1. Внутрішня структура фінансової системи і основні її сфери.

2. Поняття, значення і завдання фінансової стійкості підприємства.

3. Ознаки досконалої конкуренції.

4. Задача

Визначити коефіцієнти зносу та придатності основних засобів, якщо первісна вартість основних засобів дорівнює 25494 тис. грн., накопичений знос складає 7745 тис. грн.

5. Задача

В пенсійний фонд щороку в кінці року вносяться суми 50000 грн., на які будуть нараховуватися складні відсотки зі ставки 20% річних. Визначити суми, які нагромадить фонд протягом: а) 10 років; б) 20 років; в) 30 років.

1 Внутрішня структура фінансової системи і основні її сфери

Виділення складових елементів внутрішньої будови фінансової системи проводиться за ознакою каналів руху грошових потоків і місця концентрації фінансових ресурсів Концентрація фінансових ресурсів проводиться у відповідних грошових фондах, які можуть виступати ознакою виділення окремих ланок фінансової системи. Внутрішня структура фінансової системи відображає об'єктивну сукупність фінансових відносин, є загальною для всіх країн. Вона складається зі сфер і ланок. Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин. В основу виділення сфер рекомендуємо покласти рівень економічної системи.

Виділяється чотири сфери: рівень мікроекономіки – фінанси суб'єктів господарювання; рівень макроекономіки – державні фінанси; рівень світового господарства – міжнародні фінанси; узагальнювальний рівень – фінансовий ринок. Ланка показує відособлену частину фінансових відносин. ЇЇ виділення проводиться за ознакою наявності або відособленого фонду фінансових ресурсів, або специфічних форм і методів фінансових відносин. Сфера фінансів суб'єктів господарювання не поділяється на окремі ланки, оскільки вони мають загальні принципи організації й методи ведення фінансової діяльності. Існують певні особливості, пов'язані із формою власності чи галузевою специфікою. Однак вони не настільки суттєві щоб на їх підставі виділяти окремі ланки.

Ці особливості впливають на організацію фінансових відносин, але не змінюють їх суті. Сфера державних фінансів характеризує фінансову діяльність держави. Вона включає такі ланки: бюджет держави; державний кредит; фонди цільового призначення; фінанси державного сектора. Сфера міжнародних фінансів відображає обмінні та перерозподільні відносини на світовому рівні і включає три напрямки: міжнародні розрахунки; фінанси міжнародних політичних, економічних, гуманітарних організацій; міжнародні фінансові інститути. Сфера фінансового ринку охоплює кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару. Фінансовий ринок поділяється на ринок грошей і капіталів. Відособленою ланкою фінансової системи виступає страхування, яке не належить до конкретної сфери. Внутрішню структуру фінансової системи подано на схемі 4.

2 Поняття, значення і завдання аналізу фінансового стану підприємства і його фінансової стійкості

Фінансова стійкість підприємства – це здатність суб'єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів у мінливому внутрішньому і зовнішньому середовищі, що гарантує його платоспроможність та інвестиційну привабливість у довгостроковій перспективі в межах допустимого рівня ризику.

Стійкого фінансового стану досягають при достатності власного капіталу, високій якості активів, достатньому рівні рентабельності з урахуванням операційного і фінансового ризиків, при достатності ліквідності, стабільних доходах і широких можливостях залучення позикових коштів.

Для забезпечення фінансової стійкості у підприємства має бути гнучка структура капіталу, вміння організувати його рух у такий спосіб, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для самофінансування.

Фінансовий стан підприємства, його стійкість і стабільність залежать від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове становище підприємства. Навпаки, внаслідок спаду обсягів виробництва і продажів відбувається підвищення собівартості продукції, зменшення виручки і суми прибутку і, як наслідок, – погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Отже, стійкий фінансовий стан не щаслива випадковість, а підсумок грамотного, вмілого керування всім комплексом факторів, що визначають результати господарської діяльності підприємства.

Стійке фінансове становище, у свою чергу, впливає на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансову діяльність як складову господарської діяльності має бути спрямовано на забезпечення планомірного надходження і витрат грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу та найбільш ефективне його використання.

Основні завдання аналізу.

Вчасна й об'єктивна діагностика фінансового стану підприємства, визначення його «болючих точок» і вивчення причин їх виникнення.

1. Пошук резервів поліпшення фінансового стану підприємства, його платоспроможності і фінансової стійкості.

2. Розробка конкретних рекомендацій, спрямованих на ефективніше використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

3. Прогнозування можливих фінансових результатів і розробка моделей фінансового стану при різноманітних варіантах використання ресурсів. Аналіз фінансової стійкості ґрунтується головним чином на відносних показниках, тому що абсолютні показники балансу в умовах інфляції дуже важко привести в порівнянний стан.

Відносні показники аналізованого підприємства можна порівнювати:

- із загальноприйнятими «нормами» для оцінювання рівня ризику і прогнозування можливості банкрутства;

- з аналогічними даними інших підприємств, що дає змогу виявити сильні й слабкі сторони підприємства та його можливості;

- з аналогічними даними за попередні роки для вивчення тенденцій поліпшення або погіршення фінансової стійкості підприємства.

3 Ознаки досконалої конкуренції

1) велика кількість покупців і продавців;

2) однотипна продукція;

3) відсутність можливості у окремого продавця і покупця впливати на рівноважну ціну;

4) вільний вступ до галузі і вихід з неї;

5) однаковий доступ до інформації (однакова інформованість усіх суб'єктів ринку);

6) відсутність нецінової конкуренції;

Якщо хоча б одна умова порушується, то ринок має недосконалу конкуренцію. Конкуренція змушує виробників вдосконалювати виробничий процес (знижувати витрати виробництва).

4 Задача. Визначити коефіцієнти зносу та придатності основних засобів, якщо первісна вартість основних засобів дорівнює 25494 тис. грн., накопичений знос складає 7745 тис. грн.

Розв'язування задачі

Визначення залишкової вартості основних засобів (придатні засоби):

25494 тис. грн. – 7745 тис. грн. = 17749 тис. грн.

Визначення коефіцієнта придатності основних засобів:

17749 тис. грн. / 25494 тис. грн. = 0,7

Визначення коефіцієнта зносу основних засобів:

7745 тис. грн. / 25494 тис. грн. = 0,3

Висновок. Коефіцієнт зносу основних засобів становить 0,7 одиниць (або 70%), коефіцієнт придатності основних засобів становить 0,3 одиниці (або 30%).

5 Задача. В пенсійний фонд щороку в кінці року вносяться суми 50000 грн., на які будуть нараховуватися складні відсотки зі ставки 20% річних. Визначити суми, які нагромадить фонд протягом: а) 10 років; б) 20 років; в) 30 років.

Розв'язок задачі:

а) S = 50 000 • ((1+0,2)¹⁰ - 1) / 0,2 = 1297934 грн.;

б) S = 50 000 • ((1+0,2)²⁰ - 1) / 0,2 = 9334400 грн.;

в) S = 50 000 • ((1+0,2)³⁰ - 1) / 0,2 = 59094078 грн.