2.4.4 Теорема зведення системи сил до найпростішого вигляду
Розглянуті чотири випадки зведення довільної системи сил показали, що зміна центра зведення може привести до спрощення або ускладнення системи, яку отримуємо в результаті зведення.
Означення. При зведенні довільної системи сил до найпростішого вигляду вона зводиться до динами.
Нехай у довільному центрі зведення система зведена до сили , яка дорівнює головному вектору і парі сил з моментом (рис. 2.28), який дорівнює головному моменту системи відносно центра
.
Причому другий інваріант системи відмінний від нуля, тобто
.
Розкладемо момент результуючої пари на дві складові: одну направимо по результуючій силі, а другу – перпендикулярно до результуючої сили.
Сукупність пари і сили , що лежить у площині пари, відповідно до правила паралельного перенесення сил можна замінити однією силою паралельним перенесенням її у відповідний бік на величину . Оскільки пару сил з моментом можна переміщувати у площині пари, то .
Таким чином,
.
Із рис. 2.28 видно, що сила перпендикулярна до площини пари з моментом ,тобто ми одержали динамічний гвинт або динамо.
Точка не єдина, де система сил зводиться до динами. Силу можна переносити вздовж лінії її дії, а момент пари сил є вільним вектором. Таким чином, систему сил можна звести до динамічного гвинта в усіх точках прямої, яка проходить через точку і є лінією дії сили . Ця пряма називається центральною віссю системи сил. Знайдемо тепер рівняння центральної осі. Нехай (рис. 2.29) – точка центральної осі.
За теоремою про зв’язок між головними моментами сил відносно різних центрів маємо
,
Звідки
. (2.81)
Умову колінеарності і запишемо у вигляді
, (2.82)
де – скалярний множник, який називатимемо параметром гвинта.
Нехай , , і , , – відповідно проекції головних вектора і моменту на осі , , , тоді
(2.83)
Тепер рівність (2.82) з урахуванням (2.83) запишемо у вигляді
(2.84)
де , , – координати точки центральної осі.
Порівнюючи коефіцієнти при одиничних векторах , , матимемо
;
;
.
Отже
.
Це і є рівняння центральної осі системи сил.