§ 7.2 Показники чисельності персоналу на виробничому підприємстві

 

 

Чисельність персоналу визначається характером, масштабами, складністю, трудомісткістю виробничих процесів, ступенем їх механізації, автоматизації, комп’ютеризації, рівнем організації праці тощо. Ці фактори обумовлюють нормативну або планову чисельність персоналу.

Чисельність співробітників, що працюють на підприємстві на даний момент часу, називається обліковою або фактичною. До облікового складу входять усі категорії постійних, сезонних і тимчасових працівників підприємства, прийнятих на роботу на п’ять днів і більше (а по основній діяльності підприємства - на один день і біліше) починаю чи з дня їх зарахування. Облікову чисельність персоналу враховують не лише на конкретну дату, а й як середній показник за певний період - місяць, квартал, рік.

Середньооблікова чисельність персоналу за місяць — це сума виходів та невиходів на роботу за всі дні місяця, поділена на календарну кількість днів періоду. При цьому показники за вихідні й святкові дні прирівнюються до показників попередніх робочих днів. Середньооблікова чисельність працівників за квартал визначається додаванням середньооблікової чисельності за три місяці кварталу і діленням суми на три. Середньооблікова чисельність працівників з початку року до звітного місяця включно визначається додаванням середньооблікової чисельності за всі місяці періоду і діленням суми на кількість календарних місяців з початку року.

Оскільки не всі працівники з різних причину конкретний день бувають на робочому місці, справжню чисельність персоналу характеризує його явочна кількість, яка показує, скільки працівників з числа облікового складу реально з’явилися на роботу.

Чисельність фактично працюючих показує кількість персоналу, що не лише з’явився, а й реально приступив до роботи. Різниця між явочною кількістю працюючих і фактичною показує чисельність працівників, що перебувала в цілоденному простої.

Для розрахунку загальної чисельності промислово-виробничого персоналу на підприємствах застосовують два методи:

Розрахунок загальної чисельності персоналу методом коригування базової чисельності здійснюється за формулою:

, (7.1)

де ЧПЛ - необхідна загальна чисельність промислово-виробничого персоналу в плановому періоді, осіб; ?Q - плановий темп росту обсягу виробництва продукції, %; - зміна (економія або збільшення) чисельності в плановому періоді за по факторним розрахунком можливого росту продуктивності праці, осіб.

При застосуванні методу розрахунку на основі повної трудомісткості продукції, який є точнішим порівняно з методом коригування, формула для визначення загальної чисельності персоналу має вигляд:

, (7.2)

де tСУМ - повна (сумарна) трудомісткість виробничої програми в плановому періоді (яка включає технологічну трудомісткість, трудомісткість обслуговування виробництва та управління ним), нормо-годин; ТЕФ - ефективний фонд часу роботи одного середньооблікового працівника в плановому періоді, годин; КВН - очікуваний коефіцієнт виконання норм у плановому періоді.

Облікову чисельність робітників на нормованих машинних операціях визначають за формулою:

, (7.3)

де КУ - кількість одиниць устаткування, необхідного для виконання річної програми; ТР - фонд часу роботи одиниці устаткування за рік, годин (в одну зміну); ЧБР - чисельність бригади, яка обслуговує одиницю устаткування, осіб; КЗМ - коефіцієнт змінності роботи устаткування.

Чисельність робітників на ненормованих операціях визначають на основі даних про загальне число робочих місць (кількість об'єктів, що обслуговуються) КРМ, діючих норм обслуговування (кількість об'єктів на одного робітника) НОБ, змінності роботи КЗМ і коефіцієнта переводу явочної чисельності в облікову КОБ:

. (7.4)

Коефіцієнт Коб , розраховують за формулою

Коб =, (7.5)

де Внплановий відсоток невиходів робітників на роботу.

Чисельність керівників, спеціалістів і службовців розраховують на основі діючих в галузях типових структур апарату управління (типових штатних розкладів) і нормативів чисельності.