Сили, які діють в електричному полі, – центральні. Поле центральних сил – потенціальне. Під час переміщення тіла із зарядом q на відстань S у електричному полі напруженістю Е під дією сили F виконується робота:

? – кут між векторами .

Робота сил електричного поля при переміщенні заряду не залежить від форми шляху, а залежить тільки від взаємного розміщення початкової і кінцевої точок траєкторії.

Потенціальна енергія заряду в однорідному електричному полі зв’язана з напруженістю поля співвідношенням:

,

де х – координати заряду, що W = 0 при х = 0.

Тоді робота:

Величину, яка визначається відношенням потенціальної енергії заряду до величини цього заряду, називають потенціалом.

Потенціал чисельно дорівнює роботі кулонівських сил з переміщенням одиничного позитивного заряду із даної точки простору в нескінченність:

Потенціал поля – величина скалярна. Під час переміщення одиничного заряду з точки А в точку В виконується робота:

- різниця потенціалів між точками А і В.

Вимірюють в СІ [?] = Дж/Кл = В.

Поверхні, потенціали всіх точок яких однакові, називають еквіпотенціальними поверхнями. В кожній точці еквіпотенціальної поверхні вектор напруженості перпендикулярний до неї.

Якщо електричне поле утворене кількома зарядами, то потенціал, в якій–небудь точці поля дорівнює алгебраїчній сумі потенціалів, створених кожним зарядом :

Потенціал поля точкового заряду q на відстані r від нього: