Модуль 5.

Тема 9. Україна в складі СРСР /1922-1939 рр./

Тема І0. Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945)

Тема ІI. Радянська Україна в І945-І99І рр.

Додаткові завдання для самостійної роботи

 1. Прокоментуйте документ.

Повідомлення відділу пропаганди особливої наради при головнокомандувачі збройних сил Півдня Росії від 10 березня 1921 р.

"Повстанський рух, який все більше поширюється в Україні, є для більшовиків грізною небезпекою. Фактично, за винятком міст та залізничних вузлів, вся територія України перебуває в руках повсталого народу. Залізничний зв’язок через перерви сполучення і псування шляхів повстанцями здійснюється вкрай нерівномірно; між Києвом і Одесою, Одесою і Катеринославом рух зупинено. Повстання в Україні є головним фактором, що розкладає тил більшовиків: у разі наступу на Польщу чи Румунію більшовицьких армій повстанський рух може означати для більшовиків загибель. Повстанський рух поширюється все далі і далі до берегів Чорного моря. Посилився рух в районі Одеси, Херсона, Катеринослава" (Цит.за: БіласІ. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953. - К.,1994. - С.89-90.)

• Про який повстанський рух йдеться у повідомленні? Зверніть увагу на дату документу.

• Чим був викликаний масовий повстанський рух в Україні у 1920 - першій половині 1921 р.?

• Які заходи були вжиті більшовиками з метою припинення повстанського руху і до яких наслідків ці заходи спричинилися?

2. Заповніть порівняльну таблицю "Воєнний комунізм - НЕП"

3. Поміркуйте над текстом.

Серед західних дослідників неоднозначно сприймається термін "українізація". "Чи не дивно звучало б, - риторично запитує американський історик Т.Гунчак, - коли б ми почали говорити про русифікацію Росії чи американізацію Америки?" Торкаючись цього ж питання, інший західний дослідник І.Кошелівець наголошує: "...Україну нема чого українізувати, її треба дерусифікувати, тому доцільніше було б говорити - дерусифікація" (Цит.за: Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття. Нариси політичної історії. - К.,1993. - С.188).

Як Ви розумієте термін "українізація"? Чому більшовики використали саме його?

В чому зміст політики українізації в Україні і чи дійсно вона означала дерусифікацію ?

4. Заповніть таблицю.

5. Оцініть ситуацію.

Проголошений у грудні 1925 р. курс на індустріалізацію мав на меті:

• забезпечити економічну самостійність СРСР в умовах ворожого капіталістичного оточення;

• зміцнити обороноздатність країни;

• створити матеріальну база для модернізації промисловості та сільського господарства;

• стимулювати неухильне зростання продуктивності праці і на цій основі підвищувати добробут та культурний рівень трудящих.

Які з цих завдань в роки перших п’ятирічок вдалось виконати?

Чи можна було одночасно виконати всі завдання?

  6. Як відомо, курс на створення великих колективних господарств більшовики проголосили ще у 1917 році, причому обіцяли колгоспам всіляку підтримку держави, низку пільг та створення сприятливих умов господарювання. Попри ці обіцянки з 1917 до початку 1929 р. у колгоспи об’єдналися лише 3% одноосібних господарств країни, у переважній більшості - бідняцьких. Як Ви можете пояснити той факт, що майже 12 років більшовики зволікали з запровадженням ними ж проголошеного курсу і не вживали проти селян насильницьких заходів? Чому курс на форсовану колективізацію було взято саме у 1929 році?  Що слугувало головною причиною, а що приводом для прийнятті такого рішення?

 7. У 2006 р. Верховна Рада України ухвалила Закон про визнання голодомору 1932-1933 рр. геноцидом проти українського народу. Чому, на Ваш погляд, голодомор 1932-1933 рр. кваліфіковано як геноцид? Чому це зроблено тільки через 70 років після цієї страшної трагедії?

8. До Конституції СРСР 1936 р. вперше увійшло положення про керівну та спрямовуючу роль комуністичної партії у політичній системі радянського суспільства. Водночас відомо, що кількісний склад КП(б)У внаслідок чисток та репресій у 1938 р. зменшився порівняно з 1928 р. майже наполовину. В інших республіках ситуація була схожою. Чому партія дозволила здійснити такі масштабні репресії щодо самої себе? Що це: втрата контролю над ситуацією, сліпий характер терору, закономірність побудови нового суспільства чи...?

9. Заповніть таблицю.

10. Проаналізуйте ситуацію.

12 вересня 1939 р. керівники вермахту (Кейтель, Йодль, Канарис та ін.) і Ріббентроп обговорювали можливість створення української держави на західноукраїнських землях при одному з варіантів поділу Польщі. Одразу ж після того голова зовнішньої розвідки Німеччини Канаріс мав зустріч з головою проводу українських націоналістів за кордоном А.Мельником, у ході якої йшлося про можливість, точніше, ймовірність утворення незалежної Західної ("Галицької") України. Як відомо, ОУН сприйняла цю ідею із захопленням. 30 червня 1941 р. ОУН-Б (при підтримці «Нахтігалю») без узгодження з німцями проголосила  встановлення у щойно захопленому Львові української держави. На посаду прем'єр-міністра було обрано близького соратника Бандери Ярослава Стецька. Уряд проіснував 5 днів. На початку липня гестапо заарештувало й кинуло до в'язниці Бандеру та його прибічників.

Чим Ви можете пояснити той факт, що німецьке керівництво відмовилось від співробітництва з українськими націоналістами, які вважали Німеччину природнім союзником у боротьбі проти СРСР?

11. Дайте загальну характеристику фашистського "нового порядку" на окупованій території України. Заповніть таблицю.

12. Оцініть описану ситуацію.

Одну з перших спроб переходу до організованих мирних форм опозиційної діяльності здійснила група Л.Лук’яненка, яка утворила в 1959 р. Українську робітничо-селянську спілку (УРСС). "Завдання полягає в підготовці народу до нового масового руху за національну свободу, - писав лідер УРСС. - Для такої праці потрібні не скоростріл з багнетом, а натхненне слово з вірою в перемогу добра над злом, свободи над рабством, залежних колоніальних народів над імперією" (Лук’яненко Л. Вірую в бога і в Україну. - К., 1991. - С.22). Проте вже в 1961 р. цю нечисленну організацію було викрито і за рішенням Львівського обласного суду її членів засуджено до тривалих термінів ув’язнення - від 10 до 15 років.

• Чому Л.Лук’яненко вважав, що новий масовий рух за національну свободу має грунтуватися на організованих мирних формах опозиційної діяльності?

• Чи можна було вважати український народ колоніальним народом?

• Якщо члени Української робітничо-селянської спілки вважали своїм основним засобом боротьби "натхненне слово", а не "скоростріл з багнетом", чому ж міра покарання була такою високою?

13. У повоєнний період радянським керівництвом неодноразово робились спроби реорганізації. модернізації економіки. В більшості випадків це закінчувалося невдачею. У чому головна причина такого стану справ:

• в невдалих формах і методах реформування;

• у протидії зовнішньоекономічних факторів;

• у тому, що командна система взагалі не піддається реформування;

• інші варіанти відповіді.