1.5.11 Дифузіофорез.
Дифузіофорез – це рух частинок, викликаний градієнтом концентрації компонентів газової суміші. Явище дифузіофорезу виразно проявляється в процесах випаровування і конденсації.
При випаровуванні з поверхні краплини виникає градієнт концентрації пару, але оскільки загальний тиск пару повинен залишатися постійним, відбувається гідродинамічна течія парогазової суміші, направлена перпендикулярно до поверхні випаровуваної краплини і компенсуюча дифузію газів до цієї поверхні. Ця гідродинамічна течія, названа стефанівською, може значно впливати на осадження частинок. Так, при уловлюванні частинок розпиленою водою при недонасиченні газів водяним паром стефанівська течія перешкоджає, а при перенасиченні – сприяє захвату частинок краплинами.
Математичний вираз розглянутого явища, який носить назву закону Стефана, при конденсації парів має такий вигляд
, (1.71)
де – кількість речовини, яка продифундувала за 1 с через 1 м2 поверхні, кг/м2•с;
Рпг – тиск парогазової суміші, Па;
Рп – парціальний тиск пару, Па;
Дп – коефіцієнт дифузії пару, м2/с;
Мп – маса 1 кмоль пару, кг/кмоль;
– зміна парціального тиску на вісі, нормальній до поверхні краплини (плівки рідини), – градієнт парціального тиску пару.
Рівняння Стефана справедливе і при випаровуванні: в цьому випадку змінюється тільки знак потоку речовини – з’являється мінус в правій частині рівняння (1.71).
Швидкість дифузійного руху частинки , м/с, яка враховує як дифузію самих частинок, так і стефанівську течію, при впарогазовій суміші виражається рівнянням
, (1.72)
де Рг – парціальний тиск сухих газів,Па;
Мг – молекулярна маса стаціонарного газу, кг/кмоль.
Наведене рівняння було виведене для випадку , проте воно добре описує експериментальні результати (з розходженням до 9%в тих випадках, коли змінюються від 2 до 12).