2.4 Розрахунок несучої здатності статично невизначеної рами з урахуванням пластичної роботи матеріалу
2.4.2 Розрахунок несучої здатності рами прямим методом
2.4.2.4 Приклад розрахунку
Для рами (рис. 2.4.1) знайти граничне навантаження і побудувати пластичний механізм руйнування рами.
Рисунок 2.4.1 – Задана рама
Розрахунок
1. Виражаємо діюче навантаження через параметр F: F1=5F, F2=F.
2. Ступінь статичної невизначеності рами n=5+2×0 - 3×1=2.
3. Число пластичних шарнірів k=2+1=3.
4. Співвідношення жорсткостей ригеля і стояків
z = Ip/Ic = (hp/hc)3 = 6,2; EIc=EI; EIp=6,2EI.
5. Граничні згинальні моменти для стояків і ригеля


Перший етап розрахунку.
Б. 7. Будуємо основну систему методу сил (рис. 2.4.2).
Записуємо систему канонічних рівнянь методу сил
Будуємо одиничні та вантажну епюри моментів (рис. 2.4.3):
Рисунок 2.4.1 – Задана рама
Будуємо одиничні та вантажну епюри моментів (рис. 2.4.3):
Рисунок 2.4.3 – Одиничні та вантажна епюри моментів
Обчислюємо коефіцієнти та вільні члени системи канонічних рівнянь
;
;
;


Розв’язуючи систему канонічних рівнянь, знаходимо невідомі X1 та X2

Будуєм о епюру пружних моментів для заданої рами (рис. 2.4.4)
Рисунок 2.4.4 – Побудова пружної епюри моментів першого етапу
В. 8. Прирівнюємо максимальні моменти в ригелі і в стояку до відповідних граничних моментів.
Переріз 4: 6,754F=335,20; F=335,20/6,754=49,630 кН.
Переріз 6: 2,048F= 95,52; F=95,52/2,048=46,641 кН.
9. За граничне приймаємо найменше з одержаних навантажень
кН. Пластичний шарнір утворюється в перерізі 6.
10. Будуємо епюру граничних моментів першого етапу розрахунку (рис. 2.4.5)
Рисунок 2.4.5 – Гранична епюра моментів першого етапу розрахунку
Другий етап розрахунку.
Г. 11, 12. Будуємо розрахункову схему рами (рис. 2.4.6, а) і основна система методу сил (рис. 2.4.6, б).
Рисунок 2.4.6 – Розрахункова схема рами (а) і основна система методу сил (б)
Записуємо канонічне рівняння методу сил
.
Будуємо одиничну та вантажну епюри моментів.
Рисунок 2.4.7 – Одинична та вантажна епюри моментів
Обчислюємо одиничне та вантажне переміщення.
Оскільки одинична та вантажна епюри моментів другого етапу розрахунку збігаються з відповідними епюрами першого етапу, то числові значення переміщень беремо з першого етапу розрахунку:
; .
Розв'язуємо рівняння: ;
.
Будуємо епюру пружних згинальних моментів II етапу розрахунку (рис. 2.4.8)
.
Рисунок 2.4.8 – Побудова пружної епюри моментів ІІ етапу
Д. 13. Обчислюємо приріст граничного навантаження
Приріст параметра навантаження, що відповідає утворенню другого пластичного шарніра, визначається за допомогою залежності
або .
Переріз 1: 
Переріз 2: 
Переріз 4: 
14. Найменше значення одержано для перерізу 4. Таким чином, приріст параметра граничного навантаження: кН. Пластичний шарнір утвориться в перетині 4.
15. Параметр граничного навантаження другого етапу розрахунку
кН.
16. Епюра граничних моментів II етапу розрахунку (рис. 2.4.9)
.
Рисунок 2.4.9 – Побудова епюри граничних моментів ІІ етапу розрахунку
Третій етап розрахунку
Е. 17, 18. Будуємо розрахункову схему рами (рис. 2.4.10, а) і епюру „пружних” моментів IІІ етапу розрахунку (рис. 2.4.10, б).
Рисунок 2.4.10 – Розрахункова схема (а) і епюра пружних моментів (б)
Ж. 19. Обчислюємо приріст граничного навантаження на основі аналізу епюр та .
Переріз 1: 
Переріз 2: 

20. Оскільки приріст навантаження не може бути від'ємним, то
Пластичний шарнір утворюється в перерізі 1.
21. Остаточне значення параметра граничного навантаження для заданої рами
22. Остаточна епюра граничних згинальних моментів для заданої рами (рис. 2.4.11).
Рисунок 2.4.11 – Побудова остаточної граничної епюри моментів
И. 23. Будуємо пластичний механізм руйнування рами (рис. 2.4.12).
Тип механізму руйнування рами - комбінований: балочний з боковим зміщенням.
Рисунок 2.4.12 – Пластичний механізм руйнування рами
З. 24. Будуємо епюру „пружних” згинальних моментів при дії граничного навантаження і епюру залишкових згинальних моментів (рис. 2.4.13)
.
Рисунок 2.4.13 – Побудова залишкової епюри моментів
Оскільки залишкові моменти діють в рамі після зняття навантаження і є результатом пластичного деформування, то епюра залишкових моментів повинна бути лінійною в кожному стержні рами. В даному випадку перевіряємо це твердження для ригеля рами.
Середня лінія трапеції (7,63-17,62)/2 = -4,995, що не збігається з відповідною ординатою на епюрі залишкових моментів. Похибка складає:
. |