1.5.5 Дифузійне осадження.


Частинки малих розмірів знаходяться під дією броунівського (теплового) руху молекул. Переміщування части-нок в цьому випадку описується рівнянням Ейнштейна, згідно якого середній квадрат зміщення частинок складає
,                                                (1.43)
де    – коефіцієнт дифузії частинки, який характеризує інтенсивність   броунівського руху, м2/с.
При вірності закону Стокса, коли розмір частинок більший серед­нього шляху пробігу молекул, коефіцієнт дифузії можна виразити як фун­кцію розміру частинок
,                                              (1.44)
де  Кб – постійна Больцмана, рівна 1,38•10-23 Дж/К.
При  коефіцієнт дифузії може бути розрахований за рівнянням, запропонованим Лангмюрмом
,                                    (1.45)
де   – абсолютний тиск газів, Па.
Коефіцієнт дифузії  входить в безрозмірний комплекс, який характе­ризує відношення сил внутрішнього тертя до дифузійних сил. Цей комплекс отримав назву критерію Шмідта Sc . Його деколи називають ди­фузійним критерієм .
                                  (1.46)
Другим критерієм, який застосовують у практиці дифузійних розра­ху­нків, є критерій Пекле Ре – відношення конвек­ційних сил до дифузійних сил
          ,                               (1.47)
де   l – лінійний параметр обтічного тіла.
Величина, зворотна критерію Ре, є параметром дифузійного осад-ження і позначається через Д.
Нижче наведені значення коефіцієнта дифузії частинок, розраховані за формулою (1.44) (для повітря в н. у.) і значення критерію :

 

Розмір частинок, мкм

10

1,0

0,1

Коефіцієнт дифузії, м2/с

2,4•10-12

2,7•10-11

6,1•10-10

Критерій

6,4•106

5,6•105

2,5•104

 

Як видно з наведених даних, коефіцієнт дифузії різко збільшується зі зменшенням розміру частинок. Проте швидкість дифузії навіть субмі-кронних частинок надто мала порівняно з швидкістю молекул газів, тому що коефіцієнт частинок на декілька порядків менший.
Для розрахунку осадження частинок за рахунок дифузії застосо-вуються формули, одержані при розгляданні процесів молекулярної дифузії.
Масову швидкість частинок , кг/с, які дифундують на кулю розраховують за формулою:
-  при  і Sc ≈ 106
,                                     (1.48)
де  – концентрація частинок в потоці, кг/м3 ;
-  при = 600…2600 і тому ж значенні критерію Sc
                                      (1.49)
а при = 100…700 і Sc ≈ 1•103
                              (1.50)
Для розрахунку ефективності дифузійного осадження частинок при обтіканні кулі рекомендована така формула
                                     (1.51)
Рівняння для розрахунку ефективності дифузійного осадження на циліндрі при в’язкому його обтіканні має вигляд
                        (1.52)
а при потенційному осаджені
                                     (1.53)
Згідно з вище наведеними рівняннями, ефективність дифузійного осадження зворотно пропорційна розмірам частинок і швидкості газового потоку.