При виборі інтерфейсу для ДП необхідно врахувати такі зауваження. Паралельні інтерфейси для передавання сигналів використовують ТТЛ-рівні, форма сигналів має імпульсний вигляд. Тому ці інтерфейси значною мірою піддаються впливу завад. Лінії паралельного інтерфейсу звичайно виконують витою парою. Довжина інтерфейсного кабелю в цьому випадку повинна бути не меншою 2,5 м, а при використані екранованого кабелю його довжину можна збільшити до 3 м.

Послідовні інтерфейси більш завадазахищені. Довжина кабелю для інтерфейсу RS-232 рівна 15 м. На практиці можливе використання кабелів довжиною до 30 м. Зважаючи на те, що інформація в цих інтерфейсах передається послідовно біт за бітом, то швидкість передавання даних значно нижча, ніж у паралельних інтерфейсів.

Підключення пристроїв за допомогою паралельних інтерфейсів у користувачів труднощів не викликає. В ПЕОМ і ДП повинні бути однаково встановлені такі параметри як: швидкість передавання, кількість стартових біт, розрядність даних, які передаються, наявність біта перевірки. Ці параметри для ДП задаються за допомогою мікроперемикачів, розміщених у пристрої чи на модулі інтерфейсу. В ПЕОМ вони визначаються, як правило, програмним способом, наприклад за допомогою утіліти MS-DOS MODE. При виборі параметрів інтерфейсу треба враховувати, що збільшення довжини пакета, який передається, зменшує швидкість передавання символів.  Таким чином, при швидкості передавання 9600 Бод і мінімальній довжині пакета (1 старт-біт, 7-розрядні дані без біту парності, 1 стоп-біт) швидкість передавання символу становить біля 1066,6 символ/с (9600/(1+7+1)), а при максимальній довжині пакета (2 старт-біта, 8-розрядні дані з бітом парності, 2 стоп біти) швидкість приблизно дорівнює 738,5 символ/с (9600/(2+8+1+2)).

При виборі швидкості передавання слід враховувати, що чим вища швидкість передавання, тим більш чутлива до завад інформація, що передається. При збільшенні довжини кабелю потрібно зменшувати швикість передачі.

Для синхронизації даних, що передаються, в кожному пристрої використовується свій тактовий генератор. Тому існує розкид частот генераторів. Для синхронізації цих тактових генераторів використовують старт-біти. Чим більше старт-бітів, тим точніша синхронізація тактових генераторів.

Сучасні ДП використовують 8-розрядну кодову таблицю, але багато присторїв мають спеціальні команди керування старшим бітом даних (MSB), які дозволяють передавати по інтерфейсу  7-розрядні дані.

Біт парності, як зазначено раніше, дозволяє контролювати вірогідність передавання інформації та виявити її спотворення.

 

 Контрольні запитання

 

1.Навести класифікацію інтерфейсів, що використовуються у складі принтерів.

2.Обгрунтувати переваги паралельного інтерфейсу типу Centronics у порівнянні з послідовним інтерфейсом типу RS-232.

3. Чому інтерфейс RS-232 характеризується підвищеною завадостійкістю?

4.Особливості функціонування паралельного інтерфейсу типу Centronics.

5. Чим обмежується довжина кабелю в інтерфейсі Centronics?

6. Навіщо в інтерфейсі RS-232 використовується дев’ятий біт? Навести приклад.

7.  Чому інтерфейс Centronics має низьку завадозахищеність і що належало б зробити, щоб її підвищити?

8.Пояснити, як можна використовувати паралельний інтерфейс типу Centronics в режимі передавання інформації в комп’ютер.

9.Порівняльний аналіз параметрів різних типів послідовних інтерфейсів.

10. Пояснити основні особливості послідовного інтерфейсу             типу RS-232.

11. Навести приклади використання послідовних інтерфейсів в друкувальних засобах.

12. Навести часову діаграму роботи послідовного інтерфейсу ИРПРС.

13. Чим обмежується максимальна довжина з’єднувального кабелю для послідовного інтерфейсу?

14. Що таке режим квитування?

15. Навести приклади периферійних пристроїв, які можуть отримувати живлення від USB-порта, обґрунтувати ці приклади чисельними даними.

Чим відрізняється USB-1.1 від  RS-485?