І.І.Ваганов, І.В.Маєвська, М.М.Попович

РОЗРАХУНОК ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ НА ЕОМ

Курсове та дипломне проектування

Вступ

1 Загальні положення з розрахунку і проектування основ і фундаментів

2 Підготовка даних для проектування основ та фундаментів

3 Розрахунок та проектування фундаментів мілкого закладання

4 Розрахунок пальових фундаментів

5 Розрахунок деформацій основ

6 Перевірка слабкого підстилкового шару і проектування ґрунтових подушок

Література

4 Розрахунок пальових фундаментів

4.2 Визначення несучої здатності забивних паль

Застосовування паль найбільш раціональне в тому випадку, коли їх несуча здатність за ґрунтом близька до несучої здатності за матеріалом конструкції (ствола).

Несуча здатність палі за ґрунтом розраховується за умовою [7]

                                                (4.1)

де N - розрахункове навантаження, що передається на палю, кн.;

Fd - несуча здатність палі, кн.;

gk - коефіцієнт надійності, що установлюється в залежності від кількості паль у фундаменті і від способу визначення Fd, , gk = 1,2...1,75.

Несуча здатність за ґрунтом палі, яка спирається на скельний або грунт, який практично не стискається, визначається як сила розрахункового опору ґрунту основи тільки під нижнім кінцем палі, кН:

Fd = gcRA,                                                   (4.2)

gc - коефіцієнт умов роботи палі в ґрунті; gc = 1;

R - розрахунковий опір ґрунту під нижнім кінцем палі-стояка, який приймають таким:

а) для усіх видів забивних паль, які спираються на скельний та ґрунт, що мало стискається, R = 20 МПа;

б) для набивних та бурових паль і паль-оболонок, які заповнені бетоном, і заглиблених у невивітрілий скельний грунт не менше ніж на 0,5м, - за формулою:

                                           (4.3)

 

де Rc,n - нормативне значення границі міцності на одноосний стиск скельного ґрунту у водонасиченому стані, кПа;

gg- коефіцієнт надійності за ґрунтом, gg = l,4;

ld - розрахункова глибина занурення набивної палі в скельному грунті, м;

df - зовнішній діаметр заглибленої у скельний ґрунт набивної палі, м.

Несуча здатність висячої забивної палі, яка працює на вертикаль­не стискуюче навантаження, визначається як сума сил розрахункових опорів ґрунтів основи під нижнім кінцем палі та на її боковій поверхні:

Fd = ,                                     (4.4)

 

де R - розрахунковий опір ґрунту під нижнім кінцем палі [7, табл. 1],  який визначається в залежності від виду ґрунту та глибини занурення нижнього кінця палі (табл. 4.5), кПа;

u - зовнішній периметр поперечного перерізу палі, м;

fi - розрахунковий опір i-го шару ґрунту основи по боковій поверхні [7, табл. 2], який визначається в залежності від виду ґрунту та глибини занурення середини цього шару від рівня природного рельєфу, кПа (табл. 4.6);

hi - товщина i-того шару ґрунту, дотичного з боковою поверхнею, м;

gcR  та gcf  - коефіцієнти умов роботи ґрунту відповідно під нижнім кінцем палі і по боковій поверхні [7, табл. З], які враховують вплив способу занурення палі на розрахунковий опір ґрунту. Для суцільних та порожнистих паль із закритим нижнім кінцем, які занурюються механічними (підвісними), пароповітряними та дизельними молотами gcR = gcf  = 1.

При зануренні забиванням або вдавлюванням у попередньо пробурені лідерні свердловини із заглибленням кінців паль не менше 1 м нижче вибою свердловини gcR =1, а gcf у цьому випадку приймається в залежності від діаметра свердловини: при діаметрі свердловини, рівному стороні квадратної палі – gcf =0,5; на 0,05 м менше сторони квадратної палі gcf = 0,6; на 0,15 м менше сторони квадратної палі – gcf =1,0.

Для визначення глибини занурення Н нижнього кінця палі та середньої глибини розташування шару ґрунту (примітка 2) можна скористатись такими формулами: при плануванні зрізанням від 3 до 10 м:

H = HП-h3+3м;                                                             (4.5)

при плануванні підсипанням (намивом) від 3 до 10 м:

Н = НП + hП – 3м,                                                        (4.6)

де НП - глибина занурення нижнього кінця палі від рівня природного рельєфу, м:

h3 та hП - товщина відповідно зрізання і підсипання, м.

 

Таблиця 4.5 - Розрахунковий опір під нижнім кінцем забивних паль
та паль-оболонок, що занурюються без виймання ґрунту ,кПа

Глибина занурення нижнього кінця палі

Піщані грунти середньої щільності

гра-
велисті

крупні

-

середньої крупності

дрібні

пилу-
ваті

 

пилувато-глинисті ґрунти при показнику текучості, IL, рівному

0

0,1

0,2

0,3

0,4

0,5

0,6

3

7500

6600 4000

3000

3100

2000

2000 1200

1100

600

4

8300

6800 5100

3800

3200

2500

2100 1600

1250

700

5

8800

7000

6200

4000

3400

2800

2200

2000

1300

800

7

9700

7300 6900

4300

3700

3300

2400 2200

1400

850

10

10500

7700

7300

5000

4000

3500

2600

2400

1500

900

15

11700

8200

7500

5600

4400

4000

2900

1650

1000

20

12600

8500

6200

4800

4500

3200

1800

1100

25

13400

9000

6800

5200

3500

1950

1200

30

14200

9500

7400

5600

3800

2100

1300

35

15000

10000

8000

6000

4100

2250

1400

 

Примітки: 1. Над рискою дані значення R для піщаних ґрунтів, під рискою - для пилувато-глинистих.

2. У таблицях 4.5 та 4.6 глибину занурення нижнього кінця палі та середню глибину розташування шару ґрунту при планування території зрізанням, підсипанням, намивом до 3 м слід приймати від рівня природного рельєфу, а при цих же видах планування від 3 до 10 м - від умовної відмітки, розташованої відповідно на 3 м вище рівня зрізання або на 3 м нижче рівня підсипання.

3. Для щільних піщаних ґрунтів, ступінь щільності яких визначався за даними статичного зондування, значення R за табл.. 4.5 для паль, занурених без підмивання або лідерних свердловин, слід збільшувати на 100%. При визначенні ступеня щільності ґрунту за даними інших видів інженерних вишукувань значення R для щільних пісків слід збільшити на 60%, але не більше ніж до 20000 кПа.

 

 

Таблиця 4.6 - Розрахунковий опір на боковій поверхні забивних паль, кПа

Середня глибина розташування шару ґрунту, м

Піщані ґрунти середньої щільності

крупні та гра-велисті

дрібні

пилу­ваті

-

-

-

-

-

-

Пилувато-глинисті ґрунти при показникові текучості IL рівному

0,2

0,3

0,4

0,5

0,6

0,7

0,8

0,9

1,0

1

35

23

15

12

8

4

4

3

2

2

42

30

21

17

12

7

5

4

4

3

48

35

25

20

14

8

7

6

5

4

53

38

27

22

16

9

8

7

5

5

56

40

29

24

17

10

8

7

6

6

58

42

31

25

18

10

8

7

6

8

62

44

33

26

19

10

8

7

6

10

65

46

34

27

19

10

8

7

6

15

72

51

38

28

20

11

8

7

6

20

79

56

41

30

20

12

8

7

6

25

86

61

44

32

20

12

8

7

6

30

93

66

47

34

21

12

9

8

7

35

100

70

50

36

22

13

9

8

7

Примітки:

1. При визначенні розрахункового опору на боковій поверхні паль слід ураховувати вимоги примітки 2 до таблиці 4.5.

2. Для проміжних глибин занурення та проміжних значень показника тягучості пилувато-глинистих ґрунтів R i fi в табл. 4.5 та 4.6 визначаються інтерполяцією.

3. При визначенні за табл. 4.6 розрахункових опорів ґрунтів по боковій поверхні, пласти ґрунтів слід розбивати на однорідні шари товщиною не більше 2м.

4. Значення розрахункового опору щільних піщаних ґрунтів по боковій поверхні паль треба збільшувати на 30% порівняно зі значеннями, наведеними в табл. 4.6.

5. Розрахункові опори супісків та суглинків з коефіцієнтом пористості е<0,5 і глин з е<0,6 слід збільшувати на 15% порівняно зі значеннями, наведеними в табл. 4.6, при будь-якому значенні показника текучості.