7.3 Фільтри з постійними магнітами


В апаратах третьої групи, варіанти яких наведені на рис. 7.7, рис.7.8 і рис. 7.9, відсутнє або різко обмежене використання обмотувального про­воду, спо­живання електроенергії, полегшується їх застосування у вибухо­небез­печних умо­вах, коли необхідне спеціальне електричне оснащення. Пе­ріодичне пере­ривання дії намагнічувального поля на насадку здійсню­ється поворотом, зміщенням намагнічувальної системи або періодичним розмагні­чуванням постійних магнітів. Через необхідність створення нама­гні­чувального поля підвищеної напруженості Н ширина пакетів магнітів bм звичайно переви­щує діаметр корпуса DK і магнітний потік „фокусуєть­ся” в насадку за до­помогою феромагнітних переходів (рис. 7.7).

 

 

Рисунок 7. 7 – Одноканальний фільтр-осаджувач з зовнішньою намагнічувальною системою з постійних магнітів:
1 – корпус каналу; 2 – пакет постійних магнітів; 3 – насадка;  4 – елементи магнітопроводу

 

Для розрахунку основних параметрів апарата застосовують закон пов­ного струму для магнітного кола, проте традиційний розрахунок намагні­чувальних систем з постійними магнітами зводиться до визначення  напруже­ності  поля  при вже  відомій геометрії системи.


 

Рисунок 7.8 – Двоканальний фільтр-осаджувач з внутрішньою намагнічувальною системою з постійних магнітів:
1 – корпус каналів; 2 – пакети постійних магнітів, які мають можли-вість повороту або відведення;  3 – насадка;  4 – елементи магнітопроводу

обґрунтованої мінімі­зації магнітних напруг в елементах без насадки (в межах 10...30% магніт­ної напруги в насадці)  а також використання виразів для генерованого ма­гнітами магнітного потоку, який сприймається насадкою, можна отримати такі за­лежності:
;                                          (7.5)
,

де Кф = 1...1,5 – коефіцієнт розсіювання магнітного потоку;

 

Hd і Bd – середні значення напруженості поля та індукції в магнітах, що відповідають максимальній питомій енергії, наприклад для магнітів марки 22РА220 Hd = 122 кА/м, Bd = 0,18 Тл.