| Лабораторна робота № 1   ЕЛЕМЕНТНА БАЗА ЕЛЕКТРИЧНИХ КІЛ   Мета роботи – дослідження елементів, визначення їх параметрів, узгодження джерела і навантаження. 
     Опис роботи
 На рисунку 4 зображена схема для дослідження елементів електричних кіл (electric network).  
 Рисунок 4 – Узагальнена схема дослідження елементів   На рис. 4 використані такі позначення: Д – досліджуваний двополюсник (two-terminal device), RВ – відомий вимірювальний опір (resistance). Вимірам підлягають напруги (voltage) U1 і U2, зсув фаз (phase shift) між ними j = y2 – y1, а також частота (frequency) f. За результатами вимірів комплексний вхідний опір (complex input impedance) двополюсника визначається за допомогою співвідношень  ,                         (1)
 де  ,                    (2)
  .                    (3)
 Якщо покази фазометра, підключеного до кола на рисунку 4, знаходяться в межах 0о < j < 90о, то двополюсник має ємнісний характер (XД < 0), а його ємність розраховується за формулою  . Якщо покази фазометра знаходяться в межах 270о < j < 360о, тоді двополюсник має індуктивний характер і індуктивність розраховується за формулою
  . Якщо j = 0о, тоді двополюсник має активний характер (XД = 0).
 Електрорушійна сила (electromotance) джерела (source) вимірюється безпосереднім підключенням вольтметра (voltmeter) до розімкнених полюсів (terminal), тобто E=UХХ, де UХХ – напруга холостого ходу (open-circuit voltage). Для вимірів внутрішнього опору джерела (source resistance) необхідно в колі рисунка 4 двополюсник Д замінити потенціометром і підібрати його опір так, щоб вихідна напруга джерела зменшилась вдвічі порівняно з напругою холостого ходу. При цьому внутрішній опір джерела рівний опору навантаження (load resistance) і його можна розрахувати за формулою Rі = RВ(U1/U2), де U1   =UХХ/2. При навантаженні джерела опором, рівним його внутрішньому, від джерела відбирається найбільша потужність. В цьому легко переконатись, якщо змінювати опір потенціометра в меншу і більшу від RД = Rі сторони і розрахувати потужність P = U1U2/ RВ. 
     Завдання
1. З елементів набірного поля вибрати резистор, конденсатор, котушку індуктивності і визначити їх параметри, застосовуючи метод вольтметра-амперметра. Для реалізації методу необхідно скласти коло (див. рисунок 5),   
 
     Рисунок 5 – Електрична схема підключення вимірювального обладнання
	   де Г – генератор, Ч – частотомір, V1 і V2 – вольтметри на 10 В і 100 мВ відповідно, К – клеми для ввімкнення досліджуваного елемента, ОС – осцилограф, RВ – вимірювальний опір (1..10) Ом. Підключивши по черзі до клем К кола рисунка 5 досліджувані елементи, зробіть необхідні виміри. Результати вимірів та значення опору RВ для кожного елемента занесіть до таблиці 1.   Таблиця 1 – Експериментальні результати дослідження елементів 
 
| Елемент | U1, В | U2, В | f, кГц | j° | RВ, Ом |  
| Опір |  |  |  |  |  |  
| Ємність |  |  |  |  |  |  
| Індуктивність |  |  |  |  |  |  Зарисуйте також осцилограми напруг U1 і U2 для кожного з досліджуваних елементів. 2. Мостом змінного струму виміряйте параметри тих же елементів, що і в п. 1, і занесіть їх до рядка “виміри” таблиці 2.   Таблиця 2 – Результати вимірювання параметрів елементів 
 
| Параметри | R, Ом | С, мкФ | RС, Ом | L, мГн | RL, Ом |  
| Виміри |  |  |  |  |  |  
| Розрахунок |  |  |  |  |  |  3. Визначити діапазон зміни вихідної напруги і частоти джерела, а також його внутрішній опір. Для цього при розімкнених клемах К кола рисунка 5 заміряти вихідну напругу і частоту при крайніх положеннях ручок регулювання генератора. Результати занести до таблиці 3.   Таблиця 3 – Результати вимірювання параметрів джерела 
 
| U1min, В | U1max, В | fmin, Гц | fmax, кГц | Ri, Ом |  
|  |  |  |  |  |  Потім підключити до клем К кола, рисунка 5, потенціометр на 100 Ом, і підібрати його опір так, щоб напруга U1 зменшилась вдвічі порівняно з тією, яка була до вмикання потенціометра. За результатами досліду розрахувати внутрішній опір джерела за формулою Rі=RВU1/ U2 і занести його до таблиці 3.
 Переконатись, що при відхиленні опору потенціометра від знайденого в п. 3 активна потужність P = U1U2/ RВ на виході джерела зменшується. 4. Зняти навантажувальну характеристику джерела. Для цього змінюйте опір потенціометра, реєструйте покази вольтметрів і заносьте їх до таблиці 4. Запишіть значення вимірюваного опору.   Таблиця 4 – Дослідження навантажувальної характеристики джерела 
     
Обробка результатів
1. За результатами дослідів п. 1 визначте параметри елементів і занесіть їх до рядка “розрахунок” таблиці 2. Порівняйте отримані результати з виміряними мостом змінного струму. 2. За результатами досліду п. 1 розрахуйте напруги і струми на кожному елементі і запишіть їх у вигляді гармонічних функцій часу і комплексних величин. 3. Побудуйте векторну діаграму напруги і струму кожного елемента і вкажіть на зв’язок між векторними діаграмами та відповідними осцилограмами. 4. Побудуйте схеми заміщення кожного з досліджуваних елементів і генератора. 4. Побудуйте навантажувальну характеристику джерела U1 = f(I) і визначте з неї його внутрішній опір, е. р. с.  та струм короткого замикання. 
     
Контрольні запитання
1. Чим відрізняються реальні і ідеальні елементи електричних кіл? 2. Які прилади потрібні для визначення параметрів реальних елементів і як вони підключаються до кола? 3. Чи можна знайти вхідну напруга кола, якщо відомі діючі значення напруги на окремих послідовно з’єднаних ділянках? 4. Доведіть, що джерело віддає найбільшу потужність в навантаження, коли опір навантаження дорівнює внутрішньому опору джерела? 5. Чи можна за часовими діаграмами гармонічної напруги і струму двополюсної ділянки визначити параметри ділянки? 6. Чи можна штучно зменшити або збільшити внутрішній опір джерела? 
     
Література
[1, С. 10–15; 10, С.17–34, 52–59; 11, С. 85–91, 109–111; 12, С. 16–21, 41–47; 13]  |