Енергозбереження (energy saving) – діяльність (організаційна,  наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві  і яка реалізується з використанням  технічних, економічних та правових методів.

Енергоносії (energy bearer) – це матеріальний об’єкт, що має нагромаджену енергію і який використовують для транспортування енергії від джерела  енергії до кінцевого споживача чи до наступного ступеня перетворювання.

Коефіцієнт теплопередачі (transmission coefficient) – величина, яка чисельно дорівнює густині теплового потоку, що проходить через захисну конструкцію при різниці температур в один кельвін.

Нетрадиційні та поновлювальні джерела енергії (unconventional and renewal power sources) – джерела, що постійно існують, або періодично з’являються в навколишньому природному середовищі у вигляді потоків енергії Сонця, вітру, тепла Землі, енергії морів, океанів, річок, біомаси.

Опір теплопередачі (heat transfer resistance) −  величина обернена  до коефіцієнта теплопередачі захисних конструкцій.

Теплоізоляція (heat insolation) – покриття або опорядження елементів будівельних конструкцій  матеріалами малої теплопровідності з метою зменшення теплових втрат.

Мінеральна вата (mineral wedding) – волоконний теплоізоляційний матеріал, який отримують із силікатних сплавів  гірських порід, металургійних шлаків і їх суміші.

Теплоізоляційні матеріали (heat insolation materials) – клас будівельних матеріалів, призначених  для теплової ізоляції конструкцій  будинків і споруд, промислових установ, технологічної  апаратури тощо.

Теплопостачання (heat delivery) – забезпечення теплом за допомогою теплоносія системи опалення, вентиляції, гарячого водопостачання у житлових, громадських і промислових будинках та використання тепла для технологічних потреб.

Вітрогенератор (wind generator of energy) − пристрій, що перетворює кінетичну енергію вітру в інші види енергії – механічну або електричну.

Біогаз (biogas) – газ, що отримують метановим бродінням біомаси. Склад біогазу: до 60% метану,  40% діоксиду вуглецю, 2% сірководню.

Біогазовий реактор (biogas reactor) – конструктивний елемент біогазової установки. Резервуар з залізобетону чи металу, в якому відбувається процес анаеробного бродіння органічних відходів. Має у своєму складі нагрівник субстрату, перемішувальний пристрій, трубопроводи подачі і видалення субстрату, газопровід.

Термостабілізаця  (thermo stabilization) – процес вирівнювання температурних полів в об’ємі реактора та підтримання необхідної температури для оптимального протікання анаеробного бродіння.

Інтенсифікація теплообміну (intensification of heat exchange) – процес підвищення кількості тепла, що віддається теплообмінником з одиниці його площі до середовища. Здійснюється шляхом штучної турбулізації пристінних потоків середовища біля теплообмінника.

Органічні відходи (organic waste) – органічні речовини або суміші органічних і неорганічних речовин, що непридатні для подальшого використання в рамках наявних технологій, після побутового використання продукції, продукти життєдіяльності тварин.

Газгольдер (gas-holder) — великий резервуар для зберігання природного, біогазу або зрідженого газу. Розрізняють газгольдери постійного і змінного об’ємів. 

Тепловий насос (thermal pump) – пристрій, що призначено для переносу теплової енергії від теплового джерела з низькою температурою (найчастіше навколишнього середовища) до теплового споживача з високою температурою.

Анаеробне бродіння (anaerobic fermentation) – процес конверсії складних органічних сполук (полісахаридів, білків, жирів) в метан та діоксид вуглецю. Анаеробне бродіння активно протікає у субстратах при дотриманні ряду вимог до температурного режиму, перемішування та кислотності середовища.

Субстрат (substratum)  – вихідний продукт суміші органічних відходів і води в оптимальній пропорції, що перетворюється анаеробними бактеріями у кінцеві продукти – метан і діоксид вуглецю. Оптимальна концентрація твердих речовин, при яких ще відбувається вільне перемішування субстрату, складає 10…12%.

Моделювання (modeling) – це практичне або теоретичне вивчення об’єкта, при якому безпосередньо вивчається не сам об’єкт, а деяка допоміжна штучна або природна система (модель).