2 ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОБ’ЄКТ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ

Для визначення доцільності проведення ЕА на об’єкті дослідження необхідно здійснити попереднє отримання інформації, що пов’язана зі споживанням ПЕР на останньому.
Інформація може бути отримана багатьма шляхами, наприклад, через опитувальні листи, що заповнюються уповноваженими працівниками підприємства, попереднє обстеження об’єкта та ін.
На основі зібраних відомостей енергоаудитором здійснюється попередній аналіз стану використання ПЕР і готується попередній звіт про доцільність і напрямки проведення досліджень.
Після обговорення попереднього звіту замовником і виконавцем енергоаудиторських послуг між ними укладається договір, в якому зазначаються заходи з енергозбереження, ефективність яких потрібно детально дослідити.

2.1 Попереднє отримання інформації про об’єкт енергетичного аудиту

На цьому етапі аудиторського дослідження необхідно зафіксувати дані, зібрані на підприємстві, та узгодити з керівником проекту. Підприємство має бути таким, на якому студент зможе отримати доступ до інформації, що пов’язана з енерговикористанням.
Для кожного студента обсяг даних може відрізнятись. Це пов’язано з тим, що робота з виконання курсового проекту подібна до реального енергоаудиторського дослідження, характерною рисою якого є формування рекомендацій з енергозбереження на основі всіх даних, що спромігся дістати енергоаудитор.
За недостатності зібраних даних, що може бути спричинена обмеженим доступом студента на досліджуване підприємство, дозволяється за узгодженістю з керівником проекту доповнити реальні дані інформацією, що взята на інших підприємствах із схожим технологічним процесом, з літератури, мережі Internet. Необхідно отримати таку кількість інформації, щоб студент в результаті проведення аналізу міг запропонувати не менше 4-х заходів з енергозбереження, які б привели до якомога більшої економії ПЕР на підприємстві. Перелік вихідних даних фіксується у індивідуальному завданні (додаток В), узгоджується і затверджується керівником курсового проекту.
Нижче дано деякі пояснення до інформації про об’єкт обстеження, яку студенту пропонується зібрати для виконання курсового проекту [2–5, 7], а в п. А.1. додатка А наведено приклад попереднього отримання такої інформації.  

  • Загальні характеристики систем на підприємстві, які пов’язані з використанням ПЕР.
  • Система електропостачання:
    • однолінійна схема системи електропостачання з зазначенням  параметрів її елементів (трансформаторів, комутаційної апаратури, пристроїв КРП, приладів обліку, ліній живлення…);
    • добові графіки активного та реактивного електричного навантаження, коефіцієнта потужності, річні графіки споживання електричної енергії;
    • дані документації на контрольно-вимірювальну апаратуру підстанцій.
  • Система теплопостачання (котли, системи опалення, системи подачі тепла в технологічних процесах):
    • для котлів (дані проектної документації, експлуатаційно-ремонтної документації, параметри режиму, температура води у різних точках, температура повітря, параметри пари, температура зовнішньої поверхні котла, характеристика електроприводів насосів, вентиляторів, димососів…);
    • для бойлерів та теплообмінників (дані документації, вхідна та вихідна температури теплоносіїв, витрати і перепади тиску, зовнішня температура поверхні, стан ізоляції, коефіцієнт корисної дії, втрати тепла…);
    • для парових систем (дані документації, температура і тиск пари, наявність і стан конденсатовідвідників, стан ізоляції, наявність витоків…).
  • Система постачання стисненого повітря (компресорні установки, системи охолодження повітря, електропривід, система обліку стисненого повітря…):
    • проектні рішення щодо компресорних станцій;
    • схема виробництва і розподілу стисненого повітря та її параметри;
    • технічні характеристики основного й допоміжного устаткування;
    • техніко-економічні показники роботи та ін.
  • Система вентиляції, підігріву повітря та кондиціювання (вентиляційні установки та мережі, теплообмінники, калорифери, кондиціонери, електропривід):
    • проектні рішення щодо системи вентиляції;
    • параметри температури;
    • втрати в елементах системи вентиляції;
    • добовий графік роботи;
    • розміри приміщень.
  • Система водопостачання та каналізації (насоси (помпи), туалети, душові приміщення):
    • дані проектних рішень стосовно насосних станцій;
    • схема водопостачання і каналізації;
    • технічні характеристики основного та допоміжного устаткування;
    • техніко-економічні показники роботи системи;
    • витоки і непродуктивні втрати;
    • наявність і характеристика контрольно-вимірювальних приладів.
  • Система холодопостачання (холодильні установки):
    • техніко-економічні показники роботи системи;
    • експлуатаційно-ремонтна документація;
    • схема системи холодопостачання;
    • характеристики споживачів холоду.
  • Система освітлення:
    • вид системи освітлення (загальне чи комбіноване);
    • характер зорового навантаження;
    • характеристика освітлювальних пристроїв та установок;
    • вимоги до захищеності освітлювальних пристроїв;
    • характеристика поверхонь приміщення;
    • розміри та плани приміщень і ділянок зовнішньої території об’єкта дослідження.
  • Інші системи з використанням ПЕР.
  • Історія підприємства.
  • Режим роботи підприємства.
  • Номенклатура та об’єми виробництва продукції.
  • Виробнича потужність підприємства.
  • Фінансовий стан підприємства.
  • Перспективи розвитку підприємства.
  • Кількість працівників.
  • Загальна площа підприємства.
  • Наявність субабонентів.
  • Щорічне споживання ПЕР об’єктом.
  • Існуючі обмеження на споживання енергії.
  • Система тарифів на енергоносії, що їх використовує підприємство.
  • Наявність і характеристика систем обліку та контролю енергоспоживання.
  • Наявність системи енергетичного менеджменту.
  • Інформація про енергетичні аудити підприємства, що були проведені раніше.
  • Інші відомості, які замовник вважає за потрібне повідомити щодо мети, масштабу та терміну проведення ЕА.

Корисними можуть бути набагато більше видів даних, ніж зазначені вище. Головне, щоб вони сприяли ефективному проведенню енергетичного аудиту.

2.2 Аналіз попередньо отриманої інформації про об’єкт енергетичного аудиту

На цьому етапі аудиторського дослідження необхідно послідовно розглянути всі зібрані дані, які стосуються енергоспоживання на підприємстві. Аналізуючи кожний пункт зібраної інформації потрібно:

  • Визначити наскільки корисна і достатня отримана інформація для проведення енергетичного аудиту;
  • Запропонувати енергоощадні заходи, що випливають з цієї інформації (висновок з 1-го пункту аналізу);
  • Здійснити попередній аналіз ефективності енергоощадних заходів (тих, що подані в 2-му пункті аналізу);
  • Скласти звіт попереднього енергоаудиторського дослідження.
  • Сформувати план проведення енергетичного аудиту.

Розглянемо більш детально кожну з цих складових процесу аналізу попередньо отриманої інформації про об’єкт ЕА.

      • Корисність інформації для проведення енергетичного аудиту

 

У підрозділі 2.1 були наведені деякі відомості, які можуть бути зібрані на переддоговірному етапі аудиторського дослідження. Нижче наведені приклади результатів аналізу інформації, що показують, наскільки зібрана інформація є корисною для проведення енергетичного аудиту.

  • Коротка історія підприємства (необхідно для визначення терміну роботи підприємства, етапів розвитку, загальних особливостей виробництва та його змін протягом історії підприємства).
  • Режим роботи підприємства (являє собою інформацію про кількість годин роботи підприємства протягом доби, місяця, року, а також періоди роботи і зупинок, завантажені і незавантажені періоди: необхідно для розрахунку спожитих теплової, електричної енергії та інших показників, що пов’язані з режимом роботи підприємства).
  • Номенклатура та об’єми виробництва продукції (необхідно для розрахунку обсягів використання ПЕР на виробництво одиниці продукції, порівняння з чинними нормами, розроблення нових норм з урахуванням модернізації виробництва).
  • Виробнича потужність підприємства (дозволяє побачити реальну завантаженість технологічного процесу, що вказує на рівень використання ПЕР на виробництво продукції).
  • Фінансовий стан підприємства (дозволяє визначити чи має підприємство кошти для впровадження енергоощадних заходів).
  • Перспективи розвитку підприємства (дозволяє побачити в якій кількості можна вкладати кошти підприємства в заходи з енергозбереження і чи окупляться ці заходи).
  • Кількість працівників (може бути необхідною для оцінювання умов виробництва, в яких працюють працівники, і розроблення енергоощадних заходів з урахуванням кількості працівників, які працюють в кожному виробничому підрозділі).
  • Загальна площа підприємства (необхідна для розрахунків з підвищення ефективності систем освітлення, опалення та ін).
  • Наявність субабонентів (з метою визначення особливостей роботи субабонентів, їх технологічного процесу та частки використання ПЕР субабонентами, визначення їх впливу на ефективність використання ПЕР на підприємстві замовника, а також для розгляду можливості проведення ЕА підприємств субабонентів).
  • Показники споживання ПЕР за останні декілька років:
    • добові та річні графіки споживання ПЕР (з них визначаються тенденції споживання цих ресурсів у майбутньому; дані про погодинне споживання електроенергії дозволяють побачити причини збільшення фінансових витрат, пов’язаних з навантаженням в години, коли вона дорожча);
    • паливно-енергетичні баланси (дозволяють визначити втрати енергії та палива по підприємству);
    • баланси фінансових витрат на споживання енергоносіїв (дозволяють визначити пріоритетність в обстеженні енергоносіїв);
    • баланси фінансових витрат за споживану електричну енергію під час використання одноставкового та диференційованого тарифів (дозволяють оцінити ефективність зміщення споживання електроенергії з годин максимуму в інші години).
  • Існуючі обмеження на споживання енергії (дозволяють виявляти можливості впровадження заходів з економії ПЕР, після застосування яких будуть задовольнятись обмеження, що їх має підприємство щодо енерговикористання).
  • Система тарифів на енергоносії, що їх використовує підприємство (дозволяє визначити ефективність переходу на інші системи тарифів).
  • Наявність і характеристика систем обліку та контролю енергоспоживання (дозволяє визначити енергоаудитору можливості додаткового збирання інформації, а також проаналізувати ефективність чинних систем обліку та контролю енергоспоживання і чи сприяють вони проведенню на підприємстві політики енергозбереження (напр. контролю виконання норм використання ПЕР).
  • Наявність системи енергетичного менеджменту на підприємстві та її робота (дозволяє визначити ефективність  чинної системи енергетичного менеджменту, або  доцільність впровадження у випадку її відсутності).
  • Інформація про енергетичні аудити підприємства, що були проведені раніше (дозволяє побачити, які сфери використання ПЕР не потребують дослідження, а які ще не вдосконалені).
  • Існуючі на підприємстві виробничі системи, в яких споживаються ПЕР (дозволяє сформувати ефективну послідовність аналізу цих систем для отримання найбільш корисних для підприємства заходів з енергозбереження).

Виявлені виробничі системи, що пов’язані з використанням ПЕР, можна проаналізувати таким чином [3].

  • Розташувати системи в напрямку, починаючи з найенергозатратніших (які характеризуються високими або низькими температурами (у порівнянні з температурою навколишнього середовища), високою інтенсивністю виробництва, високим рівнем споживання води, пари, стисненого повітря, електричної та  ін. видів енергії).
  • Поділити системи на підсистеми:

а)   вироблення енергії (котел, компресор, насоси, електричний двигун або генератор);
б)  розподілу, перетворення і передачі енергії (трубопроводи, кабельні або повітряні лінії, ремінні передачі);
в)   навантаження (витрати електроенергії, теплової енергії, енергія стисненого повітря на виробництво якоїсь корисної дії).

  • Здійснити аналіз кожної з підсистем, під час якого визначити неекономні ланки систем і робити відповідні пропозиції, які будуть внесені в попередній звіт енергоаудитора. Доцільно почати розгляд виробничої системи для пошуку можливостей енергозбереження з кінця, тобто з підсистеми навантаження.

Для аналізу можна використати питання, що покажуть заходи з енергозбереження, які можна запропонувати підприємству.
Для підсистеми навантаження

    • Наскільки ефективно використовується навантаження? (Освітлення ввімкнене цілодобово, а потрібне лише 8 годин на добу. (Захід з енергозбереження: організація дбайливого ставлення користувача освітленням до своїх обов’язків; впровадження системи керування).
    • Чи можна замінити підсистему навантаження більш вигідною? (Заходи з енергозбереження: заміна ламп розжарювання люмінесцентними; пневмоінструмент може бути замінений інструментом з електроприводом (електроперфоратор); заміна системи водяного опалення на інфрачервоне).
    • Чи можна підвищити коефіцієнт корисної дії навантаження (при незмінній продуктивності виробничої системи знизити енергоспоживання)? (Заходи з енергозбереження: удосконалення теплової ізоляції приміщення, зменшення потоку повітря, яке вентилює робоче приміщення, ліквідація недбалого ставлення до своїх обов’язків…).

Для підсистеми розподілу, перетворення і передачі енергії

    • Втрати енергії в мережі можуть бути знижені? (Витоки стисненого повітря, втрати тепла з поверхонь трубопроводів, втрати електроенергії в лініях і трансформаторах, незадовільний стан ремінних передач, незадовільне або відсутнє змащування. Заходи з енергозбереження: ущільнення місць витоків, теплоізоляція трубопроводів, компенсація реактивної потужності, заміна зношених ремінних передач новими, здійснити змащування).

Для підсистеми вироблення енергії

    • Потужність системи вироблення енергії порівняна з навантаженням? (Заходи з енергозбереження: відключення трансформаторів, які суттєво недовантажені, застосування декількох компресорів меншої потужності та ввімкнення їх за необхідності.)
    • Наскільки добре система обслуговується? (Заходи з енергозбереження: очищення фільтрів, поверхонь теплообмінників, світильників …)

Інші питання

    • Рівень підготовки керівного і виробничого персоналу. (Захід, що сприяє енергозбереженню: забезпечення підвищення і підтримання на достатньому рівні кваліфікації персоналу.)
    • Контроль за роботою допоміжного устаткування. (Захід з енергозбереження: в неробочий час система опалення може працювати в черговому режимі зі значно меншою потужністю, при вимиканні котла або холодильної установки, допоміжні насоси і вентилятори іноді також можуть бути вимкнені.)
    • Чи можна повторно використати тепло, що виробляється даною системою? (Захід з енергозбереження: використання тепла компресорів і холодильних установок для систем опалення або гарячого водопостачання.)

Можливі енергоощадні заходи, що випливають з отриманої інформації (для деяких систем з енерговикористанням) [2, 5, 7]

Система електропостачання

  • Економія електроенергії в лініях за рахунок:

– скорочення кількості годин роботи за розрахунковий період;
– переходу на підвищену напругу.

  • Спонукання споживачів до використання електроенергії в часи мінімальних навантажень енергосистеми шляхом застосування багатотарифних засобів обліку.
  • Використання компенсації реактивної потужності.
  • Установлення та введення в роботу пристроїв автоматичного регулювання потужності БСК.
  • Відключення недовантаженних трансформаторів.
  • Заміна трансформаторів на більш оптимальні.
  • Встановлення рівня напруги шляхом регулювання коефіцієнтів трансформації.
  • Використання симетрування навантаження для зниження втрат електроенергії в елементах системи електропередачі, підвищення симетрії напруг і надійності роботи електроприймачів.
  • Ввімкнення резервних ліній електропередач.
  • Використання нетрадиційної енергетики.
  • Впровадження лічильників технічного обліку спожитої електроенергії.
  • Впровадження автоматизованої системи контролю та обліку електроспоживання.
  • Використання питомих норм споживання електроенергії як інструмента контролю за ефективністю   енерговикористання.

Система теплопостачання

  • Пасивне й активне використання сонячної енергії.
  • Використання сонячних колекторів.
  • Прокладання нових або капітальний ремонт існуючих теплових мереж з використанням труб з пінополіуретанової чи іншої теплоізоляції, що забезпечує зниження теплових втрат у 2-3 рази.
  • Заміна найбільш зношених ділянок теплових мереж, що перебувають в аварійному стані, на труби із заводською теплоізоляцією на основі пінополіуретану.
  • Утеплення зовнішніх стінових огороджень будинків з використанням твердих плит, гнучких матів й інших матеріалів, заміна віконних блоків тощо.
  • Ущільнення віконних і дверних прорізів.
  • Установлення систем утилізації тепла відпрацьованих технологічних вод у промисловому секторі.
  • Використання повітряних теплоутилізаторів в системі припливно-витяжної вентиляції.
  • Використання інфрачервоних обігрівачів.
  • Використання твердопаливних котлів.

В системі теплопостачання варто окремо виділити котли, бойлери, теплообмінники, парові системи.

Котли

  • Організація приладового обліку теплової енергії й витрат теплоносія.
  • Оптимізація режиму роботи котлів.
  • Впровадження оптимальних графіків регулювання витрати й температури теплоносія з використанням засобів автоматизації й контролю.
  • Застосування автоматичних регуляторів.
  • Теплоізоляція зовнішніх поверхонь.
  • Ущільнення клапанів і тракту.
  • Забір повітря з приміщень котельні.
  • Впровадження безупинного автоматичного продування.
  • Утилізація тепла димових газів і продувної води.
  • Модернізація електроприводу насосів, вентиляторів і димососів.

 

Бойлери, теплообмінники

  • Промивання теплообмінника.
  • Ізоляція трубопроводів і зовнішніх поверхонь.
  • Встановлення пластинчатих теплообмінників.

 

Парові системи

  • Децентралізація теплових завіс.
  • Децентралізація гарячого водопостачання.
  • Покриття ізоляцією трубопроводу.
  • Очищення і повернення конденсату у цикл.
  • Заміна пари на перегріту воду, якщо дозволяють технологічні умови.
  • Поліпшення стану теплової ізоляції вимикальної і регулювальної арматури.
  • Використання технологічних процесів із більш високими параметрами пари.
  • Більш повне використання температури конденсату у водонагрівачах.
  • Оптимізація режиму споживання пари технологічним устаткуванням.
  • Вилучення парового опалення цехів.
  • Усунення пошкоджень в трубопроводах.
  • Усунення витоків.
  • Зниження тиску пари.
  • Забезпечення повернення конденсату під тиском.
  • Впровадження автоматизованої системи керування теплопостачанням.

 

Система освітлення

  • Перехід на джерела світла з підвищеною світловіддачею.
  • Підтримання графіків роботи освітлення.
  • Використання систем керування освітленням.
  • Контроль за справним станом освітлювальної арматури.
  • Регулярне миття вікон.
  • Рівномірне розподілення освітлювального навантаження.
  • Раціональне керування освітленням.
  • Використання економних пуско-регулювальних апаратів.
  • Підтримання номінальних рівнів напруги в освітлювальній мережі.
  • Забезпечення відповідних кольорів стелі, стін і робочих поверхонь для реалізації економної системи освітлення.
  • Вчасне чищення ламп та світильників.

 

Система вентиляції

  • Зниження перепаду тиску в системі.
  • Зменшення втрат в результаті експлуатаційних дефектів.
  • Заміна старих вентиляторів новими, більш економічними.
  • Блокування вентиляторів теплових завіс з пристроями відкривання і закривання воріт.
  • Скорочення терміну роботи (відключення вентиляційних установок під час обідніх перерв, перезмін і т. п.).
  • Підбір двигунів вентиляційних установок відповідно до завантаження.
  • Оптимізація регулювання вентиляційного навантаження та вентиляційних установок за рахунок:

– відключення окремих вентиляторів в агрегатах, що містять декілька вентиляторів;
– використання багатошвидкісних електродвигунів;
– використання ремінних приводів з різним діаметром шківів та гідравлічних/індукційних муфт;
– регулювання за допомогою шиберів;
– використання частотних регуляторів на електроприводах;
– регулювання кута нахилу лопаток робочого колеса вентилятора.

  • Впровадження автоматичного керування вентиляційними установками.

Системи стисненого повітря

  • Розділення пневмомережі на секції, вимикання непрацюючих секцій за допомогою вентилів.
  • Зменшення температури всмоктуваного повітря.
  • Зменшення навантаження шляхом відключення пневмоінструмента, що не використовується.
  • Оптимальне розміщення повітрозабору компресорної установки.
  • Збільшення діаметра нагнітального трубопроводу.
  • Регулярне очищення фільтра всмоктування.
  • Використання нових технологічних рішень в елементах систем стисненого повітря.
  • Використання явища резонансного надуву поршневих компресорів.
  • Заміна використовуваного пневмоінструмента електроінструментом.
  • Автоматичне регулювання компресора при зміні навантаження. Уникнення роботи компресорів у напівзавантаженому стані.
  • Підвищення ККД компресорів або їх заміна на компресори з більш високими показниками.
  • Використання системи відбору теплоти компресорів для потреб опалення.
  • Зниження номінального робочого тиску компресорної установки.
  • Зменшення тиску в системі розподілення повітря.
  • Ліквідація витоків повітря у трубопроводах; підвищення ККД трубопровідної системи.
  • Регулювання параметрів стисненого повітря (домішки, вологість).

  
Насосні установки

  • Заміна застарілих малопродуктивних насосів насосами з високим ККД.
  • Робота насоса в номінальному режимі.
  • Правильний підбір насоса на розрахункові параметри трубопроводів.
  • Ліквідація витоків і неощадних витрат води.
  • Запровадження зворотного водопостачання.
  • Дотримання встановленого графіком перепаду температур між прямою і зворотною мережевою водою.
  • Регулювання роботи насосів (подібні способам регулювання вентиляторів).
  • Використання поворотно-лопатевих вхідних напрямних апаратів.
  • Зменшення коливань динамічної та статичної складових напору.
  • Покращення завантаження насосів.
  • Зменшення опору трубопроводів.
  • Якісний ремонт насосів (точне балансування робочих коліс, свіже ущільнення).

 

Холодильні установки

  • Уникнення навантаження, яке створюється за рахунок охолодження або переохолодження без технологічної необхідності заморожування.
  • Зменшення холодильного навантаження шляхом покращення термоізоляції холодильних камер і зменшення їх внутрішньої вентиляції.
  • Уникнення відкритих дверей, а також інших витоків в холодильних камерах.
  • Зменшення втрат при передачі холоду.
  • Автоматичне керування продуктивністю холодильних машин при змінному навантаженні.
  • Підвищення рівня температури на холодній стороні і зменшення рівня температури на гарячій стороні.
  • Зменшення кількості теплоти, що віддається в холодильній камері насосами, освітленням.
  • Уникнення утворення снігової шуби.

 

Зварювальні установки

  • Вдосконалення технології електрозварювання за рахунок:

– правильного вибору електродів;
– механізації та автоматизації зварювальних процесів;
– використання електрошлакового зварювання.

  • Заміна ручного дугового зварювання механізованими і автоматизованими способами зварювання.
  • Переведення зварювання з постійного на змінний струм.
  • Усунення або скорочення холостого ходу зварювальних агрегатів.

 

Електроприводи

  • Оптимізація робочих режимів установок і механізмів за рахунок:

– узгодження режимів роботи установок при зміні навантаження;
–  підвищення ККД установок;
– регулювання продуктивності установок;
– впорядкування графіка навантажень.

  • Усунення проміжних передач.
  • Вдосконалення процедур вибору двигуна для конкретних установок.
  • Перехід на енергозберігаючі електродвигуни.
  • Створення спеціальних додаткових технічних засобів підтримання режиму оптимального енергоспоживання.
  • Автоматизація технологічного процесу.
  • Вибір раціонального типу електроприводу.
  • Покращення якості електроенергії (зниження несиметрії та підтримання номінального рівня напруги живлення).

Дугові сталеплавильні печі

  • Зниження електричних втрат за рахунок:

–  забезпечення оптимальної густини струму в елементах вторинного струмопроводу;
–  зменшення опору контакту електрод-електродотримач;
–  зміни схеми короткого кола;
–  економії електроенергії в шинах.

  • Вдосконалення підготовки шихти за рахунок:

–  збільшення маси садки;
–  попередньої підготовки шихти;
–  попереднього підігріву шихти.

  • Оптимізація електричних і технічних режимів роботи електропечей за рахунок:

–  оптимізації електроплавлення;
–  скорочення простоїв печі;
–  плавлення в печах з кислим футеруванням;
–  використання кисню;
–  застосування установок стабілізації режиму.

  • Зниження теплових втрат за рахунок:

–  збільшення стійкості футерування;
–  зниження втрат тепла з охолоджувальною водою;
–  зменшення втрат тепла на випромінювання через вікна і отвори печі.

Приклад аналізу попередньо отриманої інформації про підприємство наведено в п. А.2 додатка А.

Попередній аналіз запропонованих заходів з енергозбереження здійснюється на основі:

  • методу простого терміну окупності;
  • методу експертних оцінок;
  • інших методів, що запропоновані в літературі, які відповідають конкретним заходам з енергозбереження.

Попередній звіт формується на основі попереднього аналізу ефективності енергоощадних заходів. В ньому вказуються головні результати аналізу попередньо зібраної інформації про об’єкт енергетичного аудиту, які вказують на доцільність більш детальної перевірки ефективності впровадження запропонованих заходів з енергозбереження на підприємстві.
Звіт оформляється так, щоб при його розгляді з замовником енергоаудиторських послуг в останнього виник інтерес до проведення енергетичного аудиту.
Після розгляду попереднього звіту між замовником і виконавцем аудиторських послуг укладається договір, на основі основних положень якого формується план проведення енергетичного аудиту, де вказуються напрямки і особливості дослідження.
План проведення ЕА може містити:

  • вид енергоаудиту, що буде проводитись (простий чи комплексний);
  • попередньо запропоновані найбільш ефективні заходи та послідовність їх техніко-економічного обґрунтування;
  • додаткову інформацію, яку треба отримати для вибору найефективніших заходів з енергозбереження.

2.3 Поглиблене отримання інформації про об’єкт енергетичного аудиту

Під час попереднього дослідження до моменту укладання договору енергоаудитори отримують інформацію, що необхідна для формування попередньої оцінки актуальності поглибленого дослідження. Однак, через брак часу, відсутність необхідного доступу на об’єкт, зібраних даних може бути недостатньо для формування обґрунтованого енергоаудиторського висновку з енергоощадними рекомендаціями (оскільки до моменту укладання договору немає дозволу на поглиблене дослідження).
Тому на цьому етапі аудиторського дослідження необхідно відобразити дані, які не були зібрані під час попереднього отримання інформації про об’єкт ЕА і необхідні для проведення аналізу ефективності використання заходів з енергозбереження, що вказані у плані проведення енергетичного аудиту.
Існує багато шляхів поглибленого отримання інформації про використання паливно-енергетичних ресурсів на об’єкті дослідження (рис. 2.1). Серед них необхідно виділити два найбільш застосовуваних: використання засобів вимірювання та здійснення оцінювання [3].

 

 

Рисунок 2.1 – Шляхи поглибленого отримання інформації про об’єкт дослідження енергоаудитором

 

Засоби вимірювальної техніки застосовуються у тих випадках, коли є можливість їх приєднання, тобто коли є доступ до мереж протікання енергоносіїв і коли ці засоби наявні у енергоаудитора (деякі вимірювальні системи є досить дорогі для невеликих аудиторських організацій).
У випадку неможливості застосування вимірювальних приладів або за умови, коли даних, що отримані з наявних вимірювальних приладів, недостатньо для надання повної оцінки стану енерговикористання на об’єкті дослідження і, відповідно, формування об’єктивних рекомендацій з енергозбереження, застосовують різні прийоми, алгоритми, методи оцінювання.
Прикладом оцінювання є отримання відомостей про енергоспоживання в результаті аналізу добових, місячних, річних графіків, що отримані після оброблення показів лічильників електроенергії, води, газу…, інших реєстраторів паливно-енергетичних ресурсів. Отримання таких відомостей полягає у застосування математичних методів та моделей оброблення графіків споживання енергоресурсів.
Врешті, експерти з енерговикористання можуть дати висновки і енергоощадні рекомендації з огляду на форму, характер отриманих графіків та діаграм. Наприклад, у випадку аналізу графіка середньодобового споживання електроенергії і за наявності на підприємстві механізму оплати за електроенергію за зонними тарифами, експерт може вказати на таку інформацію, як неефективний розподіл потужностей протягом доби, що призводить до значних фінансових витрат підприємства.
Для поглибленого отримання інформації в багатьох випадках може бути використане непряме вимірювання величин, що характеризують енергоспоживання. Так, для побудови добового графіка споживання електроенергії цехом, у якому відсутній лічильник технічного обліку, енергоаудитор отримує інформацію про значення струму та напруги лінії електропостачання цеху протягом доби, в результаті чого розраховуються обсяги електроенергії для періодів вимірювання. При цьому використовуються вимірювальні системи, реєстратори, вольтметри, амперметри, струмовимірювальні кліщі.
Інформацію для уточнення заходів з енергозбереження можна визначити і з аналізу побудованих паливно-енергетичних балансів, які дають змогу побачити характеристики процесів використання паливно-енергетичних ресурсів на кожній ланці виробничих систем.
Нормування паливно-енергетичних ресурсів є інструментом енергозбереження, оскільки питомі норми  енергоспоживання виступають в ролі індикаторів, за якими формується висновок про ефективність чи неефективність використання енергоресурсів на об’єкті енергоаудиторського дослідження. Для визначення норм необхідно провести ґрунтовне дослідження, здійснити комплекс вимірювань та оцінювань, що дозволить адекватно порівняти випуск товарів чи надання послуг із спожитими паливом чи енергією. В результаті отримання реальних норм і їх порівняння із заданими на виробництві значеннями можна сформувати потрібні аудиторські рекомендації.
При оцінюванні враховують і завантаженість обладнання, яке працює зі змінним режимом, змінною продуктивністю. В такому випадку повний цикл роботи розбивається на частини зі стабільним енергоспоживанням. Загальне споживання енергії визначається як сума значень споживаної енергії, що визначені під час періодів сталого навантаження.
Для усунення або зниження неточностей в поглибленому отриманні інформації про використання паливно-енергетичні ресурсів на об’єкті енергоаудиторського дослідження здійснюється перевірка даних шляхом використання інших методів, консультації з експертами, застосування моделювання процесу енерговикористання з використанням комп’ютерних програм.
Таким чином, поглиблене отримання інформації є необхідним для більш коректного і результативного процесу проведення енергетичного аудиту.
Приклад поглибленого отримання інформації про об’єкт енергетичного аудиту наведено в п. А.3 додатка А.