Енергозберігаючі відновлювальні джерела теплопостачання  

Назад   Зміст   Далі

5.4.2. Розрахунок джерела тепла

 

    

Варіант А – площадковий колектор

Теплофізичні характеристики верхнього шару ґрунту сильно залежать від складу і стану ґрунту. Теплоакумулювальні властивості ґрунту тим кращі, чим більше він містить у своєму складі води і мінеральних елементів. Загальний питомий відбір потужності від  ґрунту складає| від 10 до 35 Вт/м2.

    Таблиця 5.7 – Питомий відбір потужності від ґрунту

Сухий піщаний грунт

q = 10-15 Вт/м2

Вологий| піщаний грунт

q = 15-20 Вт/м2

Сухий глинистий грунт

q = 20-25 Вт/м2

Вологий| глинистий грунт

q = 25-30 Вт/м2

Грунт з| грунтовими водами

q = 30-35 Вт/м2

Необхідна площа ділянки ґрунту визначається залежно від холодопродуктивності Qх теплового насоса, яка визначається з паспортних

холодопродуктивністю Qх = 7,5 кВт. Встановлення теплового насоса більшої продуктивності не доцільне, тому що при виборі теплового насоса необхідно враховувати і нерівномірність споживання тепла. Обраний тепловий насос споживає 2,2 кВт електричної енергії. Необхідна площа ділянки ґрунту складе, м2

Варіант Б  – Буріння шурфів і влаштування зондів

Для невеликих земельних ділянок земляні зондовий комплекс є альтернативою земляному колектору (рис. 5.13) Нижче розглядається подвійний U – подібний трубчастий зонд. Іншим варіантом є дві подвійних U – подібних петлі полімерного трубопроводу в одній свердловині. Всі проміжки між трубами і ґрунтом заповнюються матеріалом з хорошою теплопровідністю.

Рекомендована мінімальна відстань між двома ґрунтовими зондами:

– 5 м до 50 м глибини свердловини;

– 6 м до 100 м глибини свердловини.

В табл. 5.8 наведено значення питомого відбору потужності подвійним U-подібним ґрунтовим зондом. 

Таблиця 5.8 – Питомий відбір теплової потужності подвійним зондом з  поліетиленової труби Æ 32 мм.

Грунт

Питомий відбір потужності  qz

Загальні нормативні показники

 

Поганий грунт (суха осадова порода)

(l< 1,5Вт/м·К)

20Вт/м

Нормальна тверда кам’яна порода і насичена водою осадова порода (l< 1,5-3 Вт/м·К)

50Вт/м

Тверда кам’яна порода з високою теплопровідністю (l< 3Вт/м·К)

70Вт/м

Окремі породи

 

Галька, пісок(сухий)

<20Вт/м

Галька, пісок (вологий)

55-65 Вт/м

Суглинок, глина (волога)

30-40 Вт/м

Вапняк (масивний)

45-60 Вт/м

Піщаник

55-65 Вт/м

Кислі магматичні породи (граніт)

55-70 Вт/м

Основні магматичні породи (базальт)

35-55 Вт/м

Гнейс

60-70 Вт/м

Визначимо загальну довжину подвійних зондів, що потрібні для відбору тепла, м
  

                                 (5.18)

де qz – питомий відбір потужності зондом.    

Згідно з рекомендаціями [86] довжина зондів і колекторів не повинна перевищувати 100 м. Тому остаточно приймаємо два подвійних ґрунтових зонди по 75 м.

На рис. 5.13 зображено принципову схему подвійного ґрунтового зонда.

Рисунок 5.13 – Принципова схема подвійного ґрунтового зонда

RL – зворотна магістраль контуру розсолу;

VL  – подаюча магістраль контуру розсолу;

A – заповнювач шурфа;

B – захисний ковпачок.

Остаточно, для  влаштування ґрунтового зонду знадобиться 75×2×2=300 м поліетиленової труби. 

Характеристики поліетиленової труби наведено в таблиці 2.

     Таблиця 5.9 – Характеристики поліетиленової труби, PN10

Зовнішній діаметр

× товщина стінки, мм

Номінальний

діаметр

Об’єм погонного метра труби, л

Площа зовнішньої бічної поверхні труби, м2

20×2,0

15

0,201

0,0628

25×2,3

20

0,327

0,0785

32×3,0

25

0,531

0,100

40×2,3

32

0,984

0,126

40×3,7

32

0,835

0,126

50×2,9

40

1,595

0,157

50×4,6

40

1,308

0,157

63×5,8

50

2,070

0,197

63×3,6

50

2,445

0,197

 

Визначимо, скільки поліетиленової труби Æ 32 знадобиться для влаштування ґрунтового колектора. Глибина закладання колектора повинна становити 1,3…1,7 м. Відстань між траншеями не менше 0,5…1 м. Згідно з [86] питоме співвідношення f для труб складе:

·        1,5 м. п. на 1 м2 ґрунту для діаметра 32 мм;

·        2 м. п. на 1 м2 ґрунту для діаметра 25 мм;

·        3 м. п. на 1 м2 ґрунту для діаметра 20 мм.

Тоді загальна кількість труби для колектора складе, м:

Приймаємо до встановлення п’ять трубних колекторів довжиною по 100 м. Об’єм системи при цьому складе 0,531×500 = 266 л. Додамо 10% на об’єм розподільника і системи обв’язки, остаточно отримаємо об’єм системи  300 л. В ґрунтовий колектор обов’язково необхідно заливати незамерзаючі розчини на основі пропіленгліколю, тоді як більш дешевші розчини на основі етиленгліколю (тосол та інші) є ядовитими. Властивості водневого розчину пропіленгліколю наведено в табл. 5.9. 

При виборі концентрації розчину необхідно ґрунтуватися на температурі кипіння фреону у випарнику. Зазвичай температура кипіння складає мінус 5 °С. Температура замерзання розчину залежить від вмісту гліколю і складає, при вмісті пропіленглікою:

·        10%  – мінус 3,5 °С;

·        20% – мінус 7,4 °С;

·        30% – мінус 13,1 °С;

·        40% – мінус 21,5 °С;

·        50% – мінус 33,6 °С.

Прийнявши 30% концентрацію  розчину, отримуємо, що для приготування розчину для заповнення системи необхідно залити 210 л води і 90 л чистого пропіленгліколю.

         Колектор складається з п’яти трубних контурів по 100 м і об’єднуючого трубопроводу, якій підводе теплоносій до теплового насосу. Обов’язковим є встановлення запірно-регулювальної арматури, манометра для контролю цілісності колектора, розширювального баку, спускних пристроїв повітря. Біля будинку необхідно влаштувати приямок для заповнення системи розчином і огляду колектора. Труби, що проходять від колектора до будинку, необхідно обов’язково утеплити. З приямку влаштувати дренаж дощових вод. Заповнювати колектор необхідно вже готовим розчином пропіленгліколю.

Назад | Зміст | Далі

Вінницький національний технічний університет

 
Создание сайтов ЕкатеринбургШаблоны сайтовПоиск товаров - справочник цен, каталог магазинов, прайс-листыБесплатные шаблоны дизайна детских сайтов