2.6  Вихрові пиловловлювачі


Відносяться до прямоточних апаратів відцентрової дії. Вони відрізняються від циклонів високою (до 98...99%) ефективністю очищення газів від дрібнодисперсних частинок пилу (3...5 мкм), меншою питомою витратою енергії та можливістю очищення газів з вищою температурою (до 973 К). В той же час вихрові пиловловлювачі складніші за будовою і експлуатацією, вимагають вста­новлення додаткового пристрою для подачі вторинного повітря.
На рис. 2.7 наведені два основних типи вихрових пиловловлювачів: соплові та лопаткові.
Запилений газ поступає в камеру 1 через вхідний патрубок з лопат-ковими завихрювачами 2, внаслідок чого потік закручує­ться і відцентрові  сили, які виникли в ньому, відкидають частинки пилу до стінок апарата. Одночасно направляється зустрічний по­тік вторинного повітря, яке закру-чується за допомогою соплового 4 або кільцевого лопаткового 5 завих-рювача і рухається вздовж стінок камери, відводячи увесь пил у спеці-альний бункер. Вто­ринне повітря для закручування потоку можна забирати із зовніш­нього середовища, з потоку очищеного газу чи з запиленого по­вітря. Останній варіант найбільш економічний; в цьому випадку можна підвищити продуктивність пиловловлювача на 40...65% без помітного зниження ступеня очищення.

Рисунок 2.7 – Схематичне зображення вихрових пиловловлювачів:            а) соплового типу; б)  лопаткового типу:  1 – робоча камера;  2 – підпірна шайба; 3 – лопатковий завихрювач;  4 – сопловий завихрювач;                      5 – кільцевий лопатковий завихрювач
Одиночні вихрові пиловловлювачі можна легко групувати, забезпе­чуючи при цьому очищення великих об’ємів (до 315000 м3/год.) запиле-ного газу.