ВСТУП
Перехід до якісно нового механізму господарювання вимагає адекватних змін науково-технічного потенціалу в подальшому розвитку виробництва в усіх галузях господарської діяльності і на транспорті зокрема.
Автомобільний транспорт можна розглядати як складну виробничу системи – це особливий клас систем, що об’єднують працюючих, знаряддя і предмети праці та інші елементи, які необхідні для функціонування системи, у процесі якого створюється продукція або послуги [2].
Під елементом виробничої системи розуміється складова частина системи, яка не розчленовується на дрібніші складові (елементами виробничої системи нижчого рівня є робочі місця). До систем вищого рівня належать цехи, підприємства, галузі.
Для кваліфікованого вирішення питань розвитку виробничих систем транспорту, в тому числі розвитку автотранспортних підприємств, необхідно мати уяву про особливості сучасних технологічних процесів, форм організації виробничих систем, існуючих систем організації, особливості виробничих систем на транспорті, управління виробничими системами.
Підприємство – організаційно відокремлена та економічно самостійна первинна ланка сфери народного господарства, яка виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги). Основна мета автотранспортного підприємства полягає у наданні послуг з перевезення вантажів та пасажирів та технічному огляді та ремонті рухомого складу з мінімальними затратами та максимальними прибутками.
Досягнення підприємством чітко сформульованої мети можливе за наявності конкретного плану та постійного розвитку, що передбачає проведення маркетингового дослідження, виявлення перспективних напрямків розвитку підприємства, вибір ефективних проектів розвитку. Такі дослідження дають можливість зрозуміти і визначити напрямок та вибрати необхідні стратегію і проект розвитку для кожного окремого автотранспортного підприємства чи станції технічного огляду автомобілів.
