8.1.4. Властивості радіоактивного випромінювання
α - випромінювання: 1) відхиляються електричним і магнітним полями; 2) швидкість, з якою вилітає α – частинка, близька 107 м/с; 3) мають мінімальну проникну і максимальну іонізуючу здатність ?250000 пар іонів. β – випромінювання: 1) відхиляються електричним і магнітним полями; 2) швидкість, з якою вилітає електрон, порядку 108 м/с; 3) мають малу проникну здатність. γ – випромінювання : 1) електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі λ = 10-12м і частотою близькою 1020 Гц; 2) не відхиляються електричним і магнітним полями; 3) мають максимальну проникну і мінімальну іонізуючу здатність. У результаті радіоактивного розпаду число ядер, що розпалося N, порівняно з початковим числом N0 зменшується з часом t за експоненціальним законом: Число ядер N1 , які розпалися за час t, збільшується за законом: ? – стала розпаду пов’язана з періодом піврозпаду Т так: Період піврозпаду Т – це час, за який розпадається половина із загальної кількості атомів радіоактивної речовини. Закон радіоактивного розпаду є статистичним законом. Він справедливий тільки для N>>1. Передбачити момент розпаду конкретного ядра неможливо: це явище випадкове (атоми «не старіють»). Дія радіоактивного випромінювання на речовину характеризується дозою іонізуючого випромінювання. Розрізняють такі одиниці випромінювання: Поглинута доза випромінювання – фізична величина, що дорівнює відношенню енергії поглинутого випромінювання до маси опромінюючої речовини: Одиниця поглинутої дози випромінювання – грей (Гр.): 1Гр=1Дж/кг – доза випромінювання, при якій опромінюваній речовині масою 1кг передається енергія довільного іонізуючого випромінювання 1Дж. Експозиційна доза випромінювання – фізична величина, що дорівнює відношенню суми електричних зарядів всіх іонів одного знака, створених електронами, звільненими в опромінюваному повітрі (при повному використанні іонізуючої здатності електронів), до маси цього повітря: Одиниця експозиційної дози випромінювання – кулон, поділений на кілограм (Кл/кг), часто користуються позасистемною одиницею – рентген (Р): 1Р=2,58·10-4 Кл/кг При дозі 1Р в 1м3 сухого повітря при нормальному атмосферному тиску виникає сумарний заряд іонів одного знака за величиною 0,33·10-3 Кл. |