10.6.1 Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць

До гігієнічних нормативів допустимого вмісту хімічних і біологіч­них речовин в атмосферному повітрі населених місць (далі за­бруднюва­льних речовин) відносяться:
- гранично допустимі концентрації (ГДК);
- орієнтовні безпечні рівні діяння (ОБРД);
- коефіцієнти комбінованої дії () сумісно присутніх речовин;
- показники гранично допустимого забруднення (ГДЗ),  встанов­лені на основі Ккд сумісно присутніх речовин.

 

Гранично допустима концентрація (ГДК) забруднювальної речо­вини в атмосферному повітрі населених місць – це максимальна концен­трація, при дії якої протягом усього життя людини не виникає пря­мого або опосередкованого несприятливого впливу на теперішнє і майбутнє покоління, не знижується працездатність людини, не погіршується її самопочуття та санітарно-побутові умови життя. ГДК встановлюється на основі тривалих досліджень за спеціальною методикою у підрозділах гі­гієнічного профілю, акредитованих Комітетом з питань гігієнічної рег­ламентації МОЗ України, та затверджується головним дер­жавним сані­тарним лікарем України.

 

Орієнтовний безпечний рівень діяння (ОБРД) – це максимальна концентрація забруднювальної речовини, яка визнається орієнтовно безпеч­ною при діянні на людину та приймається як тимчасовий гігієні­чний нор­матив допустимого вмісту речовини в атмосферному повітрі населених місць. ОБРД встановлюється на основі короткочасних досліджень за відповідною методикою та вводиться в дію після затверд­ження Головним державним санітарним лікарем України на обмежений термін.

 

Коефіцієнт комбінованої дії (Ккд) – відображає характер сумісної біологічної дії одночасно присутніх в атмосферному повітрі забрудню-вальних речовин (сумація, посилення, послаблення або незалежна дія). Його цифрове значення встановлюється експериментальним (або розра­хунко­вим) шляхом та виражається в долях від індивідуальних ГДК за­бруднювальних речовин.

 

Показник гранично допустимого забруднення (ГДЗ) атмосфер­ного повітря – відносний інтегральний критерій оцінювання забруднення ат­мо­сферного повітря населених місць, який характеризує інтенсивність та ха­рактер сумісного діяння всієї сукупності присутніх у ньому шкідливих домішок.  розраховується для кожного випадку на основі визначених експериментально та затверджених у встановленому по­рядку коефіцієнтів комбінованої дії () (їх значення наведені в до­датку Б) за форму­лою
.                                             (10.1)

 

У випадках, коли значення  відсутні, їх визначення прово­диться за формулою
                                       ,                                                 (10.2)
де  – число речовин, присутніх у повітряному середовищі, для яких    офіційно не встановлено характер комбінованої дії.

 

У випадках, коли присутні в атмосферному повітрі забруднювальні ре­човини являють собою складну суміш з встановленими та не встанов­ле­ними коефіцієнтами комбінованої дії, для розрахунку  значення  цієї суміші визначається за формулою
               ,             (10.3)
де    – коефіцієнт комбінованої дії складної суміші;
 – коефіцієнти комбінованої дії сумісно присутніх речовин, 1, 2, 3, ... n (наведені в додатку Б);
 – число речовин в суміші, значення Ккд яких відсутні в офіційних списках;
 – числове значення коефіцієнту для речовин з незалежним ха­рак­тером комбінованої дії (див. додаток Б).

 

Примітка: в разі присутності у повітрі однієї домішки показник  = 100 %.

 

 

 

Вінниця ВНТУ 2010