Словник термінів

Пригар (burning-in, pickup) - утворення у вигляді твердої і важковідокремлюваної кірочки на поверхні виливка як результат фізичної або хімічної взаємодії металу, формової суміші та шлаку.

Усадочні пустоти (раковини, пори) (pipe defect, contraction cavity), утворюються в результаті усадки металу (зменшення об’єму) при його затвердінні.

Газові раковини (бульбашки) (bleb, blowhole), з’являються в металі під час його кристалізації внаслідок як значної газомісткості самого металу, так і проникнення в метал газів, які виділяються з ливарної форми.

Ужимини (mapping, veining) – порожнини, заповнені формувальним матеріалом.

Тріщини (crack, stress crack), що з'являються як результат високих напружень у виливках через опір форми їх усадці (неподатливості форми), а також неоднакових швидкостей охолодження різних частин литої заготовки.

Неметалеві включення (nonmetallics), утворюються в результаті взаємодії компонентів сплаву.

Флокени (snow flakes) – тонкі тріщини, що у поперечному перерізі являють собою овальні плями сріблясто-білого кольору.

Непровар (faulty fusion) – місцева відсутність з'єднання основного металу і наплавленого, виникає при забрудненні поверхонь, що зварюються або недостатнього розігріву основного металу.

Злам (breaking) – поверхня, що утворюється внаслідок руйнації металу.

Ліквація (liquation, segregation, sweat) - хімічна неоднорідність сплаву, що виникає при його виробництві.

Мікроструктура (microstructure) ? будова металу, що спостерігається під мікроскопом, яка є зображенням досить малої дільниці поверхні, складене з відбитих від неї світлових променів.

Кристалізація (crystallization) – процес утворення ділянок кристалічної ґратки в рідкій фазі і ріст кристалів із центрів, що утворилися; протікає в умовах, коли система переходить до термодинамічно більш стійкого стану з мінімумом вільної енергії.

Діаграма стану сплавів (constitution diagram, equilibrium diagram) - графічне зображення зміни структури і фазового складу сплавів залежно від температури та концентрації.

Лінія ліквідус (liquidus line) (ліквідус - рідина) - лінія, по якій рідкий сплав при охолодженні починає кристалізуватись (твердіти).

Солідус (солідус - твердий) (solidus) - лінія, по якій закінчується кристалізація сплаву.

Фаза (phase) - хімічно однорідна частина сплаву, відокремлена від інших його частин поверхнею розділу (границею).

Фігуративна точка (figurative point) - кожна точка в межах креслення діаграми стану. Вона зображає стан сплаву певного хімічного складу при певній температурі.

Евтектика (eutectic) - суміш двох твердих фаз, які кристалізуються одночасно і разом з рідини певного складу.

Сталь (steel) – це сплав заліза з вуглецем, вміст якого не перебільшує 2,14%, застосовують для отримання деталей, які разом з високою міцністю повинні мати добрі пластичні властивості, бути надійними та довговічними в експлуатації.

Сірий чавун (grey cast iron) – найбільш дешевий ливарний сплав, в якому вуглець знаходиться у вигляді графіту, який має пластинчасту форму. Має порівняно високі механічні властивості, відносно низьку температуру плавлення і дуже гарні ливарні властивості: високу рідкотекучість, низькі лінійну та об’ємну усадку (0,9...1,3%), завдяки чому із сірого чавуну можна отримувати якісні виливки.

Відпал (annealing) – вид термічної обробки, призначений для усунення дефектів структури, що виникли в результаті попередньої обробки металу: лиття, пластичної деформації, зварювання та термообробки; включає в себе нагрів до температури вище критичої, витримку та повільне охолодження.

Гартування (heat strengthening) – термічна обробка, що включає нагрівання сталі вище критичних температур, ізотермічну витримку і наступне охолодження зі швидкістю вище критичної (v_кр). Мета гартування – підвищення твердості, міцності і зносостійкості сталі.

Критична швидкість гартування (critical speed of heat strengthening) - мінімальна швидкість охолодження, що забезпечує бездифузійне перетворення аустеніту в мартенсит.

Загартовуваність (hardening capacity) – здатність сталі набувати високої твердості при гартуванні, визначається вмістом вуглецю, сталі із вмістом вуглецю менше, ніж 0,2% не гартуються.

Прогартовуваність (hardening characteristics, hardenability) – здатність отримувати загартований шар з мартенситною і тросто-мартенситною структурою, що має високу твердість, на певну глибину.

Відпуск (tempering, drawback) – операція термічної обробки, що полягає в нагріванні загартованої сталі до температур нижче Ас₁, витримці при цій температурі, охолодженні. Мета відпуску – зменшення внутрішніх напружень у металі й одержання необхідних структури і властивостей.

Старіння або дисперсійне твердіння (deterioration) – процес розпаду нестабільного пересиченого твердого розчину, отриманого загартуванням, шляхом дифузійного перерозподілу атомів і поступового наближення структури до рівноважного стану. В одних сплавах він починається при кімнатній температурі відразу ж після охолодження і посилюється з часом - природне старіння, в інших сплавах розпад можливий при підвищених температурах – штучне старіння (високотемпературне старіння ).