Додаток А
Розрахунок природного освітлення

Попередній розрахунок площі світлових прорізів проводиться:

  1. при боковому освітленні приміщень за формулою:




  2. при верхньому освітленні за формулою:





    де SB – площа світлових прорізів (в світлі) при боковому освітленні;

    Sn – площа підлоги приміщення;

    ен – нормоване значення КПО;

    К3 – коефіцієнт запасу, який приймається згідно з таблицею А.3;

    ηв – світлова характеристика вікон, яка визначається згідно з таблицею А.1;

    – загальний коефіцієнт світлопроникнення, який визначається за формулою:




    3. де τ1 – коефіцієнт світлопропускання матеріалу, який визначається за таблицею А.3;

    τ2 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в рамах світлопрорізу, який визначається за таблицею А.3;

    τ3 – коефіцієнт, який враховує втрати в несучих конструкціях і визначається за таблицею А.3 (при боковому освітленні τ3 = 1);

    τ4 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях і визначається за таблицею А.4;

    τ5 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями, який береться рівним 0,9;

    r1 – коефіцієнт, який враховує підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, що відбивається від поверхонь приміщення та підстильного шару, прилеглого до будинку і який приймається за таблицею А.5;

    Кбуд – коефіцієнт, який враховує затінювання вікон протилежними будинками і визначається за таблицею А.2;

    Sл – площа світлових прорізів (в світлі) при верхньому освітленні;

    ηл – світлова характеристика ліхтаря або світлового прорізу в площині покриття, яка визначається за таблицями А.6 і А.7;

    r2 – коефіцієнт, який враховує підвищення КПО при верхньому освітленні завдяки світлу, яке відбивається від поверхонь приміщення і береться із таблиці А.8;

    Кл – коефіцієнт, який враховує тип ліхтаря і визначається за таблицею А.9.

Таблиця А.1 – Значення світлової характеристики ηв вікон при боковому освітленні

Таблиця А.2 – Значення коефіцієнта Кбуд , який враховує затінювання вікон протилежними будинками залежно від відношення відстані між даним будинком і протилежним будинком Ρ до висоти розміщення карнизу протилежного будинку над підвіконням вікна Нбуд, що розглядається

Таблиця А.3 – Значення коефіцієнтів τ1, τ2, τ3

Таблиця А.4 – Значення коефіцієнта τ4

Таблиця А.5 – Значення коефіцієнта r1

Таблиця А.6 – Значення світлової характеристики ліхтарів (прямокутних, трапецієподібних та шедів)

Таблиця А.7 – Значення світлової характеристики ηл, світлових прорізів в площині покриття при верхньому освітленні

Таблиця А.8 – Значення коефіцієнта r2

Таблиця А.9 – Значення коефіцієнта Кл

Розрахунок КПО слід виконувати:

  1. при боковому освітленні за формулою



  2. при верхньому освітленні за формулою



  3. при верхньому і боковому освітленні за формулою



де – геометричний КПО в розрахунковій точці при боковому освітленні, який враховує пряме світло неба та визначається за графіками І і II (рис. А.1 і А.2);

q – коефіцієнт, який враховує нерівномірну яскравість хмарного неба МКО та визначається за таблицею А.10;

– геометричний КПО в розрахунковій точці при боковому освітленні, який враховує світло, відбите від протилежних будинків та визначається за графіками І і II (рис. А. 1 і А.2);

R – коефіцієнт, який враховує відносну яскравість протилежного будинку і приймається за таблицею А. 11;

εв – геометричний КПО в розрахунковій точці при верхньому освітленні, який визначається за графіками II і НІ (рис. А.2 і А.3); С. 68 ДБН В.2.5-28-2006

– середнє значення геометричного КПО при верхньому освітленні на лінії перетину умовної робочої поверхні і площини характерного вертикального розрізу приміщення, яке визначається із співвідношення:




де N – кількість розрахункових точок;

– геометричний КПО в розрахункових точках.

Середнє значення КПО при верхньому або верхньому і боковому освітленні визначається за формулою:




де Ν – кількість точок, в яких визначається КПО;

е1; е2; е3 ; ... eN – значення КПО при верхньому або верхньому і боковому освітленні в точках характерного розрізу приміщення, яке визначається за формулами (А.5) і (А.6).

Розрахункові значення КПО ер , які визначені за формулами (А.4), (А.5), (А.6), (А.8), слід округляти до десятих долей. Допускається відхилення розрахункового значення КПО ер від нормованого КПО ен на ± 10 %.

Таблиця А.10 – Значення коефіцієнта q

Таблиця А.11 – Значення коефіцієнта R

Геометричний коефіцієнт природної освітленості визначається за допомогою графіків І, II і III (рис. А.1, А.2, А.3)

Геометричний коефіцієнт природної освітленості, який враховує пряме світло від неба в будь-якій точці приміщення при боковому освітленні, визначається за допомогою графіків І, II і III (рис. А.1, А.2, А.3)


де n1 – кількість променів за графіком І, які проходять від неба через світлові прорізи в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (рис. А.4);

n2 – кількість променів за графіком II, які проходять від неба через світлові прорізи в розрахункову точку на плані приміщення (рис. А.5).

Рисунок А.1 – Графік I A. M. Данилюка для підрахунку n1 і n1'

Рисунок А.2 – Графік II А. М. Данилюка для підрахунку п2 і п2'

Рисунок А.3 – Графік III A. M. Данилюка для підрахунку п3

Рисунок А.4 – Визначення кількості променів п1, які проходять через світлові прорізи в стіні при боковому освітленні за графіком І

;

Рисунок А.5 – Визначення кількості променів п2 і п'2, які проходять через світлові прорізи в стіні при боковому освітленні за графіком II

Геометричний коефіцієнт природної освітленості, який враховує світло, відбите від протилежного будинку при боковому освітленні, визначається за формулою:


де п1' – кількість променів за графіком І, які проходять від протилежного будинку через світловий проріз в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (рис. А.6);

п2' – кількість променів за графіком II, які проходять від протилежного будинку через світловий проріз в розрахункову точку на плані приміщення (рис. А.5).

Підрахунок кількості променів за графіками І і II проводиться в такому порядку:

  1. графік І накладається на креслення поперечного розрізу приміщення, центр графіка О сумі¬щається з розрахунковою точкою А, а нижня лінія графіка – зі слідом робочої поверхні (рис. А.4);

    Рисунок А.6 – Визначення кількості променів п1 і п1' (від неба і від протилежного будинку), які проходять через світлові прорізи в стіні за графіком І.

  2. підраховується кількість променів і, які проходять через світлові прорізи;>
  3. відмічається номер півкола на графіку І, яке проходить через точку С1 – середину світлового прорізу (рис. А.4);
  4. графік II накладається на план приміщення так, щоб його вертикальна вісь і горизонталь, номер якої відповідає номеру півкола за графіком І, проходили через точку С (рис. А.5);
  5. підраховується кількість променів n2 за графіком II, які проходять через світлові прорізи;
  6. визначається геометричний коефіцієнт природної освітленості за формулою (А.9).

Підрахунок променів, відбитих від протилежного будинку п1' і п2', які проходять через світловий проріз, проводиться за графіками І і II аналогічно (рис. А.6).

Геометричний коефіцієнт природної освітленості в будь-якій точці приміщення при верхньому освітленні εΒ визначається за формулою


де п3 – кількість променів за графіком III, які проходять від неба в розрахункову точку через світлові прорізи на поперечному розрізі приміщення;

п2 – кількість променів за графіком II, які проходять від неба в розрахункову точку через світлові прорізи на поздовжньому розрізі приміщення (у випадку кількох світлових прорізів п3 і п2 визначаються окремо для кожного прорізу, а потім добутки (п3•п2) підсумовуються).

Підрахунок кількості променів за графіками III і II проводиться в такому порядку:

  1. графік III накладається на креслення поперечного розрізу приміщення, центр графіка О суміщається з розрахунковою точкою Б, а нижня лінія графіка III – зі слідом робочої поверхні;
  2. підраховується кількість променів п3, які проходять від неба в розрахункову точку Б через світлові прорізи (рис. А.7).
  3. відмічається номер півкола на графіку III, яке проходить через точку С2 – середину світлового прорізу;
  4. графік II накладається на креслення поздовжнього розрізу приміщення так, щоб його вертикальна вісь і горизонталь, номер якої відповідає номеру півкола за графіком III, проходили через точку С2 (рис. А.8);
  5. підраховується кількість променів п2 за графіком II, які проходять від неба через світлові прорізи;
  6. визначається геометричний коефіцієнт природної освітленості за формулою (А. 11).

Рисунок А.7 – Визначення кількості променів п3, які проходять через світлові прорізи при верхньому освітленні за графіком III

Рисунок А.8 – Визначення кількості променів п2, які проходять через світлові прорізи при верхньому освітленні а графіком II.