1.1 Види та характеристики випробувань

Згідно з [1, 11] електричні машини підлягають приймальним, приймально-здавальним, періодичним та типовим випробуванням, а трансформатори – приймально-здавальним, типовим та періодичним. Електродвигуни (electric motor) малої потужності підлягають приймально-здавальним, кваліфікаційним, періодичним та типовим випробуванням.

Приймальні випробування (acceptance test; approval test) повинні проводитись на дослідному зразку електричної машини, тому об’єм цих випробувань досить великий. Так для машин постійного струму (direct current) програма приймальних випробувань має 17 пунктів, для синхронних машин (synchronous machine) – 22 пункти, для асинхронних двигунів 16 пунктів.

У програму випробувань входять: випробування на нагрів, вимірювання шумів та вібрацій, перевірка якості ізоляції, визначення перевантажувальної здатності, визначення окремих характеристик та параметрів машин (додаток А).

Для трансформаторів аналогом приймальних випробувань є типові випробування, яким підлягають головні партії трансформаторів до початку їх серійного виготовлення. Для електродвигунів малої потужності – кваліфікаційні випробування (за програмою приймально-здавальних та періодичних випробувань), які проводяться після виготовлення встановлювальної серії двигунів. Відповідні програми випробувань трансформаторів та електродвигунів малої потужності наведені в додатку А.

Приймально-здавальним випробуванням підлягає кожна електрична машина та трансформатор, тому об’єм таких випробувань повинен бути обмеженим, але водночас повинен забезпечувати гарантії відповідності електричної машини її паспортним даним.

Програма приймально-здавальних випробувань асинхронних двигунів загального використання має 7 пунктів, синхронних машин – 9 пунктів та машин постійного струму – 7 пунктів (додаток А).

Періодичні випробування (periodic test; sampling test) проводяться з метою перевірки відповідності якості машин та трансформаторів у процесі виробництва їх приймальним випробуванням.

Типові випробування (standard test; type test) проводяться під час зміні конструкції, матеріалів або технології виготовлення, якщо ці зміни можуть вплинути на характеристики машин або трансформаторів і, як правило, включають у себе перевірку відповідних параметрів за програмою приймальних випробувань. Такі випробування мають на меті встановлення відповідності фактичних даних, що характеризують конструкцію машин, тим даним, які закладені під час проектування або отримані в результаті дослідно-конструкторських експериментів. Типові випробування (сумісно з приймальними) дають можливість оцінити машину щодо правильності вибору матеріалів та отримати детальну інформацію про роботу машини.

Випробування на надійність передбачають отримання кількісних показників надійності електричних машин – ймовірність безвідмовної роботи, напрацювання на відмову, законів розподілу відмов тощо. Як правило, такі випробування надто тривалі та призводять до відмови більшості випробовуваних машин. Тому їм підлягає лише мала частина випущених машин.

Крім вказаних промислових випробувань можуть проводитись дослідні випробування з метою отримання необхідних експериментальних даних для розроблення нових або удосконалення існуючих машин. Останні роки широкого розвитку набули випробування на математичних моделях з використанням ЕОМ, тобто без виготовлення електричної машини.

У процесі виробництва електричної машини передбачаються випробування її окремих відповідальних вузлів: перевірка електричної міцності та опору ізоляції обмоток (dielectric resistance; insulation resistance), форми та якості поверхні колектора, перевірка відсутності міжламельних замикань, чистоти каналів охолодження при безпосередньому охолодженні обмотки, а також перевірка правильності схеми охолодження, випробування окремих механічних частин машини на міцність (випробування механічної міцності роторів (rotor) турбогенераторів і бандажів).