5. ХІМІЧНІ ЗАКОНИ

 

Завдання 1. Прочитайте слова, з’ясуйте їх значення.

 

Якість, кількість, речовина, сполука, положення, умова, тиск, склад, будова, збереження, розрахунок.

 

Завдання 2. Поясніть значення словосполучень.

 

Відігравати (відіграти) роль. Дістати назву. Хімічна реакція. Хімічне рівняння.

 

Завдання 3. Знайдіть та запишіть антоніми.

 

Простий, незалежний, загальний, великий, утворювати, сталий, різний, малий, багато, окремий, знищувати, змінний, залежний, мало, початок, складний, однаковий, кінець.

Завдання 4. Підберіть до назв елементів відповідні хімічні символи.

 

Водень, кисень, вуглець, фосфор, сірка, хлор, кальцій, калій, залізо, мідь, срібло, золото, азот.

 

Довідковий матеріал: К, Fe, Cu, H, P, O, C, S, Ag, N, Au, Cl, Ca.

 

Завдання 5. Провідміняйте іменники.

Н.               калій          мідь            залізо                  кисень        сірка

                                                                                      

 

Завдання 6. Утворіть словосполучення.

Утворити сполуку, речовину.      Утворення (чого) ...

Виконати розрахунки, роботу.   Виконання (чого) ...

Рахувати атоми, молекули.                   Рахування (чого) ...

Добувати метали, воду.               Добування (чого) ...

Виявити факти, помилку.             Виявлення (чого) ...

 

Завдання 7. Поясніть, як утворилися прикметники.

 

Молекулярний, немолекулярний, кристалічний, італійський, якісний, кількісний, французький, хімічний, російський.

Завдання 8. Прочитайте текст. Запишіть формулювання основних хімічних законів.

У 1748 році російський учений М. В. Ломоносов сформулював положення, яке відіграло велику роль у розвитку хімії і дістало назву закону збереження маси: маса речовин, що вступають у хімічну реакцію, дорівнює масі речовин, що утворюються в результаті реакції.

Наприклад: якщо в реакцію

К2 S + CuCl2 = CuS   + 2$ KCl

вступили сульфід калію і хлорид міді загальною масою 7 г, то в результаті утворяться сульфід міді і хлорид калію, загальна маса яких також дорівнює 7 г.

Цей закон дає основу для виконання розрахунків за хімічними рівняннями.

На початку ХІХ ст. французький учений Ж. Пруст сформулював закон сталості складу: речовини мають сталий якісний і кількісний склад незалежно від способу та місця їх добування. З розвитком хімії виявилось, що закон не є загальним. Багато кристалічних речовин немолекулярної будови можуть мати різний кількісний склад залежно від способу їх добування. Наприклад, оксид заліза (FeO) може мати склад Fe 0.890; Fe 0.910; Fe 0.930.

Хімічні сполуки з молекулярною структурою мають сталий якісний і кількісний склад незалежно від способу і місця їх добування – це більш точне формулювання закону.

Закон, сформульований у 1811 році італійським ученим А. Авогадро, звучить так: в однакових об’ємах будь-яких газів за однакових умов (температура і тиск) міститься однакове число молекул.

 

Завдання 9. Дайте відповіді на запитання.

 

1.     Що вам відомо про життя та діяльність М. В. Ломоносова?

2.     Який хімічний закон сформулював Ломоносов?

3.     Чому змінилося формулювання закону Пруста?

4.     Який закон був сформульований А. Авогадро?

Завдання 10. Складіть номінативний план тексту.

 

Завдання 11. Перекажіть текст за планом.

 

Завдання 12. Підготуйте розповідь про періодичний закон Д. І. Менделєєва.