1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Становлення ринкової економіки спричинило зміну парадигми управління підприємствами, обумовило перехід від принципів бюрократичного, адміністративно-командного керівництва до раціональних засад організації управлінського процесу. Такий підхід до управління полягає в тому, що будь-яке підприємство розглядається як відкрита соціально-економічна система, що діє в межах ситуаційного підходу. Саме тому форми, методи, системи, стилі керівництва мають істотно змінюватися залежно від об’єктивних умов первісних змінних організації (зовнішнього середовища, цілей, стратегії, технології тощо). Розгляд менеджменту організацій як складної системи багатофункціонального управління дає змогу усвідомити внутрішні й зовнішні важелі регулювання всіє операційної діяльності в цілому і таким чином досягти її збалансованості за умов мінливого ринкового оточення.
Поглиблення загальносвітового процесу інтернаціоналізації і глобалізації змушують підприємства розробляти нові концепції менеджменту організацій зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), нові підходи до планування, організації, координації, мотивації та контролю, які в комплексі забезпечували б ефективну роботу підприємства в складних і нестабільних умовах міжнародного ринкового середовища.
Сучасний етап розвитку світової та вітчизняної економіки характеризується виникненням фінансово-економічної кризи, яка, в першу чергу, впливає на ті вітчизняні підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. В умовах значного зростання курсу долара, важкого фінансового стану іноземних постачальників та покупців такі підприємства зустрічаються з рядом нових проблем, що часто призводять до виникнення збитків або ж до недоотримання запланованих прибутків від зовнішньоекономічної діяльності. Така ситуація актуалізує розробку дієвих заходів з оптимізації організаційних аспектів управління ЗЕД на вітчизняних підприємствах в умовах світової фінансово-економічної кризи.
Отже, сучасний менеджмент – це гнучка організаційна система управління й водночас складний соціально-економічний, інформаційно-технологічний процес, що використовується для зміни станів і особливостей об’єкта управління. Основними завданнями кожного підприємства, що здійснює ЗЕД, є формування такої системи менеджменту ЗЕД, яка забезпечила б йому високу ефективність функціонування, високий рівень конкурентоздатності та стійке становище на міжнародних ринках. Водночас передумовою якості управлінського процесу є його націленість на певні довгострокові орієнтири, які визначені на рівні стратегічного бачення ситуації керівниками організації та сформульовані в межах політики організаційного розвитку, її виробничій, кадровій, фінансовій, соціальній та інвестиційній складовій тощо. Проте практичний управлінський досвід, набутий в Україні за час проведення економічних реформ, виявляє гострий дефіцит передусім на нижніх і середніх управлінських щаблях яскравих особистостей, спроможних застосовувати творчі методи роботи та прогресивні дослідницькі підходи як до управління в цілому, так і до окремих функціональних сфер і напрямів менеджменту. З огляду на це одним з найважливіших завдань навчального процесу постає виховання та розвиток у майбутніх менеджерів творчих здібностей та креативних підходів до виконуваної роботи, прагнення до пошуку нових форм, засобів і методів організації управління, упровадження справді наукового підходу до керування підприємством (установою).
Зважаючи на це, виконання курсової роботи, присвяченої актуальним проблемам управління діяльністю організацій, стає важливим етапом процесу підготовки спеціалістів  спеціальності «Менеджмент організацій і адміністрування» (зовнішньоекономічна діяльність).
Відповідно до робочого навчального плану курсова робота виконується у другому триместрі навчального процесу підготовки спеціалістів.
Метою виконання курсової роботи є поглиблення набутих теоретичних знань з дисципліни "Менеджмент організацій зовнішньоекономічної діяльності" та дисциплін фахового спрямування ("Основи менеджменту", "Операційний менеджмент", "Стратегічний менеджмент", "Інноваційний менеджмент", "Інвестиційний менеджмент", "Фінансовий менеджмент", "Антикризове управління"); формування компетенцій і навичок визначення й викладення авторських позицій щодо існуючих у діяльності організації економічних і управлінських проблем і можливих шляхів їх розв’язання; реалізація набутого студентом у процесі навчання науково-дослідницького потенціалу.
У процесі досягнення зазначеної мети вирішуються такі завдання:

  • закріплення та поглиблення знань з дисциплін фахового спрямування;
  • вивчення, поглиблення та узагальнення теоретико-методологічних засад вибраного напряму дослідження;
  • критичний аналіз існуючих підходів до розгляду проблем вибраного напряму дослідження;
  • систематизація методичного інструментарію, оволодіння конкретними методами та специфічними методиками аналізу та діагностики проблем, що виникають у різноманітних сферах управлінської діяльності;
  • розроблення та обґрунтування власного погляду на проблемне поле;
  • визначення та опрацювання шляхів розв’язання проблеми.

Мета й завдання дослідження в межах конкретної курсової роботи визначаються її темою, структурою, специфікою об’єкта, предмета та інформаційною базою дослідження.
Виконання студентами курсової роботи сприяє поєднанню в цілісну систему знань про організацію як об’єкт управління, що, в свою чергу, дозволяє їм, майбутнім менеджерам, сформувати чіткі уявлення про природу й різноманітність функцій менеджменту сучасного підприємства та навчитись реалізувати їх на практиці
Такий характер курсової роботи зумовлений тим, що:

  • орієнтовна, рекомендована до виконання тематика охоплює широке коло різноманітних управлінських проблем, із сутністю яких, наслідками та шляхами розв’язання студент ознайомлюється в процесі вивчення ряду різноманітних дисциплін фахового спрямування;
  • структурна композиція роботи передбачає органічне поєднання суто теоретичних, конкретно-прикладних та проектних (пропозиційних) елементів;
  • виконання курсової роботи потребує від студента інтегрування знань з дисциплін циклів гуманітарної, загальноекономічної та професійної підготовки, що опановувалися ним у процесі усього строку навчання.