І.І.Ваганов, І.В.Маєвська, М.М.Попович

РОЗРАХУНОК ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ НА ЕОМ

Курсове та дипломне проектування

Вступ

1 Загальні положення з розрахунку і проектування основ і фундаментів

2 Підготовка даних для проектування основ та фундаментів

3 Розрахунок та проектування фундаментів мілкого закладання

4 Розрахунок пальових фундаментів

5 Розрахунок деформацій основ

6 Перевірка слабкого підстилкового шару і проектування ґрунтових подушок

Література

4 Розрахунок пальових фундаментів

4.4 Розрахунок та конструювання пальових фундаментів

Визначивши несучу здатність палі, приступають до розрахунку та конструювання пальового фундаменту. На відміну від фундаменту мілкого закладання, де має місце лінійний розрахунок, при розрахунку пальового фундаменту зустрічаються певні труднощі, пов'язані з дуже широким діапазоном конструктивних рішень. Тому рекомендується такий порядок роботи:

1 Визначають глибину закладання підошви ростверку.

2. Вибирають несучий шар ґрунту під нижнім кінцем палі.

3. Вибирають тип палі, її довжину та розміри поперечного перерізу.

4. Розраховують несучу здатність палі та визначають розрахункове навантаження на неї.

5. Визначають кількість паль і розміщають їх у ростверку.

6. Розраховують фактичне навантаження на кожну палю з урахуванням ваги палі, ростверку, ґрунту на його уступах та згинальних моментів (якщо вони є).

7. Конструюють ростверк.

8. Визначають осідання основи пальового фундаменту.

Глибину закладання підошви ростверку призначають у залежності від його конструктивної висоти, геологічної будови майданчика, конструктивних особливостей споруди (наявність підвалу, підземних комунікацій, тощо). Допускається для безпідвальних споруд підошву ростверку розташовувати вище глибини сезонного промерзання, при умові улаштування подушки з ґрунтів (гравію, щебеню і таке інше), що не здимаються.

Попередню висоту ростверку для каркасних споруд із збірними колонами (див. §3.5) призначають виходячи з умови замуровування колони в стакан та товщини дна стакану, яка приймається не менше 400 мм. Для споруд із металевими або монолітними залізобетонними колонами висота ростверку залежить від умови забезпечення анкерування колони у фундаменті.

Конструктивна висота стрічкового ростверку призначається не менше 400 мм.

Несучий шар ґрунту під нижнім кінцем палі вибирають з урахуванням глибини його розташування, потужності шару та його фізичних характеристик. Перевагу надають гравелистим, крупно- та середньозернистим піскам, пилувато-глинистим ґрунтам з показником текучості ІL = 0-0,3. При цьому потужність несучого шару повинна бути достатньою для заглиблення палі, а товщина шару ґрунту під вістрям - не менше 3-4 діаметрів (або більшої сторони поперечного перерізу палі) у випадку, коли нижче залягають ґрунти з гіршими показниками фізичних властивостей. Не слід використовувати як несучий шар пилувато-глинисті ґрунти з показником текучості ІL >0,6 тому, що у цьому випадку несуча здатність палі буде низькою і повинна визначатись експериментально в польових умовах.

Тип палі, її довжину та розміри поперечного перерізу вибирають у залежності від ґрунтових умов будівельного майданчика, величини й характеру діючих навантажень, глибини розташування підошви ростверку та несучого шару ґрунту з урахуванням можливостей обладнання для улаштування пальових фундаментів. Так, при великих навантаженнях і значній глибині залягання несучого шару, доцільно застосовувати набивні палі з розширенням або без нього, а при розпірних навантаженнях - пірамідальні палі. У практиці будівництва частіше за все застосовують забивні призматичні палі. Як уже відмічалось, довжина паль визначається глибиною розташування несучого шару і величиною заглиблення палі в цей ґрунт. Відповідно до [7] заглиблення забивних паль у несучі крупноуламкові ґрунти, гравелисті, крупні та середньої крупності піски, пилувато-глинисті ґрунти з показником текучості IL<0,1 повинно бути не менше 0,5 м, в інші нескельні ґрунти не менше 1 м. Крім того враховують величину замуровування голів паль у ростверки, яка при вільному обпиранні ростверку на палі складає 5...10 см, а у випадку жорсткого обпирання розраховується відповідно до [3].

Поперечний переріз палі вибирають у залежності від її довжини, а для забивних паль ці розміри регламентуються стандартами (див. § 4.1).

Несучу здатність палі та допустимі розрахункові навантаження на неї розраховують за формулами (4.2)-(4.4) або визначають за результатами польових випробувань.

Кількість паль у кущі або на одиницю довжини стрічкового ростверку:

                                                                      (4.8)

де N0 - розрахункове навантаження на фундамент: N - розрахункове навантаження на палю, що визначається за формулою (4.1).

Забивні висячі палі в кущі розташовують рядами або у шаховому порядку при мінімальній відстані між осями паль 3d та максимальній - 6d (d - діаметр палі або більший розмір поперечного перерізу). У стрічковому ростверку розташування паль може бути однорядним та багаторядним (два ряди і більше) при таких само відстанях між осями паль у рядах та між ними. Зрозуміло, що кількість паль на одиницю довжини в стрічковому ростверку може бути дрібним числом, а відстань між осями паль:

                                                                          (4.9)

 

Мінімальна допустима відстань між осями забивних паль-стояків l,5d.

Відстань між зовнішніми гранями поруч розташованих буронабивних паль діаметром 0,8 м і більше не допускається меншою 1м, а відстань між зовнішніми гранями розширень, здійснених у твердих та напівтвердих пилувато-глинистих ґрунтах - 0,5 м, в інших нескельних ґрунтах – 1 м.

Фактичне навантаження на кожну палю визначають з урахуванням ваги палі, ростверку та ґрунту на його уступах. При наявності згинальних моментів фактичне навантаження на палю, кН:

                                    (4.10)

 

де Nd - розрахункове навантаження на фундамент з урахуванням ваги палі та ґрунту на його уступах, кН;

Мх та My - згинальні моменти відповідно відносно осей х та у, кНм;

хі та уі - відстань від головних осей підошви ростверку до осі кожної палі, м;

х та у - відстань від головних осей підошви ростверку до осі  палі, для якої обчислюється розрахункове навантаження, м.

Допускається перевантаження палі від постійних та тривалих навантажень, не більше ніж на 5%, від короткочасних (вітрових та кранових) - не більше ніж на 20% [7]. У таких самих межах допускається і недовантаження палі.

Після розміщення паль у ростверку та перевірки фактичного навантаження на палю, конструюють ростверки. При однакових відстанях між рядами паль розміри кущового ростверку,

                                          (4.11)

 

де lр та bp - довжина і ширина підошви ростверку, м;

dsl та d - відстань між осями паль у рядах відповідно по довжині і ширині підошви, м;

n, m - кількість рядів паль відповідно по довжині і ширині;

d - діаметр палі або відповідна сторона поперечного перерізу, м;

lc - звіс ростверку lc =10...15 см, але не більше 0,5d.

Якщо відстань між рядами паль неоднакова, то розміри ростверку можна визначати за таблицею 4.10, де наведені параметри типових пальових кущів із забивних паль для одноповерхових та багатоповерхових промислових будівель. Слід зазначити, що мінімальна кількість паль для одноповерхових будівель - 4, а для багатоповерхових (кількість поверхів більше 2) - 2 палі.

 

Таблиця 4.10 – Параметри типових пальових груп (кущів) із забивних паль для промислових споруд

Типова схема пальового куща

Розмір перерізу палі, мм

Розміри, мм

а

а1

А

в

В

1

2

3

4

5

6

7

4 палі

 

 

300х300

450

 

900

 

450

 

900

600

 

1200

650

 

1300

800

 

1600

 

350х350

600

 

1200

 

450

 

900

750

 

1500

1050

 

2100

600

 

1200

600

1200

760

 

1500

 

5 паль

 

 

 

 

 


300х300

650

 

1300

650

1300

800

 

1600

 

450

 

900

950

 

1900

1100

 

2200

 

350х350

1075

 

2150

625

1250

1255

 

2450

625

1250

900

 

1800

900

1800

 

6 паль

 

300х300

900

 

1800

 

450

 

900

1100

 

2200

1250

 

2500

 

350х350

1050

 

2100

600

1200

1200

 

2400

 

Продовження таблиці  4.10

1

2

3

4

5

6

7

7 паль

 

 

300х300

475

950

1900

800

1600

625

1250

2500

650

1300

 

350х350

525

1050

2100

900

1800

675

1350

2700

8 паль

 

 

 

 

300х300

475

950

1900

800

1600

625

1250

2500

650

1300

 

350х350

525

1050

2100

900

1800

675

1350

2700

9 паль

 

300х300

900

 

1800

9900

11800

1100

 

2200

1400

 

2800

1550

 

3100

 

 

350х350

1050

 

2100

11050

22100

1225

 

2450

1375

 

2750

1650

 

3300

 

10 паль

 

 

 

 

300х300

450

1350

2700

900

1800

500

1500

3000

 

350х350

550

1650

3300

900

1800

600

1800

3600

 

Ширина стрічкового ростверку

bc = dsв (n-1)+d+2lc,                                                   (4.12)

де n – кількість рядів паль по ширині ростверку.

 

Поперечні розміри підошви кущового ростверку призначають кратними 300 мм, висоту – 150 мм, розміри стрічкового ростверку кратні 200 мм.

При стаканному сполученні ростверку та збірної колони конструктивні розміри стаканної частини аналогічні стовпчастим фундаментам.

Осідання основи пальового фундаменту розраховують за способами, наведеними в розділі 5.