Роман Шухевич — Головний Командир УПА в 1943-1950 pp., генерал-хорунжий з 1946р., Голова Бюро Проводу ОУН у 1943-1950рр. Народився 30.06.1907 р. у м. Львові.  У червні 1934 р. закінчив Львівську політехніку з дипломом інженера, у 1928-1929 pp.  проходив військову службу в польській армії. У 1925 р. Роман Шухевич вступив до лав Української Військової Організації, яка вела боротьбу проти польських окупантів. 2.02.1929 р. у Відні заснована Організація Українських Націоналістів. Бойовим референтом Крайової Екзекутиви ОУН (1930-1934 pp.) був призначений Роман Шухевич. В червні 1934 р., у зв'язку з убивством  бойовиками ОУН міністра внутрішніх справ Польщі С.Пєрацького, польська поліція провела масові арешти. Тоді ж було арештовано та заслано до концентраційного табору в Березі Картузькій і Романа Шухевича. На Львівському процесі ОУН у 1936 р. його засудили на три роки тюрми. На підставі проголошеної у 1935-р. амністії Р.Шухевич вийшов із в’язниці  у січні 1937 р. Після звільнення проживав з родиною у Львові.  Наприкінці грудня 1938 р. разом з Юрієм Лопатинським нелегально перейшов кордон і дістався столиці Карпатської України м. Хуста. Тут Р. Шухевич разом з провідними членами ОУН створив Генеральний Штаб Національної Оборони Карпатської України, який очолив полковник Михайло Колодзінський. До складу штабу ввійшли ще одинадцять осіб, у тому числі поручник Р. Шухевич. Після окупації Карпатської України Угорщиною в березні 1939 р., Р. Шухевич через Румунію і Югославію дістався до Австрії, де зустрівся з членами Проводу ОУН. Йому було доручено підтримання зв'язку із Західною Україною.

У 1939 р. Організація Українських Націоналістів розкололася на дві частини: під керівництвом Андрія Мельника - ОУН(М) та під проводом Степана Бандери  - ОУН(Б). 10 лютого 1940 р. у Кракові відбулася конференція ОУН, учасники якої прийняли рішення про створення Революційного Проводу ОУН на чолі зі С. Бандерою. Р. Шухевич увійшов до складу Революційного Проводу й обійняв посаду Крайового Провідника ОУН на західноукраїнських землях. Від 1941 р. займався виключно військовими справами, керував підготовкою і вишколом військових кадрів, які в подальшому мали стати командирами в українському війську. Коли навесні 1940 р. було створено батальйон "Нахтігаль", Р. Шухевич став заступником командира батальону. У серпні 1943 р. на III Надзвичайному Великому Зборі ОУН Шухевич був обраний Головою Бюро Проводу ОУН і призначений Головним Командиром УПА. Боротьбу проти частин Червоної армії та НКВС вів до своєї загибелі у 1950 р.