4. Організація самостійної роботи студентів


4.1 Зміст і види самостійної роботи

 

4.1.1. Зміст самостійної роботи студента визначається робочою навчальною програмою конкретної дисципліни, завданнями та рекомендаціями викладача.

4.1.2. Самостійна робота студентів включає такі види:

  • підготовка до поточних аудиторних занять (лекцій, практичних, семінарських, лабораторних тощо);
  • робота над окремими темами навчальних дисциплін, які згідно з робочою навчальною програмою дисципліни, що винесені на самостійне опрацювання студентів;
  • виконання лабораторних робіт (психологія, основи психології та педагогіки, соціологія);
  • підготовка до всіх видів контрольних випробувань (самостійні та контрольні роботи, колоквіуми, заліки, іспити);
  • участь в інтерактивних семінарах, заняттях з використанням тренінгових форм, рольових та ділових іграх, які проводяться у позанавчальний час;
  • пошуково-аналітична робота:
  • виконання індивідуальних творчих письмових робіт, які  винесені на СРС (творчі письмові завдання, реферати, рецензії тощо);
  • виконання індивідуальних та колективних творчих робіт у вигляді  електронних матеріалів, аудіо та відео матеріалів (презентації, відеофільми тощо);
  • робота над першоджерелами (книги, статті);
  • наукова робота:
  • робота у студентських наукових гуртках;
  • наукові дослідження під керівництвом викладачів кафедри;
  • участь у науково-практичних конференціях, семінарах, конкурсах, олімпіадах;
  • підготовка наукових публікацій;
  • самоперевірка (самоконтроль, самооцінка) знань, умінь, навичок та рівня розвитку особистості:
  • самооцінка студентом рівня особистих знань, умінь та навичок (теоретичні питання для самоконтролю, тести для самоконтролю знань, творчі питання, тести для визначення відповідних умінь тощо);
  • самооцінка студентом рівня етичних, психологічних, комунікативних та ін. якостей особистості (самотестування, участь у ділових іграх, тренінгових формах занять тощо);
  • самостійна робота студентів заочної форми навчання.

4.1.3. Блок творчих домашніх самостійних робіт поділяється на роботи, які необхідні для засвоєння навчальної програми курсу, та роботи, які входять до переліку робіт “за вибором студента” (вибіркові роботи).

4.1.4. Зміст та форми робіт необхідних для засвоєння навчальної програми курсу, та робіт “за вибором студента” визначаються викладачем.

4.1.5. Блок творчих домашніх самостійних робіт (індивідуальні, колективні),  які входять до переліку  “за вибором студента” є  складовою “Пошуково-аналітичного та наукового фонду студента”: 

  • “Пошуково-аналітичний та науковий фонд студента” – сума балів (не більше 10% від загальної суми балів КМС), яка поділяється на аналітично-пошукову та наукову роботу студента, його можливу участь в інтерактивних семінарах, заняттях з використанням тренінгових форм, рольових та ділових іграх тощо, які проводяться у позанавчальний час;
  • кожен вид робіт, напрям діяльності студента оцінюється викладачем відповідною сумою балів;
  • при визначенні викладачем кількості завдань, напрямів діяльності студента, які є складовою  “Пошуково-аналітичного та наукового фонду студента”, потрібно виходити з того, що кількість запропонованих завдань (по загальній сумі балів) повинна перевищувати в 1,5 – 2 рази суму балів, які виділені для Фонду, що створює умови для вибору;
  • студент на початку семестру визначає для себе ті завдання, види діяльності, які він буде виконувати в процесі самостійної роботи з переліку “за вибором студента”. Кількість робіт, які вибирає студент (по загальній сумі балів) не повинна перевищувати суму балів, які виділені для Фонду.

4.2 Планування самостійної роботи

4.2.1. Робочі навчальні програми дисциплін, які складаються викладачами і затверджуються на засіданні Вченої ради ВНТУ, передбачають:

  • визначення в кожній темі дисципліни питань, які виносяться на самостійну роботу студентів, з посиланнями на основну та додаткову літературу;
  • перелік рекомендованої навчальної та інструктивно-методичної літератури до практичних і семінарських занять, лабораторних робіт із зазначення сторінок до кожної теми;
  • окремий розділ “Організація СРС”, в якому укладач має визначити мету та основні види можливих індивідуальних завдань, рефератів тощо, тематику (перелік тем та завдань) і вимоги до виконання та обсягу роботи  із зазначенням кількості годин на СРС;
  • критерії оцінювання знань, умінь та навичок студентів.

4.2.2. Робочий план дисципліни складається лектором на основі робочої навчальної програми дисципліни (РНПД) і регламентує обсяг, графік виконання, зміст аудиторної та самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни протягом триместру (семестру). В робочому плані дисципліни є розділ “Організація СРС”. В цьому розділі необхідно визначити теми або питання теоретичного матеріалу дисципліни, які виносяться на СРС.

4.2.3. Індивідуальний план роботи викладача як основний документ, в якому відображається навчальна, методична, наукова та організаційна робота викладача вищого закладу освіти протягом навчального року, передбачає наявність розділів “Навчально-методична робота” та “Організаційно-методична робота”. В цих розділах викладач планує, в тому числі, і розробку методичного забезпечення самостійної роботи студентів.

4.2.4. Положення про Загальні засади та зміст організації самостійної роботи студентів  на кафедрі філософії та гуманітарних наук.

4.2.5. На кафедрі створені теки матеріалів для організації самостійної роботи студентів з кожної конкретної дисципліни. Ці теки являють собою складову частину Навчально-методичного комплексу дисципліни (НМКД).

4.2.6. Викладачі кафедри формують індивідуальні електронні папки викладачів, у яких знаходяться розроблені викладачами кафедри навчально-методичні матеріали для самостійної роботи студентів. Папки розміщено в електронній базі інформаційного центру кафедри.

4.2.7. Викладачі кафедри формують індивідуальні (паперові) папки, у яких розміщено розроблені викладачами кафедри навчально-методичні матеріали для самостійної роботи студентів. Папки знаходяться в інформаційному центрі кафедри.

4.3 Керівництво самостійною роботою

4.3.1. Керівництво самостійною роботою студентів відбувається за рахунок загального бюджету часу, запланованого на аудиторну та позааудиторну роботу викладача. Згідно з наказом ректора ВНТУ № 149 від 29.06.2007 р. “Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової та організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників університету” за рахунок часу, запланованого на аудиторну роботу викладачів, проводяться:

  • консультації з навчальних дисциплін. Консультації протягом семестру (поточні) проводяться згідно з графіком кафедри, консультації перед контрольним заходом (екзаменаційні) проводяться за графіком деканату факультету;
  • приймання і перевірка контрольних (модульних) робіт, передбачених робочим навчальним планом, у студентів заочної форми навчання;
  • керівництво і оцінювання результатів індивідуальних завдань, передбачених робочим навчальним планом, у студентів денної та заочної форми навчання;

Інші види діяльності з організації та керівництва СРС (розробка методичного забезпечення СРС, керівництво науковою роботою студентів, студентським науковим гуртком, факультативом, спецсемінаром(рольові та ділові ігри, тренінгові форми занять тощо), відбуваються за рахунок загального бюджету часу, запланованого на позааудиторну роботу викладача.

4.3.2. Студенти, які починають вивчати дисципліну, на перших заняттях інформуються викладачем щодо системи організації самостійної роботи з даного курсу — індивідуальних самостійних завдань, термінів їх виконання, кількості балів за кожен вид робіт, часу проведення консультацій, а також отримують докладну інформацію про основну та додаткову літературу, рекомендовану до самостійного вивчення дисципліни.

4.4 Система контролю самостійної роботи

4.4.1. Основною формою контролю та оцінювання самостійної роботи студентів є проведення контрольних заходів. Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних і семінарських занять, має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою. Підсумковий контроль проводиться з метою опрацювання результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль.

4.4.2. Контроль СРС здійснюється в залежності від виду самостійної роботи і передбачає такі форми:

  • тестування;
  • самостійні роботи;
  • контрольні роботи;
  • контрольні питання після кожної лекції;
  • співбесіда;
  • ділові ігри;
  • тренінгові форми занять;
  • творчі наукові конференції;
  • колоквіуми;
  • звіти з виконання лабораторних та інших видів робіт та ін.

4.4.4. Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль, як і навчальний матеріал, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

4.4.5. В процесі проведення контрольних заходів викладач оцінює:

  • рівень засвоєння студентом навчального матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання;
  • вміння використовувати теоретичні знання при виконанні практичних завдань;
  • обґрунтованість та логічність викладення самостійно вивченого матеріалу;
  • повноту розкриття теми дослідження;
  • оформлення матеріалів згідно з висунутими вимогами.

4.4.6. Оцінки (бали), одержані студентами за виконання різних видів самостійної роботи, фіксуються в Журналі викладача і входять до складу модульної бальної оцінки (МБО), тобто тієї кількості балів, яку отримав студент в результаті контролю його знань, умінь та навичок при виконанні всіх видів навчальних робіт, віднесених до відповідного модуля.