<-На зміст->
10.2 Аналіз стану розвитку СРД в Україні
Найбільш масового розвитку в Україні набули три види СРД – системи радіо- і телевізійного мовлення та системи стільникового рухомого зв'язку (відповідно СРД-Рм, СРД-Тв, СРД-Рх). Точно оцінити кількість користувачів цих мереж неможливо через відсутність реєстрації користувачів СРД-Рм і СРД-Тв, а також з огляду на кількаразову реєстрацію значної частини користувачів СРД-Рх у мережах різних операторів. Орієнтовні оцінки кількості 
користувачів СРД-Рм і СРД-Тв можна дістати за виразом:
(10.2)
де 
– кількість абонентів України, які користуються послугами цих СРД (17,8 млн для СРД-Рм і 14,8 млн для СРД-Тв);
– середня кількість приймачів у одному домогосподарстві (орієнтовно 1,5 для радіоприймачів і 1,1 для телевізійних приймачів);
– середня кількість користувачів одного приймача (орієнтовно 1 для радіоприймача і 1,5 для телевізійного приймача).
Згідно з (10.2) і наведеними оцінними даними кількість користувачів СРД-Рм і СРД-Тв можна уточнити відповідно до 26,7 і 24,4 млн.
Орієнтовна оцінка кількості користувачів СРД-Рх набирає вигляду:
(10.3)
де 
– кількість абонентів у мережі і-го оператора СРД-Рх;
– середній коефіцієнт одночасності реєстрації одного користувача в різних операторів (за оцінками різних джерел, 
= 1,3... 1,5).
За останніми даними в Україні налічується близько 55 млн. абонентських (SIM) карток СРД-Рх. Отже, кількість користувачів СРД-Рх згідно з (10.3) може коливатися від 36,5 до 42,2 млн.
Останніми роками в Україні набуває поширення швидкісний радіодоступ до мережі Інтернет за технологіями GSM (GPRS/EDGE), 3G (ІМТ-2000/ CDMA-2000), WiFi та WiMAX. Проте загальна кількість користувачів такого доступу невелика і за станом на кінець 2007 року оцінюється приблизно у 90 тис.
Значному поширенню таких СРД заважає порівняно висока вартість АС (комп'ютерів, ноутбуків і комунікаторів, оснащених радіомодемами) – понад 1 тис. грн., а також доволі високі абонентські тарифи – понад 50 грн. на місяць. Такі ціни й тарифи на радіодоступ нижчі або сумірні з цінами й тарифами в розвинених країнах світу, але вони зависокі щодо середнього рівня доходів жителів України. Операторам швидкісних СРД доводиться конкурувати з традиційними операторами швидкісних ПСД. Передавання даних через ефір завжди буде дорожчим, ніж передавання проводовими системами доступу. Це погіршує економічні показники (прибутковість) операторів швидкісних СРД і негативно впливає на готовність їхніх акціонерів інвестувати в недешеві комерційні пошуки перспективних технології радіодоступу.
Іще однією причиною стримування розвитку СРД в Україні вважається бурхливий розвиток радіотехнологій. Оператори мереж не поспішають укладати контракти з постачальниками мережевого обладнання, оскільки термін його окупності, може досягати 5-7 років. За такий час гарантовано з’являться нові радіотехнології, а мережа морально застаріє, не встигнувши окупитися.