Фотометрія – це розділ фізики, в якому вивчаються величини, що характеризують електромагнітне випромінювання та техніку його вимірювання.

Людське око може сприймати електромагнітні хвилі довжиною λ від 0,38 до 0,76 мкм і найчутливіше до зелених променів (λ=0,556 мкм).

Одиницею сили світла І є кандела (кд). Кандела – сила світла, яке випускається з поверхні площею 1/600000 м² повного випромінювача в перпендикулярному напрямі, при температурі випромінювача, що дорівнює температурі твердіння платини при тиску 101325 Па.

Світловий потік Ф – це кількість теплової енергії, що проходить через деяку поверхню за одиницю часу.

,

де α ≤  1 – функція видимості людського ока, яка дорівнює нулю, коли довжина хвиль λ < 0,38 мкм і λ > 0,76 мкм і дорівнює одиниці при

λ = 0,550 мкм.

Одиниця світлового потоку в СІ – люмен, 1 лм = 1кд · 1ср.

Світловий потік дорівнює добутку сили світла джерела на тілесний кут ω, в який посилають випромінювання :

Якщо джерело випромінює світло рівномірно у всіх напрямах, то сила світла:

Відношення світлового потоку Ф, що падає на поверхню площею S до цієї площі, називають освітленістю Е:

За одиницю освітленості в СІ приймають люкс (лк). Освітленість поверхні точковим джерелом прямо пропорційна силі світла джерела, косинуса кута падіння променів і обернено пропорційна квадрату відстані від джерела до поверхні: