Руська трійця - напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угрупування, яке виникло у Львові на початку 30х років ХІХ ст. Його засновниками були троє друзів-студентів Львівського університету і водночас вихованців греко-католицької духовної семінарії: М.Шашкевич (1811-1843), І.Вагилевич (1811-1866) та Я.Головацький (1814-1888), які активно виступили на захист української мови. Мету своєї діяльності члени гуртка вбачали в піднесенні статусу рідної мови, розширенні сфери її вжитку і впливу, пробудженні національної свідомості українського народу. Першою спробою сил для членів гуртка став рукописний збірник власних поезій та перекладів "Син Русі", другою - підготовлений до друку збірник "Зоря" (1834), який містив народні пісні, оригінальні твори гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Лейтмотивом збірки було засудження іноземного панування, уславлення визвольної боротьби українського народу, оспівування козацьких ватажків - Б.Хмельницького та С.Наливайка. Видання книжки було заборонено цензурою.

У 1836 р. М.Шашкевич підготував написаний живою українською мовою підручник для молодших школярів - "Читанку" (термін "читанка" належить М.Шашкевичу). Наприкінці 1836 р. у Будапешті побачила світ "Русалка Дністровая" - новаторський твір за змістом і за формою, лише 200 примірників якого потрапили до рук читачів. Зміст "Русалки Дністрової" визначали три основні ідеї: визнання єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав; позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків - борців за соціальне та національне визволення; пропаганда ідеї власної державності та політичної незалежності. "Русалка Дністровая" - своєрідний пік діяльності "Руської трійці". Незабаром це об’єднання розпалось.