2 РОЗРАХУНОК СТАТИЧНО НЕВИЗНАЧЕНИХ СИСТЕМ
2.3 Розрахунок статично невизначеної рами за методом переміщень

2.3.2 Приклад розрахунку

1. Накреслити розрахункову схему рами (рис. 2.3.1), вказати задані розміри та навантаження.

Highslide J
Рисунок 2.3.1 – Розрахункова схема рами

Для розрахунку рами методом переміщень необхідно визначити число невідомих кутових і лінійних переміщень (linearmoving). З цією метою підраховується число жорстких вузлів рами. Жорстким вважається вузол, в якому сходяться жорстко закріплені кінці стержнів. Число жорстких вузлів для наведеної рами  nж  = 2  (рис. 2.3.2).

У всі жорсткі вузли рами, включаючи опорні, вводять  шарніри. Далі досліджується  ступінь  геометричної  змінності такої модифікованої рами.

Highslide J
Рисунок 2.3.2 – Послідовність визначення кінематичної невизначеності при розрахунку методом переміщень: а - визначення числа жорстких вузлів; б - підрахунок числа лінійних переміщень рами

Задана рама після встановлення в неї шарнірів отримує можливість вільного переміщення по горизонталі, отже, ступінь її геометричної змінності  (degreeofgeometricalconvertibility)  nл  = I.

Ступінь кінематичної невизначеності за методом переміщень

  n = nж  + nл = 2+1 = 3. (2.3.1)  

Для вибору основної системи методу переміщень в жорсткі вузли рами і за можливими напрямками лінійних зсувів вводимо додаткові зв'язки, що перешкоджатимуть кутовим і лінійним переміщенням.

Після накладання додаткових зв’язків рама перетворюється на сукупність стержнів, жорстко закріплених двома або одним кінцем. За невідомі, в основній системі методу переміщень, беремо невідомі кутові і лінійні переміщення, які виникли в додатково накладених зв'язках після прикладення навантаження.

До остаточного визначення вважаємо їх рівними одиниці.

Highslide J
Рисунок 2.3.3 – Вибір основної системи: а - основна система методу переміщень; б - сукупність стержнів, жорстко затиснених двома або одним кінцем

Заздалегідь напрям повороту приймаємо за рухом годинникової стрілки, можливе лінійне переміщення приймаємо зміщення зліва направо.
Дійсні напрями кутових і лінійних переміщень уточнюються розрахунком.

2. Основну систему методу переміщень (рис. 2.3.3) завантажуємо по черзі кутовими і лінійними одиничними зміщеннями, а також зовнішнім навантаженням. За таблицями реактивних зусиль зігнутих стержнів будуються епюри моментів в основній системі від одиничних вимушених переміщень і силового навантаження (рис. 2.3.4 ).

3.  Система  канонічних  рівнянь методу переміщень, яка виражає  умову рівності нулю реакцій в додаткових зв'язках, має такий вигляд:

  (2.3.2)  

де  – реактивне зусилля в i–му додатковому зв'язку, викликане одиничним вимушеним  переміщенням  j–го зв'язку;
       i=1, 2, 3…n;     j=1, 2, 3…n. Zi – реактивне зусилля  і–го зв'язку;

Rip – вантажний член, реактивне зусилля в i–му зв'язку, викликане навантаженням.

В матричній формі система канонічних рівнянь:        

  (2.3.3)  

де  R – матриця, складається з коефіцієнтів канонічних рівнянь; 

 – вектор, включає вантажні складові;

 – вектор шуканих переміщень.

Стосовно даного прикладу система канонічних рівнянь

де   r11 , r12, r13, R  – реактивні моменти, які виникають в першому додатково накладеному зв'язку від одиничних зсувів і навантаження. Визначаються при розгляді рівноваги відповідного вузла (рис. 2.3.5) ∑М1=0; r21 , r22, r23, R - реактивні моменти в додатково введеному жорсткому затисненні вузла 2 від одиничних зсувів і навантаження. Визначаються при розгляді рівноваги відповідного вузла (рис. 2.3.5) ∑М2=0;   r31, r32, r33, R - реактивні сили, які виникають в третьому додатково введеному зв'язку - в опорному горизонтальному стержні. Визначаються при розгляді рівноваги всіх сил на вісь додатково введеного стержня (рис. 2.3.5)  ∑Х = 0.

Реактивне зусилля в додатковому зв'язку вважається додатним, якщо напрям його дії збігається з вибраним напрямом повороту або лінійним зміщенням вузла.

Highslide J
Рисунок 2.3.4 – Одиничні і вантажні епюри моментів в основній системі методу переміщень. Матриці впливу одиничних переміщень по характерних перетинах

4. Розв'язання системи канонічних рівнянь проводимо за допомогою комп’ютера

.

Перевірка правильності розв'язання системи здійснюється шляхом підстановки знайдених невідомих в систему рівнянь (дозволяється похибка 1-1,5%).

5. Епюра згинальних моментів (рис. 2.3.6) будується за формулою

  (2.3.4)  

де   – епюри згинальних моментів в основній системі від одиничних значень  i-х переміщень; 

n  – число одиничних переміщень, тобто ступінь кінематичної невизначеності рами; 

zi –  знайдені значення кутових і лінійних переміщень вузлів рами;

Мр – епюра згинальних моментів в основній системі від зовнішнього навантаження.

Highslide J
Рисунок 2.3, а – Визначення коефіцієнтів канонічних рівнянь методу переміщень

Highslide J
Рисунок 2.3. б – Визначення коефіцієнтів канонічних рівнянь методу переміщень

Для даної рами:               М =МП1 Z1+MП2 Z2 +MП3 Z3+ МПр.                  (2.3.5)

Епюра моментів в матричній формі

  , (2.3.6)  

де L0 – матриця, елементи якої є ординатами епюри моментів в характерних перерізах основної  системи при Р = I;

- вектор зовнішнього навантаження;

  , (2.3.7)  

- матриця впливу одиничних переміщень, складається з матриць впливу.

Highslide J
Рисунок 2.3.6 – Етапи побудови епюри моментів

6.  Статична перевірка включає розгляд рівноваги вузлів рами (рис. 2.3.7).

Highslide J
Рисунок 2.3.7 – Статична перевірка рівноваги вузлів

Правильність отриманої епюри моментів необхідно підтвердити також кінематичною перевіркою визначення будь-якого переміщення в дійсності явно рівного нулю. Для цього вибирається основна система методу  сил  і  будується   епюра  моментів  в  одному  з  одиничних  станів (рис. 2.3.8). Обчислення переміщення виконується за формулою Максвела – Мора. Розбіжність між додатною і від’ємною величинами не повинна перевищувати 3% від більшої з них.

Highslide J
Рисунок 2.3.8. – Одинична епюра моментів в основній системі методу сил.

Помилка складає: від (+13,73)   1,82% , що менше 3%.

7. Поперечні сили (рис. 2.3.9) визначаються за  формулою:

  , (2.3.8)  

де    Qх - поперечна сила в будь-якому перерізі стержня;

Qx0- поперечна сила в простій балці;

Mпр, Mлів,  - згинальні моменти на правому і лівому кінцях даного стержня;     

 l    - довжина даного стержня.

Стояк  лівий:

Highslide J
Рисунок 2.3.9 – Епюра поперечних сил в заданій рамі

Ригель  лівий                            

Стояк правий                               .

Ригель правий

Поздовжні сили в стержнях обчислюються з розгляду рівноваги вузлів (рис. 2.3.10).

Highslide J
Рисунок 2.3.10 – Епюра поздовжніх сил в заданій рам