Енергозберігаючі відновлювальні джерела теплопостачання  

Назад   Зміст   Далі
Додаток Б

 

       

Технологічні процеси виробництва біогазу

Вихідні дані:

Тваринницький комплекс на 500 голів ВРХ.

 

Процес виробництва біогазу здійснюємо згідно з технологічною схемою, запропонованою на рисунку 4.12.

Розраховуємо вихід відходів від худоби відповідно до таблиці 1.

 

   Таблиця 1 – Середній вихід відходів від сільськогосподарських тварин

 

Вид тварин

Середній вихід відходів, кг на добу на голову

Вміст сухої речовини у відходах, %

Вміст органічних речовини у відходах, %

ВРХ

15…50

11

9

Свині

7

8,5

6,5

Кури

0,15

22

17

 

Отримуємо: вихід відходів складає 25 тонн на добу в зимовий період і 8 тонн на добу в літній період. 

Для зберігання тридобової кількості відходів використовуємо збірник 15 об’ємом 100 м3. В збірнику відбувається підготовка субстрату до бродіння і початкові стадії бродіння в аеробних умовах. У збірник 15 подаємо гарячу воду для розбавлення відходів до концентрації сухих речовин у 8%. Необхідна кількість води для розбавлення відходів в холодний період складе 15 м3. Подаємо воду теплою, рівномірно розмішуючи субстрат для отримання однорідної маси. Температура води не повинна перевищувати 50 ºС.

Теплову потужність системи нагріву визначимо згідно рекомендацій підрозділу 3.2. Для компенсації теплових втрат і підігріву субстрату необхідна потужність складе 40…50 кВт в холодний період і 20…25 кВт в теплий період.

Рекомендована добова порція субстрату, що підводиться в кожний реактор, складає  10 % від об'єму такого реактора. Загальний об'єм реакторів виберемо згідно рекомендованого заповнення у 60…70 %. При заповненні початковою масою в об’ємі 100 м3 об’єм реактора приймемо 200 м3. Верхній конус 2 реактора 1 буде використовуватися як проміжний газгольдер. 

Процес анаеробної ферментації є складним багатостадійним процесом біологічної конверсії органічних речовин, який здійснюється за участю декількох груп мікроорганізмів, що тісно взаємодіють, і перебігає в певній послідовності.

Жорсткість середовища повинна бути для нормального процесу бродіння в межах 1500…5000 мг СаСО3 на 1 літр субстрату, а значення рН в межах 6,5…7,5. До речовин, що сповільнюють процес бродіння, належать солі важких металів, антибіотики, аміак, розчинники, лужні метали, поверхнево-активні речовини, що містяться у пральних засобах. Субстрат для анаеробного бродіння є суспензією з концентрацією сухої речовини 2…12%. Довжина стебел соломи, що може знаходитися в ньому, не повинна перевищувати 3 см. Більш великі значення наведених речовин призведуть до збільшеної в’язкості середовища, а відповідно до ускладнень при перемішуванні і утворенні бульбашок газу.

Процес утворення метану відбувається у три основні стадії   (див. рис. 1.1): на першій стадії ферментативні бактерії гідролізують органічну речовину субстрату з утворенням кінцевих продуктів  у вигляді оцтової кислоти і інших ненасичених жирних кислот, СО2 і водню.

На другій стадії ацетогенні бактерії виробляють водень і оцтову кислоту з кінцевих продуктів першої стадії. Третя стадія – розклад метаногенними бактеріями оцтової кислоти,  СО2 і водню в метан. У процесі розкладу важливе значення має наявність водню в системі.

Перемішування в реакторах виконується для рівномірного розподілу твердих ча­стинок і рідкої фази. Існують різні види перемішування: механічне, гідравлічне, за до­помогою отриманого біогазу. Для реакторів даного комплексу доцільно використову­вати локальний барботаж теплообмінної поверхні або лопатеву мішалку з електроприводом.

В результаті анаеробного зброджування в реакторі виділяється горюча суміш га­зів – біогаз є багатокомпонентним газом, склад якого варіюється  залежно від вихідної сировини, умов та часу бродіння. Основними компонентами біогазу є метан (50…70%), вуглекислий газ (25…45%). Також до складу входять сірководень та водень, загальна частка яких не перевищує 3%. Рівень баластових домішок в біогазі досягає рівня 50%, які не тільки перешкоджають використанню газу, але і шкодять обладнанню, трубопроводам та газгольдерам. Теплота згорання   20...25 МДж/м3.

Доцільно використовувати для двигунів суміш 15 – 20 % рідкого палива і 80 – 85 % очищеного біогазу.

З реакторів через збірний колектор біогаз підводиться до блоку очищення біогазу від сірководню 5 і вуглекислого газу 6. Найпростіше очищення проводити в скруберах, заповнених металевою стружкою під шаром води. Стружка піддається іржі, а холодна вода  додаткового абсорбує діоксид вуглецю.  Фільтри розраховані на тижневу робо­ту. Після чого слід проводити регенерацію стружки в умовах навколишнього середо­вища із відділенням твердих частинок відновленої сірки.

Після пристроїв очищення біогаз надходить на газгольдер 7, де зберігається і відкачується на потреби господарства по трубопроводу 8 і на потреби БГУ – по трубопроводу 9.

Блок автоматичного керування, що працює відповідно до програми, складеній на базі теорії нечіткої логіки, здійснює моніторинг і управління системою. Блок регулює тиск  газу в реакторах та газго­льдері, температуру шарів субстрату в реакторі, рівень субстрату в реакторах,  подачу теплоносія та захист калорифера від замерзання, температуру у збірнику сировини.

Заброджену органічну масу використовують як високоякісне орга­нічне добриво, що поновлює живильний шар ґрунту і збільшує врожайність культур на 40…60 %.

Назад | Зміст | Далі

Вінницький національний технічний університет

 
Создание сайтов ЕкатеринбургШаблоны сайтовПоиск товаров - справочник цен, каталог магазинов, прайс-листыБесплатные шаблоны дизайна детских сайтов