2.4.4 Теорема зведення системи сил до найпростішого вигляду
Розглянуті чотири випадки зведення довільної системи сил показали, що зміна центра зведення може привести до спрощення або ускладнення системи, яку отримуємо в результаті зведення.
Означення. При
зведенні довільної системи сил до
найпростішого вигляду вона зводиться до динами.
Нехай у
довільному центрі зведення
система
зведена до сили
, яка
дорівнює головному вектору
і
парі сил з моментом
(рис.
2.28), який дорівнює головному моменту системи відносно центра
.
Причому другий інваріант системи відмінний від нуля, тобто
.
Розкладемо момент результуючої пари на
дві складові: одну направимо
по результуючій силі, а другу
–
перпендикулярно до результуючої сили.
Сукупність пари і
сили
,
що лежить у площині пари, відповідно до правила паралельного перенесення сил
можна замінити однією силою
паралельним
перенесенням її у відповідний бік на величину
.
Оскільки пару сил з моментом
можна
переміщувати у площині пари, то
.
Таким чином,
.
Із рис. 2.28 видно, що сила перпендикулярна
до площини пари з моментом
,тобто
ми одержали динамічний гвинт або динамо.
Точка не
єдина, де система сил зводиться до динами. Силу
можна
переносити вздовж лінії її дії, а момент пари сил є вільним вектором. Таким
чином, систему сил можна звести до динамічного гвинта в усіх точках прямої, яка
проходить через точку
і
є лінією дії сили
. Ця
пряма називається центральною віссю системи сил. Знайдемо тепер рівняння
центральної осі. Нехай
(рис.
2.29) – точка центральної осі.
За теоремою
про зв’язок між головними
моментами сил відносно різних центрів маємо
,
Звідки
. (2.81)
Умову колінеарності і
запишемо
у вигляді
, (2.82)
де – скалярний
множник, який називатимемо параметром гвинта.
Нехай ,
,
і
,
,
–
відповідно проекції головних вектора і моменту на осі
,
,
,
тоді
(2.83)
Тепер рівність (2.82) з урахуванням (2.83) запишемо у вигляді
(2.84)
де ,
,
–
координати точки
центральної
осі.
Порівнюючи коефіцієнти при одиничних
векторах ,
,
матимемо
;
;
.
Отже
.
Це і є рівняння центральної осі системи сил.