Всесвітньо відомі історики, філософи, економісти, письменники, представники інших професій вважали політичну економію однією з провідних наук. Так, давньогрецький філософ Цицерон стверджував, що політична економія є величезним досягненням людського розуму.

Окремі проблеми економічної теорії (вартість, ціна, гроші, податки та ін.) досліджували у своїх працях ще мислителі Стародавньої Греції - Платон та Арістотель. Саме слово "економіка" походить з грецької мови і означає "управління домашнім господарством".

Сучасне поняття "економічна теорія" пов'язане з назвою "політична економія". Відомий американський економіст П. Самуельсон стверджував, що "економіка", або політична економія, пройшла багато етапів розвитку. Термін "політична економія" походить з грецької мови, що означає мистецтво державного управління господарством. Уперше цей термін ужив французький учений А. Монкретьєн у "Трактаті політичної економії", що побачив світ 1615 року. Термін "економікс" з'явився наприкінці ХІХ ст. (1890 р.) після виходу в світ праці англійського економіста Альфреда Маршалла "Prinsiples of Ekonomics". Українською мовою ця праця перекладається як "Принципи економікс" і "Принципи політекономії".

П. Самуельсон стверджував, наприклад, що "економікс" це: а) наука, що вивчає, як люди здійснюють організацію виробництва і споживання; б) наука про дії, що включають обмінні операції між людьми; в) наука, що вивчає, як люди роблять вибір, щоб використати ресурси для виробництва різних товарів та їх розподілу; г) наука, що вивчає людей у їх діловому житті; д) наука, що вивчає багатство; е) наука, що вивчає, як можна вдосконалити суспільство; ж) наука про економічні системи. Він запропонував таке визначення предмета "економікс": "Це наука, що вивчає, як люди і суспільство здійснюють кінцевий вибір ресурсів, щоб виробляти різні товари і розподіляти їх для споживання". У цілому "економікс" є теорією ринкової економіки, в якій здійснюється її саморегуляція на основі економічної свободи її учасників та регулювання за допомогою держави.

У "політичній економії" визначення предмета цієї науки таке. Щоб жити, люди повинні мати їжу, одяг, взуття, житло та інші блага й послуги. Все необхідне для їх виробництва вони беруть у природи. Щоб пристосувати багатства природи для задоволення своїх потреб, люди повинні працювати. Тому основою життя, розвитку людського суспільства є виробництво - процес дії людини на предмети і сили природи та

Матеріальні блага люди виробляють спільно. Людина живе і працює в суспільстві. Отже, виробництво має колективний, суспільний характер. Тому в процесі праці вони вступають між собою у певні зв'язки й відносини з метою кооперації, спеціалізації виробництва тощо. Люди не лише виробляють продукти праці, а й обмінюють, розподіляють і споживають їх. Відносини між людьми у процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання матеріальних благ та послуг у політичній економії називають виробничими відносинами. Тому визначення предмета цієї науки таке: політична економія вивчає виробничі відносини між людьми в процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання різноманітних товарів та послуг. Завдання 10. Дайте відповіді на запитання.

1. Що стверджував Цицерон?
2. Що досліджували Платон та Аристотель?
3. Яке визначення "економікс" запропонував П. Самуельсон?
4. Чому люди повинні працювати?
5. Що є основою життя?
6. Що називається виробництвом?
7. Який характер має виробництво?
8. Що називається виробничими відносинами?
9. Що називається політичною економією?

1. Відомі вчені про політичну економію.
2. П. Самуельсон про науку "економікс".
3. Виробництво - основа життя та розвитку суспільства.
4. Виробничі відносини.
5. Визначення предмета економічної теорії.