І.І.Ваганов, І.В.Маєвська, М.М.Попович

РОЗРАХУНОК ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ НА ЕОМ

Курсове та дипломне проектування

Вступ

1 Загальні положення з розрахунку і проектування основ і фундаментів

2 Підготовка даних для проектування основ та фундаментів

3 Розрахунок та проектування фундаментів мілкого закладання

4 Розрахунок пальових фундаментів

5 Розрахунок деформацій основ

6 Перевірка слабкого підстилкового шару і проектування ґрунтових подушок

Література

3 Розрахунок та проектування фундаментів мілкого закладання

3.1 Класифікація фундаментів мілкого закладання та область їх застосування

Фундаменти, в яких співвідношення глибини закладання та меншої сторони підошви не перевищує двох, відносять до фундаментів мілкого закладання. Вони класифікуються за такими ознаками: конструктивними особливостями, характером роботи конструкції, способом виготовлення, матеріалом виготовлення.

За конструктивними особливостями фундаменти ділять на стрічкові, які можуть бути неперервними або переривистими (рис.3.1, а, г), стовпчасті (б) та плитні (е).

За характером роботи конструкції фундаменти діляться на жорсткі та гнучкі. До жорстких відносять фундаменти, власні деформації яких достатньо малі порівняно з деформаціями основи. Це стрічкові фундаменти під стіни (рис. 3.1, а) та окремі стовпчасті фундаменти під колони або опори (рис. 3.1, б), масивні фундаменти під великі жорсткі споруди (рис. 3.1, в).

До гнучких фундаментів відносять фундаменти, власні деформації яких порівняні з деформаціями основи. Це стрічкові фундаменти під колони, фундаменти з перехресних стрічок та плитні фундаменти під колони або стіни (рис. 3.1 г, д, є).

За способом виготовлення фундаменти розділяються на монолітні, які виготовляються на будівельних майданчиках, та збірні, що виготовляються в заводських умовах.

3.1.1 Стрічкові фундаменти під стіни

Найчастіше застосовують збірні стрічкові фундаменти під стіни. Вони складаються із стрічки, яка збирається із залізобетонних плит та стін, що складаються із бетонних блоків (рис. 3.1, а). Номенклатура типових плит за серією 1.112-5 наведена в табл. 3.1.

Номенклатура передбачає чотири групи, кожна з яких характеризується найбільшим тиском, що передається на основу при відповідному вильоті консолі фундаменту. Плити першої групи (1) відповідають середньому розрахунковому опору основи (при коефіцієнті надійності за навантаженням gf = 1) R = 150 кПа, другої (2) R = 250, третьої (3) R = 350 та четвертої (4) R = 450 кПа. Марки плит позначаються буквами ФС (фундамент стрічковий) та числами, розділеними крапками. Цифра, відокремлена дефісом, показує групу за несучою спроможністю при мінімальній товщині стіни, що спирається, 160 мм. Ці групи відносяться до виробів усіх видів і тому в табл. 3.1 марки плит наведені не повністю, без зазначення розрахункового опору ґрунтів основи.

 

Рисунок 3.1 – Типи фундаментів:

а) збірний стрічковий фундамент під стіну;

б) окремий збірний фундамент стаканного типу;

в) масивний фундамент;

г) монолітний стрічковий фундамент під колони;

д) фундамент з перехресних стрічок;

е) суцільна плита під колони.


Таблиця 3.1 - Фундаментні плити

Ескіз

Марка плити

Розміри в мм.

Об'єм бетону, м3

Maca, кг

b

l

h

 

 

 

 

 

ФС6.12 ФС6.24

600

1180
2380

300

0,205

0,415

515
1040

ФС8.12
ФС8.24

800

1180

2380

0,274

0,557

685

1395

ФС10.8
ФС10.12
ФС10.24

1000

780
1180
2380

0,197

0,3

0,608

495

750
1520

ФС12.8 ФС12.12 ФС12.24

1200

780

1180

2380

0,228

0,347

0,703

570
870
1760

ФС14.8
ФС14.12
ФС14.24

1400

780

1180
2380

0,274

0,416
0,845

685

1040 2110

ФС16.8 ФС16.12 ФС16.24

1600

780

1180

 2380

0,320
0,468

0,987

800

1215 2470

ФС20.8
ФС20.12

2000

780

1180

500

0,638
0,975

1595 2440

ФС24.8
ФС24.12

2400

780
1180

0,745
1,138

1865
2845

ФС28.8 ФС28.12

2800

780

1180

0,896
1,369

2240 3420

ФС32.8 ФС32.12

3200

780
1180

1,047
1,6

4000 2620

 

Наприклад, ФС12.24-3 - плита шириною 12 дм (1200 мм), довжиною 24 дм (2400 мм), для середнього тиску під підошвою до 350 кПа. Розрахунковий момент, від якого залежить кількість арматури, визначений на грані стіни, що передає навантаження, яка прийнята товщиною 160 мм (великопанельні будинки), що забезпечує максимальне значення моменту. При збільшенні товщини стіни розрахункова довжина консолі зменшується, і плити можуть застосовуватись при більших значеннях середніх тисків на основу.

Фундаментні стіни виконуються з суцільних ФБС (фундаментні блоки суцільні), пустотілих ФБП (фундаментні блоки пустотілі) та ФБВ (фундаментні блоки з вирізами). Номенклатура стінових блоків наведена в таблиці 3.2.

 

Таблиця 3.2 - Номенклатура стінових блоків

Ескіз

Марка блока

Розміри в мм

Об'єм бетонум3

Маса, кг

b

h

 

 

ФБС24.3.6-В

2380

300

580

0,406

975

ФБС24.4.6-В

400

0,543

1300

ФБС24.5.6-В

500

0,679

1630

ФБС24.6.6-В

600

0,815

1960

ФБС12.4.6-В

1180

400

580

0,261

655

ФБС12.5.6-В

500

0,334

800

ФБС12.6.6-В

600

0,400

960

ФБС12.4.3-В

400

280

0,124

300

ФБС12.5.3-В

500

0,159

380

ФБС12.6.3-В

600

0,191

460

ФБС9.3.6-В

880

300

580

0,146

350

ФБС9.4.6-В

400

0,195

470

ФБС9.5.6-В

500

0,244

590

ФБС9.6.6-В

600

0,293

700

 

Марка блоків позначається буквами та цифрами, які характеризують довжину, ширину та висоту і розділяються крапками. Буква, відокремлена дефісом, вказує тип бетону. Наприклад, ФБС24.5.6-В - фундаментний блок суцільний довжиною 24 дм (2400 мм), шириною 5 дм (500 мм), висотою 6 дм (600 мм), бетон важкий.

3.1.2 Стовпчасті фундаменти

Стовпчасті фундаменти можуть улаштовуватись як під стіни, так і під колони.

Стовпчасті фундаменти під стіни застосовуються при незначних навантаженнях від стіни будівлі у тих випадках, коли основа складена ґрунтами з високими деформаційними характеристиками та характеристиками міцності. Фундаменти розташовуються через 3-6 м один від одного і обов'язково в кутах споруди та в місцях перетинання стін, а також на інших ділянках, де передаються значні навантаження. На обріз фундаментів укладають фундаментні балки, на які спираються надземні конструкції.

Стовпчасті фундаменти під колони можуть бути збірними та монолітними.

Збірні фундаменти під колони найбільш доцільні тоді, коли їх можна зробити з одного блока, тобто коли вони мають невеликі розміри і, отже, невелику вагу. Складання фундаментів з декількох блоків приводить до додаткових витрат арматури, яка розташовується на усіх рівнях. Застосування окремих фундаментів під колони з двох і більше блоків доцільне лише при необхідності зведення фундаментів у стислі строки (для виключення можливого промерзання ґрунтів узимку, здешевлення робіт з осушення котлованів та ін.).

Основним типом фундаментів, що улаштовуються під колони, є монолітні залізобетонні фундаменти, які складаються з плитної частини і підколонника (або без нього) (див. §3.5). З'єднання збірних колон з фундаментом здійснюється за допомогою стакана, монолітних - з'єднанням арматури колон з випусками з фундаменту, стальних - закріпленням бази до анкерних болтів, забетонованих у фундаменті.

3.1.3 Матеріали фундаментів

Матеріали для фундаментів вибираються в залежності від матеріалів основних конструкцій споруди. Фундаменти виготовляються із залізобетону, бетону, кам'яних матеріалів (цегла, бут, блоки з природного каміння). В окремих випадках можливе застосування полегшених та легких бетонів, цементоґрунту.

Основними конструкційними матеріалами фундаментів є залізобетон та бетон, які можна застосувати при улаштуванні усіх видів монолітних та збірних фундаментів у будь-яких інженерно-геологічних умовах.

Фундаменти на основі силікатних матеріалів та цементоґрунту застосовуються в конструкціях, що працюють на стиск. Кам'яна кладка з цегли та буту передбачається в конструкціях, які працюють на стиск, переважно для стрічкових фундаментів, окремих стовпів та стін підвалів.

Бутобетон та бетон рекомендується застосовувати при улаштуванні фундаментів у відкопаних порожнинах або траншеях при бетонуванні їх у розмір зі стінками.

Бетон, бутобетон та бутова кладка погано працюють на розтяг. Тому при проектуванні жорстких фундаментів, що виключають виникнення напруг розтягу в нижній частині, максимальний розвиток підошви фундаменту обмежують кутом α (рис. 3.2), значення якого приймають рівним:

для бутової кладки на цементно-вапняному розчині..... 26°;

те ж, на цементному розчині............................................ 34°;

для бутобетону .................................................................. 37°;

для бетону .......................................................................... 40°.

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

Рисунок 3.2 – Обмеження розмірів підошви фундаментів (а) зоною розповсюдження напруг у кладці на відміну від гнучких фундаментів (б)