ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6
Розрахунок виробничої програми та обсягів робіт міської станції
технічного обслуговування автомобілів
Мета роботи: навчитись визначати потік вимог та нормативи проектування виробничо-технічної бази станцій технічного обслуговування автомобілів, корегувати нормативи в залежності від конкретних умов експлуатації.
Теоретичні відомості
Одним з найголовніших чинників, що визначають потужність, розмір і тип СТОА (спеціалізована, універсальна), є число і склад автомобілів по моделях, що знаходяться в зоні обслуговування проектованої СТОА, а також число заїздів на СТОА.
При визначенні обслуговуваного СТОА парку автомобілів необхідно враховувати вхідний потік вимог. Вхідний потік вимог (автомобіле-заїздів) на СТОА характеризується різною частотою попиту на ті або інші види робіт і трудомісткістю їх виконання. При цьому на величину трудових витрат, як відомо, впливає «вік» автомобіля, який має значну розбіжність.
Вітчизняний і зарубіжний досвід показують, що потік вимог (заїздів автомобілів) можна підрозділити на чотири групи.
1-а група включає роботи, для яких характерні велика частота попиту і мала трудомісткість їх виконання (змащувальні роботи, регулювання кутів встановлення керованих коліс, ПP на базі заміни деталей, регулювання приладів систем електроустаткування і живлення тощо). Середня питома (на один автомобіле-заїзд) трудомісткість заїзду по даній групі – не більше 2 люд.-год., а їх доля в структурі заїздів складає близько 60%.
2-у групу складають роботи з меншою, ніж для робіт 1-ої групи, частотою попиту, але більшої трудомісткі (ТО в повному обсязі, поелементне діагностування, ПP вузлів і агрегатів, ПP приладів систем електроустаткування і живлення, шиномонтажні роботи, ПP гальмівної системи тощо). Середня питома трудомісткість заїзду по цій групі не більше 4 люд.-год., а їх доля в структурі заїздів – приблизно 20%.
3-у групу складають роботи з середньою питомою трудомісткістю до 8 люд.-год. (дрібні і середні кузовні роботи, підфарбовування і фарбування автомобіля, оббивні і арматурні роботи тощо). Ці роботи в загальному потоці заїздів складають близько 13%.
4-а група – це найбільш трудомісткі роботи, які найрідше зустрічаються. Середня питома трудомісткість більше 8 люд.-год., а їх доля 7% від загального числа заїздів.
На СТОА потік заїздів включає різні види робіт.
Кількість заїздів можна приймати такою, що дорівнює 3-5 разів на рік. Режим роботи станції залежить від її функцій, дислокації в регіоні і може бути прийнятий:
– для міських СТО кількість робочих днів на рік дорівнює 357 днів з тривалістю робочого дня в 1,5 зміни;
– для дорожних – 365 днів
– в СТО ВАЗ – 253 дні з тривалістю у 2 зміни.
Легкові автомобілі можуть обслуговуватися на різних підприємствах автосервісу, тобто вони, як правило, не закріплені за визначеними СТО, і заїзди їх на станції носять випадковий характер.
Частина власників автомобілів виконують ТО і ПP власними силами або із залученням інших осіб і так далі, тобто не всі автомобілі, яким необхідні ТО і ПP заїжджають на СТО, а лише частина з них.
З врахуванням приведених вище особливостей технологічний розрахунок прийнято виконувати для парку умовно обслуговуваних на міських СТО автомобілів
, (6.1)
де N – парк автомобілів регіону;
K – коефіцієнт звертання на СТОА, який враховує число власників автомобілів, що користуються послугами СТОА. За оцінкою експертів, для вітчизняних автомобілів К = (0,45...0,50), для автомобілів іноземного виробництва К = (0,75...0,85).
Парк автомобілів регіону може бути визначено на основі статистичних даних у разі їх відсутності він визначається виходячи з кількості населення та рівня автомобілізації за формулою:
, (6.2)
де А – кількість населення регіону (табл. 6.5);
n – кількість автомобілів на тисячу жителів (табл. 6.5 ).
При цьому під умовним автомобілем парку розуміється автомобіль, що комплексно обслуговується на СТОА протягом року, на якому виконується повний обсяг робіт по ТО і ПР, для забезпечення його справного стану.
Для дорожніх СТО.
Потужність дорожніх станцій залежить від частоти сходу автомобілів з дороги, інтенсивності руху по автомобільній дорозі і відстані між станціями обслуговування.
Частота сходу автомобілів з дороги залежить від багатьох причин (ТО і ремонт, заправка паливом, відпочинок, харчування тощо) і носить ймовірнісний характер. В результаті аналізу матеріалів спостережень і звітних даних діючих СТОА, а також вивчення іноземних матеріалів, виявлені середні показники, які характеризують схід автомобілів з дороги (табл. 6.1). При цьому кількість автомобілів, які обслуговуються, від сумарного сходу з дороги складає (35…45)%. При розрахунках приймають наступні співвідношення по типах: вантажних – 25, легкових – 70, автобусів – 5%.
Таблиця 6.1 – Показники що характеризують схід автомобілів з дороги
Пробіг автомобіля при інтервалах розташування станцій, км |
Величина сходу з дороги автомобілів на 1000од. інтенсивності руху автомобілів, А,% |
Процент автомобілів що обслуговуються від сходу з дороги, В |
50 |
1,0 |
35…45 |
100 |
1,5 |
|
150 |
2,0 |
|
200 |
2,5 |
|
250 |
3,0 |
|
300 |
3,5 |
Загальне число заїздів всіх автомобілів (вантажних, легкових, автобусів) за добу Nс на дорожню станцію обслуговування при виконання ТО, ремонту і прибирально-мийних робіт, тобто виробнича програма станції, згідно ОНТП для діючих і заново проектованих автомобільних доріг визначається в залежності від інтенсивності руху на ділянці дороги проектованої СТОА в найбільш напружений місяць року:
, (6.3)
де Ір – інтенсивність руху на автомобільній дорозі, авт./доб.,
р – частота заїзду у відсотках від інтенсивності руху (для легковых автомобілів – 4-5%, для вантажних і автобусів – 0,4-0,5 %).
Частота заїзду у відсотках від інтенсивності руху визначається наступним чином:
р = А· В (6.4)
Спочатку виконаємо корегування питомої трудомісткості ТО і ПР в залежності від природно-кліматичних умов за формулою:
, (6.5)
де tнпир – питома ТО і ПР на 1000 км пробігу (табл. 6.2);
К1Б.– коефіцієнти корегування трудомісткості від кліматичних умов (табл. 6.3).
Нормативи трудомісткості ТО і ПР автомобілів на 1000 км пробігу і разові, залежно від типів автомобілів, для міських і дорожніх СТОА слід приймати не більш величин, приведених в табл. 6.2.
Таблиця 6.2 – Нормативи трудомісткості ТО та ПР автомобілів
Тип рухомого складу |
Нормативи трудомісткості, люд.-год. |
|||||
Питома ТО і ПР на 1000 км пробігу |
Разова на 1 заїзд |
|||||
ТО і ПР |
миття і прибирання |
приймання і видача |
передпродажна підготовка |
антикорозійне покриття автомобілів |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Міські СТОА |
|
|
|
|
|
|
Автомобілі легкові: |
|
|
|
|
|
|
особливо малого класу |
2,0 |
- |
0,15 |
0,15 |
3,5 |
3,0 |
малого класу |
2,3 |
- |
0,2 |
0,2 |
3,5 |
3,0 |
середнього класу |
2,7 |
- |
0,25 |
0,25 |
3,5 |
3,0 |
Дорожні СТОА |
|
|
|
|
|
|
Автомобілі легкові всіх класів |
- |
2,0 |
0,2 |
0,2 |
- |
- |
Автомобілі вантажні і автобуси |
- |
2,8 |
0,25 |
0,3 |
- |
- |
Примітки.
1. Трудомісткості прибирально-мийних робіт і робіт по антикорозійному покриттю автомобілів в показники питомої трудомісткості ТО і ПР на 1000 км пробігу автомобілів (графа 2) не включаються.
2. Роботи по антикорозійному захисту автомобілів рекомендується передбачати для СТОА з числом виробничих постів 15 і більше, якщо вказані роботи не обумовлені завданням на проектування.
Нормативна разова трудомісткості прибирально-мийних робіт (табл. 6.2) вказана для виконання робіт механізованим способом. При виконанні прибирально-мийних робіт ручним шланговим способом разову трудомісткість слід приймити 0,5 люд.-год.
Нормативи трудомісткості ТО і ПР автомобілів, вказані в графі 2 таблиці 6.2, слід корегувати залежно від розміру СТОА, який визначається кількістю виробничих постів, а також кліматичних районів експлуатації автомобілів. Нормативи разової трудомісткості на 1 заїзд, вказані в графах 3-7 вказаної таблиці залежно від розмірів СТОА і кліматичних умов експлуатації автомобілів, не коректуються.
Числові значення коефіцієнтів корегування трудомісткості ТО і ПР автомобілів залежно від кліматичних умов слід приймати за даними табл. 6.3, по числових значеннях коефіцієнтів для ТО і ПР легкових автомобілів, обслуговуваних СТОА.
Таблиця 6.3 – Коефіцієнти корегування трудомісткості від кліматичних умов
Кліматичний район по ГОСТ 16350-80 |
Коефіцієнт корегування трудомісткості ТО і ПР, К1 |
Помірний |
1,0 |
Помірно-теплий, помірно-теплий вологий, теплий вологий |
0,9 |
Жаркий сухий, дуже жаркий сухий |
1,1 |
Помірно холодний |
1,1 |
Холодний |
1,2 |
Дуже холодний |
1,3 |
Наступний раз корегування питомої трудомісткості ТО і ПР відбувається в залежності від кількості виробничих постів на СТОА:
, (6.6)
де tпир – корегована питома трудомісткість ТО і ПР на 1000 км пробігу за кліматичними умовами (формула 6.5);
К2 – коефіцієнти корегування трудомісткості ТО і ПР залежно від кількості виробничих постів на СТОА (табл. 6.4).
Числові значення коефіцієнтів коректування трудомісткості ТО і ПР залежно від кількості виробничих постів на СТОА слід приймати з таблиці 6.4.
Таблиця 6.4 – Коефіцієнти корегування трудомісткості від кількості виробничих постів на СТОА
Кількість виробничих постів |
Коефіцієнт корегування трудомісткості ТО і ПР, К2 |
до 5 |
1,05 |
понад 5 до 10 |
1,0 |
понад 10 до 15 |
0,95 |
понад 15 до 25 |
0,9 |
понад 25 до 35 |
0,85 |
понад 35 |
0,8 |
Для виконання корегування трудомісткості ТО і ПР міських СТОА від кількості постів виконується попереднє визначення кількості постів за формулою:
, (6.7)
де T – загальний річний обсяг робіт СТОА, люд.-год. (формула 6.8);
φ – коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на СТО (φ=1,15);
KП – доля постових робіт в загальному обсязі робіт (0,75...0,85);
Дроб – число робочих днів на рік;
Тзм – тривалість зміни (8 год);
C – число змін;
PП – середнє число робітників, що одночасно працюють на посту (PП=1,5...2,5);
ηП – коефіцієнт використання робочого часу поста (ηП =0,9).
Загальний річний обсяг робіт СТОА визначається у розрізі марок за формулою:
, (6.8)
де NCTO – річна кількість умовно обслуговуваних на станції автомобілів даної марки (формула 6.1);
Lр – середньорічний пробіг автомобіля, км (табл. 6.5);
tпит– питома трудомісткість ТО і ПP (формула 6.5).
Таблиця 6.5 – Вихідні дані
№ п/п |
Кількість населення регіону, чол. |
Клас автомобілів |
Середньоріч-ний пробігу автомобіля, км |
Кліматичні умови |
Кількість АТЗ на 1000 жителів |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1 |
45 000 |
особливо-малий |
10 000 |
Помірний |
90 |
2 |
50 000 |
особливо-малий |
10 000 |
Жаркий сухий |
140 |
3 |
60 000 |
особливо-малий |
12 000 |
Теплий вологий |
120 |
4 |
70 000 |
особливо-малий |
15 000 |
Холодний |
160 |
5 |
80 000 |
особливо-малий |
13 000 |
Дуже холодний |
180 |
6 |
90 000 |
особливо-малий |
20 000 |
Теплий вологий |
175 |
7 |
100 000 |
особливо-малий |
10 000 |
Помірний |
155 |
8 |
110 000 |
особливо-малий |
17 000 |
Жаркий сухий |
135 |
9 |
120 000 |
малий |
20 000 |
Помірно холодний |
130 |
10 |
130 000 |
малий |
22 000 |
Помірний |
160 |
11 |
140 000 |
малий |
25 000 |
Холодний |
175 |
12 |
150 000 |
малий |
18 000 |
Дуже холодний |
180 |
13 |
190 000 |
малий |
22 000 |
Теплий вологий |
125 |
14 |
200 000 |
малий |
25 000 |
Холодний |
110 |
15 |
220 000 |
малий |
10 000 |
Жаркий сухий |
105 |
16 |
240 000 |
малий |
15 000 |
Помірно холодний |
95 |
17 |
260 000 |
малий |
20 000 |
Теплий вологий |
65 |
18 |
280 000 |
малий |
25 000 |
Помірно-теплий |
180 |
19 |
300 000 |
середній |
20 000 |
Помірно-теплий |
125 |
20 |
320 000 |
середній |
10 000 |
Теплий вологий |
187 |
21 |
340 000 |
середній |
15 000 |
Холодний |
200 |
22 |
360 000 |
середній |
20 000 |
Дуже холодний |
210 |
23 |
370 000 |
середній |
23 000 |
Помірний |
230 |
24 |
375 000 |
середній |
24 000 |
Теплий вологий |
240 |
25 |
380 000 |
середній |
30 000 |
Холодний |
90 |
26 |
390 000 |
середній |
32 000 |
Дуже холодний |
85 |
27 |
400 000 |
середній |
25 000 |
Помірно-теплий |
75 |
28 |
405 000 |
середній |
34 000 |
Теплий вологий |
90 |
29 |
410 000 |
середній |
31 000 |
Помірний |
|
30 |
420 000 |
середній |
20 000 |
Жаркий сухий |
90 |
Порядок виконання
1. На основі завдання, виданого викладачем, або за даними конкретного підприємства визначити потік вимог СТОА.
2. Визначити нормативи проектування СТОА та, за необхідністю, виконати корегування нормативів:
2.1. Визначити парк умовно обслуговуваних на міських СТО автомобілів Nсто.
2.2. Визначити нормативи трудомісткості ТО та ПР автомобілів та записати результати у вигляді таблиці.
2.3. Виконати корегування питомої трудомісткості ТО і ПР в залежності від природно-кліматичних умов.
2.4. Визначити попередню кількість постів для корегування трудомісткості ТО і ПР міських СТОА від кількості постів.
Контрольні запитання
1. Що таке умовний автомобіль парку?
2. Як визначити потік вимог міської та дорожньої СТОА?
3. Які нормативи проектування використовуються для міської та дорожньої СТОА?
4. Який порядок корегування нормативів СТОА в залежності від умов експлуатації?
