Тематика курсової роботи побудована таким чином, що вона охоплює всі основні розділи дисципліни і націлена на самостійну роботу з літературою. У розглянутих методичних вказівках наводиться структура курсової роботи, за кожною темою рекомендується її зміст (з короткими роз'ясненнями) і літературні джерела. Це дозволить студенту цілеспрямовано розробляти та висвітлювати тему.

Курсова робота ґрунтується на нових стандартах фінансової звітності підприємств, міжнародних організацій, вітчизняних і зарубіжних  банків. Викладаючи тему, студент повинен окремі її моменти подавати у вигляді рисунків, графіків, таблиць та інших ілюстрацій. Посилання на літературу є обов'язковим. В окремих випадках, якщо студент заочної форми навчання працює на підприємстві і має можливість отримати необхідну документацію, він може обрати іншу тему. Цю тему треба узгодити з керівником курсової роботи.

Основними цілями курсової роботи є:

–  систематизація та поглиблення теоретичних знань в частині фінансової міжнародної діяльності підприємств виробничої і невиробничої сфер, банківських і бюджетних установ, міжнародних організацій і фондів;

–  застосування теоретичних знань в міжнародній діяльності суб'єктів господарювання,  охоплюючи елементи економічного чи фінансового аналізу, розбудову моделей і балансів із застосуванням математичних  методів;

–  розвиток навичок самостійної роботи та оволодіння сучасним методичним апаратом і технологіями економічних досліджень при вирішенні проблемних питань і задач в галузі міжнародної фінансової та кредитної  діяльності;

–  з’ясування ступеня оволодіння загальнотеоретичними і спеціальними знаннями   дисципліни ОМК та підготовленості студента до виконання бакалаврської роботи.

–  У процесі виконання курсової роботи студент, відповідно до кваліфікаційних вимог, повинен виявити:

–  знання теоретичних основ  вітчизняної та міжнародної кредитної  діяльності  суб'єктів  господарювання та інших суміжних дисциплін;

–  вміння відбирати та систематизувати  інформацію, що  стосується  теми  дослідження;

–  робити певні висновки та вносити  пропозиції,  що  направлені  на  вирішення актуальних питань досліджуваної проблеми.

Виконання курсової роботи складається з таких етапів:

–  вибір теми;

–  підбір та вивчення літератури;

–  складання попереднього плану;

–  консультація з викладачем-керівником й уточнення плану;

–  курсової роботи;

–  написання та оформлення тексту курсової роботи по розділах 

–  відповідно до затвердженого завдання виконання курсової роботи;

–  передання завершеної курсової роботи на кафедру для

–  рецензування не пізніше  за два тижні до початку сесії;

–  захист курсової роботи.

Студент вибирає тему курсової роботи самостійно відповідно до тематики, запропонованої кафедрою. Викладач-керівник з написання  курсової роботи ознайомлює студентів з темами курсових робіт і коротким змістом кожної теми. Вибір студентом теми курсової роботи має бути погодженим із керівником.

При виборі теми враховуються особисті здібності, наукові інтереси,  характер попередніх досліджень студента. Курсова робота виконується студентом самостійно з використанням техніко-економічних і фінансових показників діяльності підприємств та інших суб'єктів господарювання.

Курсова робота, яка не відповідає вимогам щодо її виконання та оформлення,  написана без дотримання затвердженого плану, не містить  матеріалів конкретного дослідження теми на реальному підприємстві та  ґрунтовного аналізу статистичних даних,  до захисту не може бути допущена.

Обравши тему, студент має чітко визначити мету курсової роботи, підібрати відповідну наукову літературу та нормативно-інструктивні матеріали.

Літературні джерела студент підбирає самостійно. Роботу з літературою потрібно починати зі складання повного списку книг, статей, законів і міжнародних нормативних документів. Для складання картотеки рекомендується використовувати такі каталоги:

–  систематичний каталог наукової, навчальної та довідкової літератури університетської бібліотеки ВНТУ;

–  каталог періодичних видань, довідників і нормативних матеріалів –  у читальному залі бібліотеки;

–  систематичні каталоги інших бібліотек.

Найбільша кількість публікацій з фінансових питань міститься в журналах ”Вісник НБУ”, “Фінанси України”, “Фінансова тема”, “Економічний часопис”, а також у газетах “Голос України“, ”Урядовий кур’єр”, “Бізнес”, “Галицькі контракти” та ін. Законодавчі акти публікуються у Відомостях Верховної Ради України та в інших періодичних виданнях.  

Статистичну інформацію можна знайти в спеціальних виданнях Міністерства статистики України, Міністерства економіки і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України. З метою прискорення роботи доцільно користуватися повним переліком статей, який друкується в останньому річному номері журналу.

На основі вивчення спеціальної літератури, нормативних документів, статистичних збірників студент складає розгорнутий план курсової роботи (можливо, в кількох варіантах), який погоджує з викладачем — керівником курсової роботи.

План — це основа роботи, тому його складання є одним із найважливіших етапів її підготовки. План повинен відобразити напрями дослідження обраної теми, логічний зв’язок між її окремими складовими частинами, проблемну постановку окремих питань. Із складеного плану видно, наскільки студент засвоїв матеріал обраної теми, як він зрозумів проблему в цілому і зумів виділити суттєві, головні напрями дослідження. Від правильно складеного плану багато в чому залежить і кінцевий результат виконаної роботи.

Після узгодження плану студент починає писати курсову роботу. Під час її написання план може уточнюватись. Уточнення додатково погоджуються з керівником.

До основних елементів курсової роботи відносять:

–  титульний лист (додаток А);

–  індивідуальне завдання (додаток Б);

–  анотацію  та ключові слова (українською мовою, додаток В);

–  зміст (додаток Г);

–  вступ (1–2 сторінки);

–  основну частину (35–40 сторінок), в тому числі:

–       а) розділ 1 − теоретична частина (9–10 сторінок);

–       б) розділ 2 − аналітична частина   (12–15 сторінок);

–       в) розділ 3 − прикладна частина (9–10 сторінок);

–  висновки  (2–3 сторінки);

–  список використаної літератури;

–  додатки.

Загальний обсяг курсової роботи має становити  40–50  сторінок,  охоплюючи вступ, основну частину і висновки.  Основна частина курсової роботи не може бути меншою 30–35 сторінок.

Головним завданням вступу курсової роботи є обґрунтування актуальності і практичної значущості вибраної теми роботи,  особливостей постановки і вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження.

Вступ має таку структуру.

Актуальність теми.  Актуальність теми обґрунтовують шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями наукової проблеми.

Мета і задачі дослідження.  Формулюють мету і задачі,  які необхідно розв’язати для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати  мету як “дослідження”, “вивчення”,  тому що ці слова вказують на засіб    досягнення мети, а не саму мету.

Завдання курсової роботи, сформовані у вступі, обов’язково формуються за розділами курсової роботи і мають відповідати завданням, сформованим науковим керівником у бланкові завдання.

Предмет дослідження − це частина, яка визначає актуальність теми і не є достатньою мірою дослідженою. Саме на нього спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи, яка вказується на титульному листі як її назва.

Об'єктом дослідження є процес, явище, регіон, галузь, окреме  підприємство, що обране для дослідження.

Методи дослідження.  Вказуються основні методи дослідження,  які використовувались у курсовій роботі  (аналіз і синтез,  наукові абстракції,  побудова моделей із застосуванням математичних методів, складання таблиць і діаграм та ін.)

У розділі 1 повинні бути розкриті теоретико-методологічні питання, які стосуються теми дослідження. Для цього мають бути критично проаналізовані існуючі точки зору вчених-економістів стосовно трактування основних економічних категорій та принципів аналізу об'єкта дослідження,  висвітлена полеміка економістів з основних проблем теми курсової роботи, та аргументована власна точки зору автора курсової роботи з розглядуваних питань.

 При написанні цього розділу використовується наукова економічна література вітчизняних і зарубіжних авторів (монографії, статті в журналах і ЗМІ), статистична та нормативно-законодавча документація (Конституція України,  Закони України,  Укази Президента України,  Постанови уряду,нормативі документи Міжнародного валютного фонду, Всесвітнього  банку тощо) з обов’язковим посиланням на джерела використаної інформації.

Підсумком першого розділу повинен бути стислий підсумковий висновок,  що випливає з досліджуваних питань,  аналітичне та практичне вирішення яких стане предметом поглибленого аналізу у розділах 2 і 3.

Розділ 2 носить аналітичний характер. Його матеріал є логічним  продовженням першого (теоретичного) розділу курсової роботи і відображає взаємозв’язок теорії і практики.

У розділі аналізується фактичний стан проблеми,  що вивчається, з наведенням конкретних прикладів, розробки таблиць, графіків, діаграм, рисунків та економіко – математичних розрахунків. Досить глибоко і цілеспрямовано досліджується та оцінюється діюча практика вітчизняного і зарубіжного кредитування, теоретичні і практичні аспекти системи вітчизняних і міжнародних платежів і розрахунків, внутрішньобанківських і міжбанківських розрахунків, страхування, системи ризиків,  виявляються закономірності і тенденції фінансово-економічного розвитку.  Значна увага має приділятись аналізу фінансово – економічних показників підприємств, які пов’язані із зовнішньоекономічною та кредитною діяльністю, а також і заходам, що направлені на підвищення ефективності фінансово-господарської,економічної та зовнішньоекономічної діяльності

Розділ виконується на підставі достовірної інформації про об’єкт дослідження, яким може бути: економічна сфера; економічний регіон; галузь економіки; підприємство (установа, організація тощо) або їх група.  Інформаційним матеріалом можуть бути:

–  національні і міжнародні законодавчі та нормативні документи;

–  статистичні дані;

–  дані соціологічних обстежень;

–  конкретні приклади господарської діяльності,  на основі яких

–  роблять обґрунтовані економічні висновки;

–  дані фінансово-економічної звітності;

–  статутні документи підприємств і банків (установ, організацій).

У цьому розділі автор роботи повинен показати вміння      самостійно аналізувати статистичні дані та інший цифровий матеріал,  зібраний ним,  узагальнювати його, формулювати висновки і пропозиції.

Результати аналізу другого розділу є базою для обґрунтування раціональних управлінських рішень, розробки конкретних заходів і пропозицій, виявлення резервів фінансово-економічної діяльності, зміст яких розкривається у наступному (третьому) розділі курсової роботи.

Якщо об'єктом дослідження курсової роботи є конкретне підприємство (організація, банк, фонд і т. д.), то варто вказати:

–  назву підприємства, історію його розвитку, дату заснування і  реєстрації;

–  величину статутного капіталу;

–  мету та предмет діяльності;

–  організаційно-правову форму господарювання;

–  виробничу  діяльність   підприємства,  призначення його продукції, 

–  ринки збуту, конкурентоспроможність;

–  дослідити характерні особливості конкурентів та постачальників,

–  організаційну структуру управління підприємством.

На основі даних фінансової звітності оцінюються результати фінансово-господарської діяльності. Проводиться аналіз динаміки системи основних показників фінансово-господарської діяльності підприємства за останні два роки. Для цього, як правило, розраховують такі основні показники:

–  вартість майна (валюта балансу); чистий дохід (виручка) від

–  реалізації (товарів, робіт, послуг); 

–  собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

–  фінансові результати від операційної діяльності;

–  фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування;

–  величину чистого прибутку (збитків);

–  середню величину оборотних активів і власного капіталу;

–  коефіцієнт платоспроможності;

–  рентабельність основної діяльності (економічна ефективність), 

–  власного капіталу тощо;

–  коефіцієнти автономії, маневрування, фінансової стабільності;

– коефіцієнти фінансового ризику, економічного потенціалу, прогнозу банкрутства;

–  інші показники.

В роботі бажано провести факторний аналіз впливу окремих показників на фінансово-економічну діяльність підприємства  (наприклад,  можна зробити факторний аналіз формування валового прибутку суб'єкта господарювання, обсягу виробництва, рівня рентабельності та інших).

Після цього, відповідно до теми курсової роботи, потрібно провести спеціальний поглиблений аналіз фінансово-економічних показників за методикою, що була вибрана та обґрунтована в першому розділі роботи, з використанням сучасних методів і прийомів фінансового аналізу:  графічного методу,  методу експертних оцінок,  балансового методу,  факторного аналізу тощо. 

Всі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватись тлумаченням і висновками, які дозволяють визначити сутність, стан явищ і процесів, що існують на об'єкті дослідження, розкрити їх особливості та тенденції розвитку, створити базу для виявлення невикористаних резервів удосконалення діяльності.

Розділ 3 носить прикладний характер. У ньому обґрунтовано викладаються пропозиції та даються рекомендації автора щодо подолання деяких фінансово-економічних і соціальних проблем, перспектив розвитку чи вдосконалення функціонування об'єкта дослідження, запозичення та використання в практичній діяльності передового зарубіжного й вітчизняного досвіду з метою вдосконалення вітчизняного і зарубіжного кредитування, структури управління,  підвищення загальної ефективності господарювання, якості та конкурентоспроможності продукції тощо.

Пропозиції і рекомендації доцільно доповнювати фінансово-економічними розрахунками та визначенням очікуваного економічного і соціального ефекту від їх впровадження.

Приблизна послідовність викладених пропозицій може бути такою:

–  викладення  плану та змісту пропонованих  заходів з  обґрунтуванням саме їх доцільності з усіх інших можливих альтернативних варіантів прийняття рішень, кожен з яких детально описується;

–  підрахунок витрат на організацію та впровадження запропонованих заходів;

–  визначення економічного та соціального ефектів, що їх буде  отримано у випадку реалізації запропонованих заходів, з урахуванням екологічного аспекту;

–  - оптимізація    досліджуваної    проблеми    за   допомогою   економіко-математичних методів та моделей.

У випадку відсутності базових розрахункових даних тобто, коли тема курсової роботи носить теоретичний характер, доцільно опрацьовувати теоретичні аспекти, що направлені на вдосконалення проблеми та підвищення ефективності пропонованих заходів.

Висновки є концентрованим виразом основних положень роботи і її завдань. Тут слід навести нові положення  та ідеї,  які випливають зі змісту роботи.  Висновки − це результат теоретичного осмислення і критичного оцінювання досліджуваної проблеми. Тут також зазначається наукова новизна дослідження, дається оцінка загального економічного ефекту від запропонованих заходів,  викладаються позитивні та негативні моменти господарської практики. У висновках обґрунтовується необхідність і доцільність рекомендованих заходів, що вносяться.

У список використаної літератури включаються лише ті видання, що дійсно були використані в процесі написання курсової роботи.  Список використаної літератури повинен містити не менше 10-20 найменувань, на які зроблені посилання в роботі. Джерела розміщуються у порядку появи посилань на них у тексті, або в алфавітному порядку, з обов'язковим зазначенням усіх необхідних реквізитів.

Додатки повинні підтверджувати окремі положення, висновки та пропозиції автора курсової роботи.

У додатки виноситься допоміжний та ілюстративний матеріал, який безпосередньо стосується теми дослідження, але при внесенні його в основний зміст ускладнює сприйняття тексту. Додатки мають бути оформлені у формі таблиць, графіків і схем, мати назву і бути пронумеровані.

В основному тексті курсової роботи обов'язково мають робитися посилання на матеріал, що міститься в додатках,  і пояснення змісту кожної таблиці, рисунка, схеми тощо, що винесені у додатки.

Текст роботи слід писати тільки на одній сторінці стандартного аркуша та розміщувати таким чином, щоб залишалися поля: з лівого боку – 20 мм, з правого – 10 мм, зверху – 20 мм, знизу – 20 мм.

Обсяг текстової частини роботи має бути в межах 30 – 35 сторінок стандартного формату А4 (210×297 мм). Шрифт – 14, інтервал між рядками – 1,5. Оформлення роботи відповідає вимогам ДТСТУ 3008. 2015.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту роботи і дорівнювати п'яти знакам.

Структурні елементи “Зміст”,  “Вступ” тощо не нумерують, а їх назви є заголовками структурних елементів.

Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці,  не підкреслюючи.  Заголовки підрозділів,  пунктів,  підпунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами,  крім  першої великої,  не підкреслюючи,  без крапки в кінці.  Якщо заголовок складається з двох і більше речень,  їх розділяють крапкою.  Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Не допускається розміщувати назву розділу,  підрозділу та пункту в нижній частині сторінки,  якщо після неї розміщено лише один рядок тексту.

Нумерація сторінок − наскрізна, починаючи з титульного аркуша, у правому верхньому кутку арабськими цифрами без крапки в кінці. На титульному аркуші, завданні, анотації і змісті номер не проставляється.

Титульний аркуш оформлюється згідно з додатком до методичних рекомендацій.

Другою сторінкою курсової роботи є заповнене і затверджене керівником роботи завдання, після нього розміщують анотацію,  зміст роботи згідно з затвердженим планом, далі вступ і безпосередньо текст роботи  (матеріал згідно з розділами, пунктами і підпунктами).  Розділи мають порядкові номери  (арабськими цифрами)  без слова, “Розділ”. Підрозділ нумеруються в межах розділу двома цифрами, (наприклад 1.1, 1.2,  1.3,...).  Розділи і підрозділи повинні мати коротку змістовну назву, написану великими літерами. Назви розділів розміщуються посередині рядка.  Кожний розділ починається з нової сторінки;  назва підрозділу відокремлюється від тексту роботи одним рядком.

Весь ілюстративний матеріал, таблиці оформляють з наскрізною нумерацією, мають назву, що відображає їх зміст, період часу, одиниці вимірювання, в графіках і діаграмах зазначається масштаб. Зразок оформлення таблиць подано в додатку Д  до методичних вказівок.

Таблиці слід розташовувати безпосередньо після тексту,  в якому вона згадується вперше,  або на наступній сторінці.  На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.  Допускається перенос таблиці на наступну сторінку з надписом “продовження таблиці... (номер)”. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. Після крапки перед назвою таблиці ставиться тире. Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами  (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Початкове слово “Таблиця…”, в частині її назви, пишеться з абзацу. Назви рисунків, схем, діаграм і графіків нумеруються з відповідним  їм змістом в нижній частині.

Найбільш громіздкі матеріали виносяться в додатки,  які розміщують в кінці роботи. Додатки у формі таблиць повинні мати заголовки, надруковані вгорі малими літерами з першої великої, симетрично, відносно тексту сторінки, а у формі рисунків, схем, графіків і діаграм − під їх зображенням.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Додатки повинні мати спільну з рештою звіту наскрізну нумерацію сторінок.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками.

При цитуванні літературних джерел необхідно наводити текст без будь-яких змін і скорочень. Загальні вимоги до цитування такі:

текст подається дослівно, в “лапках”;

пропуск слів у цитаті позначається трьома крапками;

допускається непряме цитування з посиланням на автора.

При написанні курсової роботи можливе використання формул,  які обов'язково мають бути подані в тексті, в окремому рядку із розшифровуванням умовних позначень.  Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту,  в якому вони згадуються,  посередині сторінки чи рядка. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули та рівняння в роботі слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули  (рівняння),  відокремлених крапкою.

Номер формули або рівняння розташовують з правого боку на рівні формули або рівняння в  круглих дужках. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входить до формули, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом “де” без двокрапки.

У курсовій роботі допускається використання загальноприйнятих скорочень (грн., м, р.).

Список використаної літератури відповідає вимогам ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 і оформляється у послідовності посилань на те чи інше джерело інформації в хронологічному порядку, тобто, усі джерела, внесені до списку використаної літератури, нумеруються послідовно.

Цитати у роботі, які наведені дослівно, беруться в лапки. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела, який міститься у списку використаної літератури;  далі через кому – сторінка, звідки взята цитата чи цифра. Наприклад, посилання [5, с. 10] означає, що цитату взято з джерела, зазначеного у списку літератури під номером 5 на сторінці 10. При цитуванні текстів із газет, поточної та річної звітності підприємства чи організації, невеликих за обсягом нормативних документів посилання на сторінки не обов’язкове. Наприклад [23]. При посиланні на непряме цитування у квадратних дужках додатково зазначається “див”. Наприклад  [див. 7, с. 25].

1.  Міжнародний кредит:  економічна суть та організаційні основи.

2.  Кредити МВФ.

3.  Кредити Всесвітнього банку.

4.  Кредитна діяльність провідних українських банків (ЄБРР, ЄІБ).

5.  Визначення фінансового стану та кредитоспроможності підприємства в системі зовнішньоекономічних відносин.

6.  Варіанти визначення вартості кредиту. Процентна ставка.

7.  Комплексні (інтегральні) показники аналізу фінансового стану та кредитоспроможності підприємства – позичальника.

8.  Співпраця України з міжнародними валютно-кредитними операціями.

9.  Фінансово – кредитна діяльність міжрегіональних банків розвитку: Міжнародний банк розвитку, Азійський банк, Африканський банк.

10.  Організаційні основи Міжнародного лізингу.

11.  Структура і динаміка Зовнішнього Державного боргу України.

12.  Суть і шляхи реформування державної  грошово-кредитної  політики України. Організація спільного кредитування операцій шляхом відкриття міжнародних кредитних ліній МБРР та Укрексімбанку.

13.  Факторинг та  форфейтинг як форми міжнародного кредиту.

14.  Кредитування капітальних вкладень підприємств.

15.  Організація кредитування операцій за міжнародними кредитними лініями. Процедура надання державних гарантій.

Оцінка відмінно ( “5+”, “5”, “5-”) виставляється студенту тоді, коли він повністю розкрив тему курсової роботи, зробив всі необхідні розрахунки та пояснення, коли в роботі є посилання на літературні джерела та розроблений їх аналіз, коли в роботі є зіставлення думок та зроблені і обґрунтовані власні висновки тощо. При цьому робота повинна бути оформлена згідно з вимогами державних стандартів, мати достатній обсяг (не менше 30 сторінок).

При захисті курсової роботи у відповіді студента повинно відчуватись глибоке розуміння поставленої проблеми. Студент повинен вміти обґрунтовувати свою думку, не боятися дискусії, захищати свої погляди, аргументовано застосовувати свої знання в нестандартних  ситуаціях, уміти знаходити джерело інформації, узагальнювати і систематизувати інформацію. Може самостійно ставити та розв’язувати проблеми.

Суттєвим моментом у відповіді студента повинен бути зв’язок теорії з практикою, вміння застосовувати теоретичні знання при розв’язувані практичних завдань.

Оцінка добре (“4+” “4” “4-”) виставляється студенту  тоді, коли він практично розкрив тему курсової роботи, зробив достатні розрахунки та пояснення, коли в роботі є посилання на літературні джерела, зроблені власні висновки тощо.

При цьому робота повинна бути оформлена згідно з вимогами державних стандартів, мати достатній обсяг (не менше 30 сторінок). Але при захисті курсової роботи у відповіді студента не відчувається глибоке розуміння  проблематики питання, допускаються незначні помилки у викладені матеріалу, проглядається невпевненість в обґрунтуванні своїх думок тощо. Студент нездатен критично оцінювати окремі нові факти, явища, ідеї, виявляти особисту позицію до них.

Оцінка задовільно (“3+” “3” “3-”) виставляється студенту тоді, коли він не повністю розкрив тему курсової роботи, зробив недостатні розрахунки та пояснення, коли в роботі практично немає посилань на літературні джерела, коли не зроблені або не обґрунтовані власні висновки тощо. Але при цьому робота повинна бути оформлена згідно з вимогами державних стандартів, мати достатній обсяг (не менше 35 сторінок), написана креслярським шрифтом або надрукована на друкарській машинці тощо. При захисті курсової роботи у відповіді студента практично немає розуміння  проблематики  питання, допускаються значні помилки у викладені  матеріалу, проглядаються труднощі в обґрунтуванні своїх думок тощо.

Оцінка незадовільно “2” виставляється студенту у випадку, коли він не розкрив тему курсової роботи, зробив недостатні розрахунки та пояснення, коли в роботі зовсім немає посилань на літературні джерела, коли взагалі не зроблені або не обґрунтовані власні висновки тощо.

Окрім цього робота оформлена з порушенням вимог державних стандартів, немає достатнього обсягу (менше 30 сторінок) тощо.

При захисті курсової роботи у відповіді студента допускаються принципові помилки у викладені матеріалу, наявними є труднощі в обґрунтуванні своєї думки тощо, коли може виникнути сумнів в самостійності написання курсової роботи студентом.

Базова

1.  Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-3.

2.  Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1981р.

3.  Закон України  "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, [Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі] від 06.07.1999р. № 826 – 14.

4.  Закон України "Про лізинг" Відомості ВРУ, 1998р.; № 16.

5.  Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Постанова Правління НБУ від 29.03.2001р., № 135.

6.  Сергієнко І. Міжнародні аспекти кредитно-податкової політики України. Фінанси України № 2, 2001.

7.  Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник / за ред.. А.С. Філіпенка.- К.: Либідь, 1997. - 208с.

8.  Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції: Підручник за ред. Л.В. Руденко, - Київ: ЦУЛ, 2003. – 616с.

9.  Міжнародні фінанси: Підручник / за ред. Рогача О.І., - "Либідь", 2003р. – 784с.

10.  Постанова Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997р. №144 "Про порядок залучення і використання іноземних кредитів та надання гарантій Кабінету Міністрів України для забезпечення зобов'язань юридичних осіб – резидентів щодо їх погашення". Хронологічний показник нормативно – правових актів Мін. Юстиції України "Організація вісник за 1997р. – К.: - "Прагматика", друк офіс, 1998р.

11.  Положення про форму зовнішньоекономічних відносин (контрактів): Затв. Наказом Міністерства Економіки та з питань Європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 року, № 201.

12.  Постанова  Правління НБУ від 6 липня 2009 року №279 "Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків".

13.  Фурик В.Г. Організація міжнародного кредитування. - Вінниця: ВНТУ, 2008р. – 84с.

Допоміжна

1.  Україна на шляху до Европи / за ред. Л. Хофмана та Ф. Мйоллерс. К.,2001.

2.  Всемирний банк. Годовой отчет. 2001. Т.1: Обзор деятельности за год. Вашингтон, 2001.

3.  Гуменюк Б. Міжнародні організації // Політика і час. - 2009, №9.

4.  Закон України "Про лізинг", Відомості ВРУ, 1998р., №16.

5.  Николенко Ю.В. Діденко М.М. Шегда А.В. "Основи економічної теорії", Підручник Кн.2: Підприємництво, маркетинг, менеджмент. Відтворення в національному та світовому господарстві, К: Либідь, 1998р, 272с.

6.  Рейзвіх Е.П. "Інвестиційна діяльність", Посібник. Кіровоград, КІСМ, 1997р., 65с.

7.  Зянько В.В., Фурик В.Г., Вальдшмідт І.М. Фінанси підприємств. Навч. посіб. в 2-х част. Вінниця: ВНТУ, 2016. – 271с.

8.  World Economic. Outlook, IMF. 2001.

9 Інформаційні ресурси

1.  Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України  [ Електронний ресурс ]: від 16.07.99  №966-ХІV зі змінами та доповненнями. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/?nreg=996-14.- Назва з екрана.

2.  Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій.[ Електронний ресурс]: затв. Наказом агентства з питань запобігання банкрутству 23.02.1998 № 22.- Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua /сgs-bin/laws/main. Сgi?nreg=z0214-98- Назва з екрана.

3.  Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств  та організацій [Електронний ресурс ]: затв. Наказом агентства з питань запобігання банкрутству; Наказ від 27.06.1997 № 81.- Режим доступу:http://zakon1.rada.gov. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.сgi?nreg=z0288-97.-Назва з екрана.

Зразок титульного листа

Зразок індивідуального завдання

Зразок написання анотації

АНОТАЦІЯ

В роботі розглянуто теоретичні і практичні аспекти організації міжнародного кредитування Всесвітнього банку.

В першому розділі охарактеризовані теоретичні основи управління  та особливості довгострокового кредитування.

В другому розділі здійснено аналіз форм і методів кредитування Всесвітнього банку.

В третьому розділі запропоновані шляхи удосконалення процесу кредитування.

Ключові слова і словосполучення: Всесвітній банк, управління кредитною діяльністю, методики кредитування.

 Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел, який подають у курсовій роботі

Зразок оформлення таблиці

                      Таблиця … − Аналіз ділової активності підприємства

Зразок змісту курсової роботи