ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6 ПОБУДОВА КАРТИ ІНСОЛЯЦІЇ

Для виконання роботи студент повинен мати план житлової групи в масштабі 1:500, креслярські інструменти й аркуш кальки розміром 20×30 см.
На підготовлену підоснову карти інсоляції, де показані границі проектованої ділянки, будинки і споруди, наносять допоміжну сітку координат, що орієнтується паралельно меридіану північ – південь, початок відліку не фіксують. Крок сітки визначають залежно від необхідної точності одержання результатів. Відповідно до його зменшення збільшується точність побудови карти інсоляції. Крок сітки 25×25 м для масштабу 1:500 дає результати, наближені до оптимальних. Границями поширення координатної сітки служать будинки, що межують з даною житловою групою усередині мікрорайону (кварталу), а при розміщенні будинків уздовж вулиць – червона лінія.
Контрольними точками для вимірювання рівня інсоляції служать:
- точка перетинання ліній координатної сітки. Виключення складають точки, що потрапили усередину будинків. Визначення рівня інсоляції в них не входить у наше завдання;
- точки перетинання координатної сітки з контрольними лініями будинків;
- фіксовані точки зміни конфігурації контуру будинків (кути будинків, переломи в поворотних секціях та ін.).
Для визначення рівня інсоляції у фіксованих точках користуються інсоляційною лінійкою (рис. 5). Рівень інсоляції вимірюють з точністю до 0,1 години. При цьому слід пам'ятати, що 0,1 години відповідає 6 хвилинам. При одержанні проміжних результатів, їх округляють в сторону зменшення або збільшення, залежно від наближення до даної границі розподілу.
Для визначення рівня інсоляції у фіксованій точці лінійку накладають на підоснову таким чином, щоб фіксована точка лінійки «С» збіглася з фіксованою точкою плану, яка потребує вимірювання рівня інсоляції, а напрямок меридіана північ – південь лінійки сполучають з аналогічним напрямком сітки на плані. Контроль виконують сполученням першої горизонтальної лінії поверховості на лінійці, що є перпендикуляром до меридіонального напрямку, з аналогічною лінією на плані (паралельно сітці координат), що проходить через дану точку. Після встановлення лінійки в даному положенні простежують шлях Сонця справа наліво від 8.00 до 18.00 години. Якщо цей сектор повністю відкритий, тобто не затінюється будинками різної поверховості, то рівень інсоляції в даній точці дорівнює 10.00 годинам. Поруч з фіксованою точкою плану відзначають олівцем отримані значення. Якщо фіксована контрольна точка на плані знаходиться за північним фасадом будинку, тобто закривається його північною стіною, рівень інсоляції в ній буде дорівнювати 0,00 годинам.
У кутових точках будинку, який не затінюється, що лежать уздовж північного фасаду, рівень інсоляції дорівнює 5,00 годинам. Ці умови дотримують при точній орієнтації будинку по паралелі. Для нульової і десятигодинної інсоляції ці умови зберігаються і при деякому відхиленні будинку від осі північ – південь, тобто до початку влучення фіксованої точки у власну тінь від будинку. Кутові ж північні точки будинку більш чутливі до відхилення, хоча сумарна їхня інсоляція за умови незатінення іншими будинками буде залишатися рівною 10,00 годинам.
Інсоляція у фіксованій точці знижується, якщо в сектор повної десятигодинної інсоляції попадають будинки різної поверховості. Для визначення часу інсоляції в такій точці необхідно, знаючи поверховість будинку, який дає тінь на фіксовану точку, з десятигодинної інсоляції відняти час затінення фіксованої точки даним будинком. Цей сектор знаходиться на лінії перетинання будинку, що затінює, з лінією, що позначає на інсоляційній лінійці його поверховість. Якщо будинків, які затінюють, декілька, то беруть суму часу затінення від них у даній точці. Час інсоляції в цьому разі визначають вирахуванням з десятигодинної інсоляції сумарного часу затінення. Якщо будинок, який затінює, знаходиться не на перпендикулярі до точки, то час затінення відраховують від крайніх кутових точок. При блок-секційному методі забудови з різною поверховістю блоків-секцій сектори затінення беруть від кожної секції або з блоків з однаковою поверховістю окремо.
У такий спосіб визначають рівень інсоляції у всіх фіксованих точках і проставляють його значення.
Використовуючи отримані показники часу інсоляції опорних точок і застосовуючи метод інтерполяції, тобто співвідносять різницю у значеннях, виражених в сантиметрах, до одиниці ціни розподілу, інтерполюють їх в інтервалі однієї години, проводять інсоломи, кратні 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 годинам інсоляції. При цьому слід пам'ятати, що інсоломи повинні являти собою плавні лінії, без переломів. Вони можуть утворювати замкнутий простір, доходити до будинку, об’єднуватися у «світлові пучки» на кутах будинків, але ніколи не перетинатися. Значення інсоломи, кратної одній годині, наносять в розривах лінії.
Отриману карту інсоляції викреслюють тушшю із зображенням інсолом червоним кольором, вказують поверховість будинків і визначають кольором дискомфортні й комфортні ділянки.