3.3 Поліаміди
Поліаміди - полімери, складені ланки яких, що повторюються, сполучені амідним зв’язком.
Поліаміди можуть бути аліфатичними або ароматичними. Поліамідні смоли – тверді речовини з високим ступенем кристалічності. Вони стійкі в маслах, жирах і лугах, не розчиняються, за рідкісним виключенням, в аліфатичних, ароматичних і хлорованих вуглеводнях, але стійкі у фенолах, концентрованих мінеральних і органічних кислотах. У автомобілебудуванні застосовують наступні марки поліамідів: П-12л, П-12б, ПА-12-11-1, ПА-12-10, ПА-12-20, ПА-6-210/310, ПА-6-110, П-68с-30, поліамід 6, поліамід 610, склонаповнений поліамід АС-30, КС-30, поліамідна смола АК-80/20, капролактам.
На авторемонтних заводах знаходить застосування капрон, а також його відходи. Крихта вторинної сировини не має стабільних властивостей і містить до 10% низькомолекулярних з’єднань.
Поліамідні пороші є дрібнодисперсними поліамідами, що слугують для антикорозійного покриття металевих деталей, вживаних в автомобільній промисловості і машинобудуванні. Покриття наносять методами електростатичного і вихрового напилення, зануренням.
Для підвищення експлуатаційних властивостей поліамідів в них вводять антифрикційні добавки: графіт, тальк, сульфат барію, дисульфід молібдену.
Ароматичні поліаміди – це в основному безбарвні високоплавкі кристалічні речовини, як правило, погано розчинні в органічних розчинниках, володіють різко вираженою температурою плавлення. Температура розкладання ароматичних поліамідів біля 400°С.
Для виготовлення різних матеріалів (наповнених пластмас, лаків, плівок і т. д.) застосовують ароматичні поліаміди: фенилон П, фенилон С. Композіциі на основі ароматичних поліамідів можуть працювати в умовах сухого тертя, при змащуванні мінеральними і синтетичними маслами і випускаються у вигляді наступних марок: графелон-10; -20; -35; -4ДНТ.