8.3 Техніка безпеки під час роботи з клеями та герметиками

Під час роботи з клеями та герме­тиками необхідно дотримуватися певних правил безпеки у зв'язку з тим, що багато з них є токсичними Й вогненебезпечними.

Найтоксичнішими затверджувачами уретанових і епоксидних клеїв є ізоціанат і поліетиленполіамін. Ізоціанати зумовлюють под­разнення слизових оболонок дихальних шляхів і загальну слабкість. Поліетиленполіамін при тривалому впливі на шкіру здатний спри­чинити ураження типу виразкового дерматиту, при потраплянні в очі він викликає гнійний кон'юнктивіт. Тривалий вплив епоксид­них смол на шкіру спричинює її захворювання (дерматит, екзему).

Клеї на основі модифікованих фенолоформальдегідних смол по­рівняно малотоксичні, оскільки майже не містять вільного фенолу.

Малотоксичними клеями на основі похідних акрилових смол є анаеробні герметики і ціанокрилатні клеї.

Токсичність гумових клеїв визначається токсичністю їхніх роз­чинників.

Клеї на основі пластизолей за нормальної температури не ток­сичні. При нагріванні пластизолей до температури 160...І80 °С з них виділяється хлороводень

Роботи з клеями слід виконувати у спеціально відведених для цього приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиля­цією, чим досягається безпечна для працюючих концентрація ток­сичних речовин у повітрі. Готувати та наносити клеєві композиції слід у витяжній шафі із швидкістю руху повітря не менш як 0,7 м3/с.

Разові роботи з клеями в місцях, де відсутня припливно-витяж­на вентиляція, треба виконувати при відкритих вікнах у добре провітреному приміщенні.

У приміщеннях, де виконують роботи з клеями, забороняється палити та вживати їжу.

Органічні розчинники та деякі клеї є горючими. Займання може відбутися при знежиренні деталей і при потраплянні клею та роз­чинників на гарячі поверхні. Для запобігання пожежі забороняється зберігати, розливати й використовувати клеї та розчинники побли­зу вогню й нагрівальних приладів.

У разі потрапляння клею або затверджувача на шкіру слід негай­но почистити забруднене місце сухим ватним тампоном, обмити га­рячою водою з рідким милом, після чого змастити вітамінним кре­мом, борним вазеліном або гліцерином. При значному забрудненні можна Користуватися етилцелозольвом, який відносно легко пере­носиться шкірою. Ацетон застосовувати для цієї мети небажано, оскільки він сприяє проникненню клею у шкіру.

Для захисту рук корисно користуватися спеціальними пастами (ХИОТ № 6, вилікованою пастою та ін.). Треба враховувати, що пасти, які містять жири і тальк, застосовувати не можна, оскільки навіть малі сліди жиру на склеюваних поверхнях можуть стати при­чиною браку.