10.7 Контроль стану навколишнього середовища


Боротьба з забрудненням навколишнього природного середови­ща в промислових районах, містах і на промислових майданчиках заводів, фаб­рик і ТЕС  –  це складна науково-технічна за­дача, основою для ви­рішення якої є наявність надійних методів і засобів контролю та прогнозу­вання якості навколишнього середовища.

 

За допомогою контролю визначається якісний стан навколиш­нього і виробничого середовища, перевіряється виконання запла­нованих природо­охоронних заходів, виявляються і фіксуються по­рушення санітарно-гігіє­нічних та інших норм і правил. Пропоную­ться чи приймаються заходи для ліквідації виявлених недоліків і порушень, ставиться питання про пока­рання винних.

 

Дієвість природоохоронного контролю на виробництві значно зале­жить від раціональної системи відповідних відомчих конт­рольних служб, від їх взаємозв’язку і взаємодії з зовнішніми державними органами управ­ління і контролю в цій галузі. При цьому важливе значення має правове регулювання цих питань, ви­бір і застосування найбільш ефективних форм і методів контроль­ної діяльності, форм реагування при виявленні недоліків.

 

В систему органів, здійснюючих природоохоронний контроль, вхо­дять державний контроль, громадський контроль і прокурор­ський нагляд за додержанням законодавства про охорону навколиш­нього середовища.

 

Державний  контроль  у галузі охорони нав­колишнього середовища здійснюється Радами народних депутатів та їх виконавчими і розпорядчими органами, Міністерством охорони навколишнього природ­ного середовища України, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.

 

Державному контролю підлягають використання і охорона зе­мель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського сере­довища та природних ресур­сів територіальних вод, континенталь­ного шельфу та виключної (морської) економічної зони країни, природних територій та об’єктів, які підлягають особливій охо­роні, стан навколишнього природного середовища.

 

Порядок здійснення державного контролю за охороною навко­лиш­нього природного середовища та використанням природних ре­сурсів ви­значається Законом України про охорону навколишнього середовища та іншим законодавством України.

 

Громадський  контроль  у галузі охорони навколиш­нього середовища здійснюється громадськими інспекторами охорони на­вколишнього природного середовища згідно з Положенням, яке затвер­джується Міністерством охорони навколишнього природ­ного середовища України.

 

Громадські інспектори охорони навколишнього природного се­редо­вища:
а) беруть участь у проведенні спільно з працівниками орга­нів держа­вного контролю рейдів та перевірок за додержанням підпри­ємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про охорону на­вколишнього природного середовища, додержанням норм екологічної без­пеки та використанням природних ресурсів;
б) проводять перевірки і складають протоколи про порушення зако­нодавства про охорону навколишнього природного середовища і подають їх органам державного контролю в галузі охорони нав­колишнього природ­ного середовища чи правоохоронним органам для притягнення винних до відповідальності;
в) подають допомогу органам державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища в діяльності щодо за­побігання еколо­гічним правопорушенням.

 

Нагляд за додержанням законодавства про охорону навколиш­нього природного середовища здійснює Генеральний прокурор Украї­ни та під­порядковані йому органи прокуратури.

 

При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують на­дані їм законодавством України права, включаючи звернення до су­дів або арбіт­ражних судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в резуль­таті порушення законодавства про охорону навколишнього природного се­редовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

 

Найбільший досвід щодо здійснення державного контролю за охо­ро­ною навколишнього природного середовища набутий органами

 

Мі­ністерс­тва охорони здоров’я України. Санітарний нагляд здійсню­ється розгалуже­ною системою органів і закладів санітарно-епіде­міологічної служби Мініс­терства охорони здоров’я України.

 

В процесі здійснення поточного санітарного нагляду в об­ласті охо­рони навколишнього середовища санітарна служба здійс­нює нагляд за ви­конанням державними органами і підприємствами санітарних норм і пра­вил щодо запровадження заходів для попередження та ліквідації забруд­нення навколишнього середовища шкідли­вими викидами і господарсько-побуто­вими відходами.

 

Службові особи органів санітарного нагляду можуть безпе­решкодно відвідувати об’єкти в будь-який час доби і давати вка­зівки про усунення виявлених порушень, а також вимагати від по­садових осіб і окремих пра­цівників відомості та документи, пот­рібні для перевірки.

 

Рішення і висно­вки органів санітарного наг­ляду обов’язкові для виконання всіма посадо­вими особами і громадянами. Головним санітарним лікарям надано право:
- ро­бити висновки до проектів перспективних планів розташування промис­лових під­приємств і про відповідність діючим нормам і правилам  про­мис­лових та інших споруд, які вводяться в експлуатацію;
-  забороняти чи при­пиняти діяльність діючих виробничих об’єктів;
- ставити питання про при­йняття до винних осіб заходів дисцип-лінарного чи громад­ського впливу;
-  накладати штрафи на винних осіб в адміністратив­ному порядку.

 

Безпосередньо у виробничому об’єднанні та промисловому під­при-ємс­тві можна виділити систему підрозділів і служб – відділи управління, бюро, групи, окремі спеціалісти, які займаються пи­таннями контролю в області охорони навколишнього середовища.

 

Ко­ординує їх роботу підрозділ з охорони навколишнього середовища.

 

Серед інших виробничих служб, які мають відношення до здійс­нення природоохоронного контролю на виробництві, необхідно наз­вати відділ капітального будівництва, відділи головного енерге­тика, механіка, лабора­торію автоматизації та механізації виробни­чих процесів, центральну вироб­ничу (заводську, фабричну, дослід­ну, хімічну) лабораторію тощо.

 

Поряд з відомчим контролем в області охорони навколишнього при­родного середовища на виробництві велике значення має громадський ко­нтроль, що законодавчо закріплено в Законі про охорону природи України, а також в законодавчих актах про охорону землі, надр, води, лісу, атмос­ферного повітря, тваринного світу тощо.


Спеціальними добровільними товариствами, здійснюючи громадсь­кий контроль в області охорони навколишнього природного середовища, виступають товариства охорони природи. Такими масовими організаціями є Українське товариство охорони природи, членами якого є понад 10 млн. чоловік.