3.1 Тканинні фільтри
Тканинні (рукавні) фільтри призначені для очищення неагресивних, невибухонебезпечних і не схильних до злипання та утворення конденсату газопилових сумішей від твердих частинок при температурі до 300°С. В якості фільтрувального матеріалу в них використовують різні тканини (бавовняні, шерстяні, нітронові, лавсанові тощо) високої міцності та підвищеної теплової і хімічної стійкості. Основні властивості деяких тканин для фільтрування наведені в табл. 3.1.
Тканинні фільтри розрізнюють за такими ознаками:
- формою фільтрувального елемента (рукавні, карманні);
- наявністю опорних конструкцій (каркасні, рамні);
- місцю розташування вентилятора відносно фільтра (всмоктуваль-ний, нагнітальний);
- наявності та форми корпуса для розташування тканин (прямокутні, циліндричні, безкамерні);
- числа секцій (однокамерні, багатосекційні);
- виду застосовуваної тканини.
Таблиця 3.1 – Основні властивості фільтрувальних тканин
Тканина |
Тов-щина, мм |
Повітро- непро-никність |
Термостійкість, оС |
Хімічна стійкість в середовищі |
|||
при тривалій дії |
при коротко-часній дії |
Кис-лота |
Луги |
Роз- чин-ники |
|||
Сукно №2 |
1,5 |
3 |
65-85 |
90-85 |
ДП |
ДП |
Х |
Нітрон |
1,6 |
7,5 |
120 |
150 |
Х-3 |
3 |
Х |
Лавсан |
1,4 |
4,0 |
130 |
160 |
Х |
З-П |
Х |
Хлорин №5231 |
1,32 |
7,6 |
65-70 |
80-90 |
ДХ |
ДХ |
З-Х |
Склотка-нина ТССНФ |
0,22 |
2,7 |
240 |
315 |
Х |
З-П |
ДХ |
Примітка: ДП – дуже погана; П – погана; 3 – задовільна; X – хороша; ДХ – дуже хороша.
Головною конструктивною ознакою для рукавних фільтрів є улаш-тування регенерації, згідно якої ці фільтри діляться на такі типи [52] :
1 – з регенерацією механічним струшуванням;
2 – з регенерацією зворотною продувкою атмосферним повітрям чи очищеним газом;
3 – з регенерацією механічним струшуванням в сполученні з улаш-туванням для регенерації зворотною продувкою;
4 – з регенерацією стиснутим повітрям.
Основні параметри даних типів фільтрів наведені в табл. 3.2.
На рис. 3.2 показана схема рукавного фільтра з механізмом струшування і зворотною продувкою. Основний робочий елемент фільтра – ру- кав 9 – може бути зшитим або суцільнотканим. Рукави великої довжини армують металевими кільцями, гнучким чи жорстким каркасом і закріплюють на верхній решітці. Запилений газ з колектора 2 поступає у внутрішню порожнину рукава. Частинки забруднень осідають на внутрішній поверхні рукава, утворюючи пористий шар, який разом з тканиною бере участь в процесі фільтрування. Очищений газ виходить з фільтра через патрубок 4. При досягненні максимально допустимого перепаду тиску на фільтрі його відключають від системи і проводять регенерацію струшуванням рукавів і зворотною продувкою стиснутим повітрям. При очищенні тканини видаляється значна частина зовнішнього шару пилу, але всередині тканини (між волокнами) залишається достатня кількість пилу, що забезпечує високу ефективність очищення газів у фільтрі після його регенерації.
Таблиця 3.2 – Основні параметри рукавних і карманних фільтрів [52]
Найменування параметру |
Норми для типів |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1 |
Площа фільтрування, м2 |
4-1000 |
4-25000 |
4-25000 |
4-20000 |
2 |
Розрідження у фільтрі, Па, не більше |
3000 |
6000 |
50000 |
5000 |
3 |
Гідравлічний опір, Па, не більше |
2000 |
3000 |
2500 |
2500 |
4 |
Тиск повітря /газу/ для регенерації, МПа, не більше |
- |
0,01 |
0,01 |
0,8 |
5 |
Концентрація пилу на вході фільтра, г/м3, не більше |
50 |
30 |
50 |
50 |
6 |
Концентрація пилу за фільтром, мг/м3, не більше |
100 |
100 |
100 |
50 |
7 |
Питоме газове навантаження на фільтрувальний матеріал, м3/м2·год., не більше |
90 |
90 |
70 |
180 |
8 |
Енергетичні витрати на очищення 1000 м3 газу, кВт·год., не більше |
2,2 |
1,9 |
1,9 |
1,3 |
9 |
Питома матеріалоємність, розрахована за максимальним газовим навантаженням, кг/1000 м3/год. |
960-115 |
885-255 |
920-280 |
350-75 |
Одним з найбільш розповсюджених способів регенерації фільтрувального матеріалу в рукавних фільтрах, які випускаються за границею (Великобританія, Німеччина, США, Японія та Франція) і в нашій країні – імпульсна продувка. Характерною особливістю фільтрів з імпульсною продувкою є:
- використання жорстко-каркасних фільтрувальних елементів;
- рух запиленого потоку ззовні усередину фільтрувального еле-мента;
- регенерація шляхом короткочасної подачі в кожний фільтру-вальний елемент струменю стиснутого повітря.
Процес регенерації здійснюється без відключення апарата і продовжується 0,2...0,3 с. Витрати стиснутого повітря складають 1...2 м3 на 1000 м3 очищуваного газу. Завдяки безперервності процесу фільтрування та інтенсивній регенерації рукавів досягається висока пропускна спроможність апарата.
Рисунок 3.2 – Рукавний фільтр зі струшуванням і зворотньою
продувкою:
1 – корпус; 2 – колектор; 3 – газохід запилених газів; 4 – патрубок очищених газів; 5 – клапан; 6 – продувний колектор; 7 – струшувальний механізм; 8 – верхня решітка; 9 – рукав
Найбільш розповсюджені рукавні фільтри загальнопромислового призначення типу ФР, ФРО, ФРКІ, ФРНДІ, які серійно випускаються ВО „Газоочистка”. Умовне позначення типорозміру фільтра: Ф – фільтр; Р – рукавний; К – каркасний; О – зі зворотною (обратной) продувкою; І – з імпульсною продувкою; ДІ – а двобічною імпульсною продувкою; цифри після буквених позначень – поверхня фільтрування.
Основні параметри цих фільтрів наведені в табл. 3.3 і 3.4.