ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1
Стратегія підприємства: поняття, еволюція концепції

Мета роботи: ознайомитися з поняттям «стратегія» та визначити походження і підходи до визначення терміна «стратегія підприємства».

Теоретичні відомості

Термін «стратегія» історично виник і отримав певний зміст у військовому лексиконі. На той час термін «стратегія» означав вищу сферу військової майстерності, яка вивчає закономірності і характер війни.

З грецької стратегія (στρατηγία) “strategos” перекладається: «stratos» – армія, «ago» – веду) та означає мистецтво чи наука бути полководцем або мистецтво розгортання військ у бою. Значення полководців в Древній Греції було очевидним. Історія свідчить, що найбільш талановиті та успішні полководці дуже велике значення надавали правильній побудові забезпечення армії, а також рішенням, коли вступати в битву, а коли вступати в переговори з народом, політиками, дипломатами. Ще за 500 р. до н.е. поняття зустрічається в праці китайського філософа Сун-Цу «Мистецтво ведення війни». У часи Периклу (450 до н.е.) стало означати управлінські навички (адміністрування, лідерства, ораторства, влади). За часів Олександра Македонського (330 до н.е.) набуло значення навичок мобілізації ресурсів для подолання опору і створення уніфікованої системи глобального правління. На зорі розвитку державності (згадаємо, наприклад, Рим) «стратегія» визначала планування і втілення в життя політики держави й військово-політичного союзу ряду країн із використанням усіх мож­ливих способів і методів. Наполеон Бонапарт використовував термін стратегія для окреслення процедури підготовки до проведення успішних військових дій. Оскільки війни є (на жаль і сьогодні) найбільш важливими в житті людей, народів, країн, поняття «стратегічний» в значенні «найважливіший» перейшло до складу термінології управління в цілому.

Сучасне поняття стратегії стосовно бізнесу з’явилось в середині ХХ ст. У 1962 році вчений-економіст А. Чандлер-молодший застосував термін «стратегія» щодо керівництва підприємством у праці «Стратегія і структура». Він довів, що стратегія визначає структуру, і зміни в навколишньому середовищі викликають стратегічні альтернативи, які в свою чергу можуть породжувати зміни в організаційній структурі.

Необхідність розробкипідприємствами стратегії викликана нестабільністю середовища функціонування підприємств, неповнотою інформації про його майбутній стан і вплив на підприємство. Шістдесяті роки ХХ ст. ознаменувались істотними змінами на товарних, фінансових ринках, у режимах економічного регулювання міжнародного бізнесу, посиленням конкуренції у всіх сферах підприємництва. Підприємства в розвинених країнах опинилися в умовах близьких до «воєнних дій», пов’язаних із насиченням ринку, зростанням конкуренції, необхідністю боротьби за виживання. «Воєнні дії» в світі бізнесу потребували теоретичного забезпечення. Ці та інші фактори змусили представників управлінської думки глибше зрозуміти існування зовнішніх по відношенню до організації сил. З цією метою були розроблено новий підхід до управління – так зване стратегічне управління, що стало результатом еволюції підходів до планування діяльності підприємств: бюджетування, екстраполяційне планування, стратегічне планування.

Поняття "стратегія" увійшло до управлінських термінів у 50-х рр. XX ст., коли проблема своєчасної реакції на раптові зміни у зовнішньому середовищі набули важливого значення. Спочатку це поняття було незрозумілим. Словники не допомагали, бо наслідували застарілі традиції, коли слово "стратегія" застосовувалось виключно у військовій практиці і визначалось як "наука та мистецтво розгорнення військ до бою". В ті часи багато керівників компаній та вчених ставили під сумнів корисність нового поняття: на їх очах протягом півсторіччя американська економіка чудово розвивалася в умовах відсутності будь-яких "стратегій". Отже, поставало питання: "Навіщо раптом вони стали потрібні і яка від них користь фірмі?"

Інтерес до чітко сформульованої стратегії з'явився відносно недавно. Проте історія підприємництва має чимало прикладів спеціальної підготовки стратегій та їх вдалої реалізації. Наприклад, вдалий перехід фірми "Дюпон" від виробництва вибухівки до хімічної індустрії. Наступного значного успіху досяг Г. Форд, коли зосередив зусилля фірми на випуску моделі "Т" для задоволення потреб зростаючого масового ринку (хоча його стратегія вертикальної інтеграції закінчилась провалом). Ще один приклад вдалого рішення, більш близький до наших часів, - критерій фірми "Ройял Літтл", згідно з яким було створено фірму нового типу, так званий конгломерат. Або далекоглядне рішення фірми "Сіре Робак & Компані" про проведення мережі магазинів у приміські райони.

Наведемо основні підходи до визначення поняття "стратегія" (рис. 1.1).

- це низка цілеспрямованих рішень, які визначають та розкривають цілі компанії; приводять до розробки принципових планів та політики організації, що направлені на досягнення цілей; визначають рамки ділової активності компанії та тип людської і економічної організації; визначають природу економічного та неекономічного вкладу, який компанія намагається зробити задля своїх власників, працівників, клієнтів та громадськості (К. Андрюс).

Рис. 1.1. Трактування терміна «стратегія» в сучасних дослідженнях

Стратегія – це спосіб поведінки або план, який інтегрує основні цілі організації, норми та дії в єдине ціле, допомагає направляти та розміщувати ресурси унікальним і неповторним чином, який заснований на відносних внутрішніх перевагах та недоліках організації, очікуваних змінах в оточенні та пов'язаних з ними діями конкурентів (Дж. Б. Куїн).

Стратегія – це комплексний план, сформований для здійснення місії організації та досягнення її цілей (А. Мескон).

Стратегію відрізняють довгостроковість та впровадження інновацій (нововведень). Основне завдання, яке вирішує стратегія діяльності фірми - забезпечення впровадження інновацій та змін в організації шляхом розподілу ресурсів, адаптації до зовнішнього середовища, внутрішньої координації та передбачення майбутніх змін у діяльності.

Стратегія – це довгостроковий якісно визначений напрям розвитку підприємства, спрямований на закріплення його позицій та досягнення поставлених цілей.

Стратегія підприємства повинна постійно розвиватися. Не завжди вдається продумати заздалегідь усе до дрібниць і потім довгий час жити без змін. Завжди знаходиться щось нове, на що треба реагувати, і в результаті цього відкриваються нові стратегічні ніші.

Процес удосконалення стратегії безкінечний. Стратегія компанії завжди повинна сполучати в собі заплановану і продуману лінію поведінки, а також можливість реагування на все незаплановане нове.

Розрізняють наступні види стратегій:

- загальні для всієї організації в цілому;

- загальні конкурентні за окремими бізнес-напрямами.

Стратегія – це багатогранне та дуже ефективне для діяльності підприємства творіння, яке, між іншим, не убезпечує від всіх негараздів організації. Тому дуже важливо чітко визначити, чого саме не треба очікувати від стратегії.

Чого не дає стратегія:

- негайного результату;

- 100% передбачення майбутнього, котре б забезпечувало у поточному періоді прийняття "винятково правильних рішень";

- реалізації послуг у запланованих обсягах;

- забезпечення необхідними за кількісними та якісними характеристиками ресурсами за низькими цінами і саме тими постачальниками, що були заздалегідь визначені;

- 100% виконання всіх стратегічних настанов;

- визначення стандартного переліку дій та етапів розробки стратегії для всіх без винятку суб'єктів господарської діяльності;

- обов'язкового виживання організації в довгостроковій перспективі (відсутність стратегії зменшує імовірність виживання організації взагалі).

Практика процвітаючих підприємств доводить, що розробка стратегій, як правило, завершується формуванням більш або менш обґрунтованих планів, що мають складну внутрішню структуру, тобто на підприємстві завжди відбувається процес планування, однак сутність його розвиненості визначається особливостями самої організації.

На сьогоднішній день підприємства, що створюються, залежно від розуміння тенденцій розвитку економіки, галузі, підприємства, необхідності та можливостей передбачення майбутнього в дещо скороченому варіанті можуть проходити історичний шлях розвитку планування та управління підприємствами за останні 50-60 років ХХ ст.

Ринкова економіка формує нові вимоги до підприємства. Вони обумовлюються не тільки наявністю конкуренції та високими вимогами до якості товарів, але й необхідністю гнучко реагувати на зміни ринкової ситуації, яка не завжди сприяє процвітанню підприємства. Успішна організація – це єдиний організм і стратегія є сполучною ланкою цього апарату. Про необхідність розробки стратегії для раціонального господарювання на підприємстві достатньо влучно висловився один із авторів вчення про стратегічний менеджмент, американський вчений Ігор Ансофф. Він писав: «...компанії, за відсутності планованої і керованої стратегії, приречені на вимирання… В компаніях, яким вдається вижити, стратегічною поведінкою принаймні керують».

Різноспрямованість досліджень у галузі стратегічного управління демонструє наявність різних точок зору щодо змісту категорії стратегія в економічній науці, а саме: філософські, процесуальні, структурні, технологічні, поведінкові, результативні аспекти. Як наслідок — наявність великої кількості концептуальних основ для визначення та впровадження стратегії.

На сьогодні загальноприйнятого стандарту щодо змісту стратегії та її структури так і не існує, що ще раз підтверджує складність, багатоплановість і неоднозначність трактування даної категорії. Сучасні дослідники категорії «стратегія підприємства» в загальному її визначенні сходяться, хоча при розшифруванні окремих її складових займають різні позиції.

Порядок виконання

Використовуючи різні інформаційні носії: підручники, періодику, Інтернет, заповніть таблицю 1.2, вписавши у відповідні колонки прізвища авторів-науковців та визначення поняття «стратегія».

Таблиця 1.2 – Дефініції поняття «стратегія підприємства» відомими вченими-економістами


Автор

Поняття стратегії

1

2

3

1

 

 

2

 

 

3

 

 

4

 

 

5

 

 

6

 

 

7

 

 

8

 

 

9

 

 

10

 

 

Контрольні запитання                         

  1. В чому полягає предмет вивчення стратегії підприємства, необхідність, мета та завдання курсу?
  2. В чому полягає необхідність запозичення терміна з військового лексикону? Охарактеризуйте ретроспективу терміна «стратегія».
  3. Які фази еволюційного розвитку системи планування? Дайте характеристику змісту етапів розвитку стратегічного підходу до організації менеджменту бізнесу.
  4. Чому стратегія є основою стратегічного планування?
  5. В чому полягає призначення стратегії для забезпечення ефективного функціонування підприємства? Як проявляється відсутність стратегії у підприємства?