняється. При сильному охолодженні переходить відразу в білу кристалічну речовину, минаючи рідкий стан. При 83,6°С випаровується (сублімує), не плавлячись. У хімічному відношенні ацетилен більш активний, ніж етилен. Висока хімічна активність ацетилену обумовлюється наявністю в його молекулі потрійного зв'язку. Для ацетилену характерні реакції окиснення, приєднання і полімеризації.

Бавовняні тканини (wool fabric)

Тканини, вироблені з бавовняної пряжі. Бавовняні тканини поділяються на кілька основних груп: білизняні, платтяні, одягові, підкладкові, мебльово-декоративні.

Бісмут (bismuth)

Хімічний елемент, символ Вi, атомний номер 83; атомна маса 208,980.; сріблясто-рожевий метал.

Вміст бісмуту в земній корі 1,7х10-5мас.%.

Бронза (bronze)

Сплав міді, та інших металів, чи неметалів. Здебільшого до складу бронзи входить олово. Частка олова у бронзах може становити від 1.25 до 10%. Серед неметалічних сполук найчастіше до складу бронз входить фосфор. Типова бронза має склад: 94.65% - мідь, 5% - олово, 0.35% - фосфор. Фосфор надає бронзам додаткову пружність (spring power), твердість, та збільшує корозостійкість. Температура плавлення бронз знаходиться у межах 990-1190 °С.

Водень (hydrogen)

Хімічний елемент 1-ої групи періодичної системи елементів. Символ — Н, атомний номер — 1, атомна маса — 1,0079. Н2 — газ водень — безколірний, без запаху і смаку газ, молекула якого складається з двох атомів гідрогену. Газ водень — найлегший із усіх відомих газів. Ізотопи гідрогену мають власні назви: ¹H — протій (Н), ²H — дейтерій (D) и ³H — тритій (T). Широко розповсюджений у природі.

Вольфрам ( tungsten)

Хімічний елемент, символ W, ат. н. 74, ат. маса - 183,85. Сріблясто-білий метал. Найбільш характерними і стійкими є сполуки В. зі ступенем окиснення +6. В. має схильність до комплексоутворень. Металічний В. у звичайних умовах хімічно стійкий. З киснем починає взаємодіяти при температурі вище 400оС. Протистоїть дії води, але при температурі червоного розжарювання легко окиснюється водяною парою. Найважливіші із сполук вольфраму: триоксид WO3, вольфрамова к-та H2WO4 і її солі - вольфрамати.

Вулканізація (curing)

Процес перетворення сирого каучуку на гуму шляхом нагрівання його з сіркою. Вулканізований каучук називають гумою.

При процесі вулканізації з каучуку, сірки і наповнювача (переважно сажі) виготовляють суміш, якою наповнюють відповідні форми і під тиском нагрівають до 130—160°С. Вміст сірки у вулканізованому каучуку становить 1—3%. Вулканізований каучук значно більш еластичний і міцний, ніж сирий.

Зварюваність (bondability)

Здатність металу утворювати міцні нероз’ємні з’єднання за рахунок сил міжатомного зчеплення.

Окислення (oxidation)

Реакція оксидатора із субстратом, наслідком якої є утворення кислот.

Окиснення (oxygenation)

Хімічний процес, під час якого елемент (або сполука) втрачає електрони. Окиснення, зокрема - це реакції сполучення кисню з простими і складними речовинами. Ці реакції відбуваються з різними швидкостями. Якщо реакції окиснення проходять швидко і супроводжуються виділенням значної кількості тепла і світла (полум'я), їх називають реакціями горіння, або просто горінням. Повільно відбуваються тління, гниття і дихання.

Оксид або окисел (oxide)

Бінарна сполука кисню з іншими елементами.Нормальними оксидами називаються бінарні сполуки елементів з киснем, у молекулах яких усі атоми кисню обома своїми валентними зв'язками безпосередньо сполучені з атомами елементу, а атоми елементу, в свою чергу, всіма своїми валентними зв'язками безпосередньо сполучені з атомами кисню.

Олово (stannum)

Позначається символом Sn. За нормальних умов олово — пластичний, ковкий і легкоплавкий блискучий метал сріблясто-білого кольору.

Олово використовується в основному як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами.

Олово є найважливішим легуючим компонентом при отриманні конструкційних сплавів титану.

Двоокис олова — дуже ефективний абразивний матеріал, вживаний при «доведенні» поверхні оптичного скла.

Кадмій (cadmium)

Хімічний елемент , символ Cd і має атомний номер 48 та атомну масу 112,41. Сріблясто-білий м'який метал з синюватим відливом, гнучкий, тягучий, легкоплавкий, токсичний перехідний метал, зустрічається в цинковій руді, масово використовується в батареях живлення.

Пасивуючі пігменти  (passivating pigment)

Пігменти гальмуючи корозійний процес на межі метал-покриття обумовлена гальмуванням анодного, катодного або одночасно обох процесів електрохімічної корозії за рахунок виділення пігментом іонів, створюючих пасивуючі шари на поверхні металів підвищення рН на межі плівка-підкладка і так далі. До пасивуючих пігментів відносять: хромати цинку, барії, свинцю, калія, кальцію; свинцеві білила, оксиди свинцю; плюмбаты калія і барії, ціанамід свинцю; фосфати цинку, хрому, алюмінію, магнію, барії; пороші металів – цинку, свинцю, алюмінію, магнію, титану і ін.

Паяння (soldering)

Процес з'єднання металів у твердому стані шляхом розплавлення присадкового матеріалу і дифузії його в основний метал.

Для паяння металів і сплавів використовують:

- тверді припої (tпл > 773 0К) - мідь, латунь, срібло та ін.;

- м'які припої (tпл < 773 0К) - припої олов’янисто-свинцеві та ін.

Для паяння алюмінію та алюмінієвих сплавів використовують: припій (60 % Сd, 40 % Zп) і флюс (73 % ZпСl , 23 % NаF).

Пігмент (colorant)

Компонент наповнених композиційних матеріалів, що додають матеріалам непрозорість, колір, протикорозійні і інші властивості.

У технології лакофарбних матеріалів пігментами називають високодисперсні неорганічні або органічні, нерозчинні в дисперионных середовищах речовини, здатні утворювати захисні, декоративні або декоративно-захисні покриття.

Плазма (plasma medium)

Частково або повністю ионизованный газ, утворений з нейтральних атомів (або молекул) і заряджених частинок (іонів і електронів).

Плазма – четвертий стан речовини, вона підкоряється газовим законам і у багатьох відношеннях поводиться як газ. Разом з тим, поведінка плазми у ряді випадків, особливо при дії на неї електричних і магнітних полів, виявляється таким незвичайним, що про неї часто говорять як про новий четвертий стан речовини.

Пластичність  (ductility property)

Властивість матеріалів змінювати під дією зовнішніх сил, не руйнуючись, свою форму і розміри і зберігати пластичні деформації після зняття навантажень. Пластичні деформації настають при напруженнях, що перевищують границю пружності. Здатність до пластичних деформацій без помітного збільшення навантаження називають текучістю. За певних умов для ряду матеріалів (бетону, металів, кераміки) характерна повзучість – безперервне повільне зростання деформації при постійному навантаженні.

Полірування (glazing)

Кінцева обробка виробів дрібнозернистим абразивом зі                        зв'язкою (оливою, сумішшю воску, парафіну, сала з гасом), нанесеного на поверхню круга, диска або стрічки з м'якого еластичного матеріалу.

Постійний струм (direct current)

Електричний струм, незмінний в часі. Для постійного струму незмінним є перш за все значення напруги (вимірюється у вольтах), а не значення струму (вимірюється в Амперах), хоча значення струму також може бути незмінним. Тому термін постійний струм слідує розуміти як постійну напругу.

Пружність (spring power)

Здатність тіл швидко відновлювати по­передню форму або об'єм після зняття деформуючих сил.

Розточування (boring)

Операція металообробки, яка полягає у збільшенні діаметра вже існуючих отворів.

Сірчана кислота (oil of vitriol)

Формула: H2SO4 Хімічно чиста сульфатна кислота являє собою важку безбарвну маслянисту рідину. У водних розчинах дисоціює майже повністю та відноситься до сильних кислот: Н24 == 2Н+ + SО4

Скло (glass)

Затверділий складний розчин кислотних і основних оксидів високої в'язкості з аморфною будовою.

Скловолокно (fibrous glass)

Волокно із тонких стікляних ниток. В такій формі скло демонструє незвичайні для скла властивості:не б’ється іне ломоється ,а замість того легко гнеться без руйнування.

Склотканина (glass-cloth)

Ефективний негорючий, екологічно чистий, антикорозійний електро і теплонепроникний скло матеріал.

Соляна кислота (chlorhydric acid)

Розчин хлороводню (HCl) у воді.За своєю хімічною активністю  належить до найсильніших кислот. Активно розчиняє більшість металів з виділенням водню, взаємодіє з оксидами металів тощо.

Концентрована хлоридна кислота містить 37% HCl і має густину 1,19 г/см3. Вона має різкий запах і «димить» на повітрі внаслідок виділення газоподібного хлороводню. Технічна кислота має жовтий колір, який обумовлюється домішками головним чином солей заліза.

Старіння матеріалів (ageing of material)

Зміна фізико-хімічних і механічних властивостей та структури матеріалів при експлуатації і тривалому зберіганні за рахунок того, що початковий матеріал знаходиться у метастабільному стані та поступово переходить у більш стабільну форму.

Твердість (firmness)

Властивість матеріалу опиратися проникненню до нього іншого, більш твердого тіла. Найтвердішим із існуючих сьогодні матеріалів є ультратвердий фулерит (приблизно в 1,17—1,52 разів твердіший за алмаз. Однак це матеріал доступний лише у мікроскопічних кількостях. Найтвердішим з поширених речовин є алмаз (10 одиниць за шкалою Мооса).

Температура плавлення (fusing point)  

Температура, при якій тверде кристалічне тіло здійснює перехід в рідкий стан і навпаки. При температурі плавлення речовина може знаходитись як в рідкому так і в твердому стані. При підведені додаткового тепла речовина перейде в рідкий стан, а температура не змінюватиметься доки вся речовина в системі не розплавиться. При відведенні зайвого тепла (охолодженні) речовина буде переходити в твердий стан (застигати) і доки воно не засстигне повністю температура не зміниться.

Теплопровідність (caloric conductibility)

Здатність речовини переносити теплову енергію, а також кількісна оцінка цієї здатності. Явище теплопровідності полягає в тому, що кінетична енергія атомів й молекул, яка визначає температуру тіла, передається атомам і молекулам у тих областях тіла, де температура нижча. При теплопровідності величина потоку тепла визначається різницею температури між різними областями тіла. Кількісно теплопровідність характеризується коефіцієнтом теплопровідності κ, який входить в рівняння (закон Фур'є)

Коефіцієнт теплопровідності вимірюється у Вт/(м·K) чи Вт·м-1·K-1.

Токсичність  (toxicity)|токсичний|

Здатність окремих факторів хімічної та біологічної природи чинити негативний вплив на різні організми.

Термічна обробка (heat treatment)

Зміна структури металів і сплавів при нагріванні, видержуванні та охолодженні, згідно спеціального режиму, і тим самим, у зміні властивостей останніх. В основі термічної обробки сталей лежить перекристалізація аустеніту при охолодженні. Перекристалізація може відбутися дифузійним або бездифузійним способами. У залежності від переохолодження аустеніт може перетворюватися у різні структури з різними властивостями.

Теплостійкість (antiheat)

Властивість матеріалу зберігати експлуатаційні характеристики (наприклад, міцність, пластичність, ударну в’язкість) при механічному і хімічному впливі в умовах високої температури.

Термостійкість (heat stability)

Здатність матеріалів витримувати без руйнування циклічні зміни температури. Підвищену термостійкість мають матеріали з низьким коефіцієнтом термічного розширення (плавлений кварц, спеціальне скло), високою теплопровідністю і низьким модулем пружності (метали).

Текучість (cold flow)

Властивість пластичних матеріалів і тіл при поступовому збільшені тиску поступатися дії сил, що зрушують, і текти подібно в’язким рідинам.

Ультразвук (ultrasound)

Пружні звукові коливання високої частоти .

Ультразвуковим діапазоном завжди рахують полосу частот від 20000 до декілька міліардів Гц.  

Усадка (shrinkage)

Зменшення лінійних розмірів і об΄єму матеріалів під час втрати ними вологи , уплотнєніє , затвердіння  та інших процесів.

  Усадка  металів і металевих сплавів в процесі кристалізації обумовленна зменшенням  об΄єму при переході з рідкого стану в твердий , допоміжним  зменшенням при охолодженні від температури за твердіння до постійної  температури , а також проникненням рідкого металу внутрішніх частин застигаючої маси в усі пустоти і розриви, виникаючі при формуванні зливка чи фасонного відливку.

Флюси (gumboil)

Неметалеві матеріали, які служать для захисту наплавляємого металу від повітря і легування металу шва необхідними присадками. Їх розплав потрібен для стабілізації процесу зварювання і покращення якості шва. Флюси сприяють стійкому горінню дуги і стабільному протіканню процесу зварювання.

Фрезерування (mill operation)

Один із найбільш продуктивних методів обробки. Головний рух (рух різання) під час фрезерування — обертальний, його здійснює фреза, рух подачі — за звичай прямолінійний. Фрезеруванням можна одержати деталь точністю за 6…12 квалітетом шорсткістю до Rа = 0,8 мкм. Фрезерування здійснюється за допомогою багатозубого інструмента фрези.

Фтористий натрій (sodium fluoride)

Кристалічна речовина з температурою розплавлення плюс 997 град. C. Погано розчиняється у воді: за температури плюс 15 град. C розчинність у воді становить 3,5%, а за температури плюс 25 град. C - 4%.

Хонінгування (honed finishing)

Метод завершальної обробки дрібнозернистими абразивними брусками. Такий інструмент закріплюють у спеціальній хонінгувальній головці, яка здійснює разом з ним обертальний (головний) рух і поступальне переміщення вздовж осі заготовки (рух подачі). Хонінгування застосовують здебільшого при обробці точних отворів.

Шліфування (glazing)

Процес різанням за допомогою абразивних матеріалів (алмаз, корунд, наждак, карбід бору і ін.). При шліфуванні гострі кромки граней зерен зрізують з поверхні тонкий шар металу (0,05 — 0,005мм). Мала товщина стружки і високі швидкості різання обумовлюють застосування шліфування як способу остаточної обробки, коли необхідно забезпечити високу точність і чистоту поверхні деталі, що оброблюється.