<-На зміст->
11.4 Інтегрований підхід до побудови системи Інтернет-доступу
Різноманіття систем, що існують в даний час, надають доступ до Інтернету і інших глобальних та національних мереж (наприклад, мережі Укрпак), в жодному випадку не свідчить про повне витіснення одних систем іншими. Навпаки, все це різноманіття і створене для того, щоб доповнити і удосконалити існуючу структуру доступу, надавши при цьому ще цілий ряд послуг, які були недоступні наявним системам. Адже поява високошвидкісних розподільних мереж на базі ВОЛЗ не усунула Інтернет-доступ через ТМЗК, а навпаки, дозволило удосконалити структуру ТМЗК шляхом шунтування переобтяжених ділянок останньої (це відноситься і до швидкостей передачі, і до можливості додзвонитися), тому в таких структурах якість доступу в Інтернет почала визначатися виключно станом абонентської лінії і можливостями місцевої АТС абонента. Далі, поява супутникового одностороннього сервісу і МТРМ ще більше розвантажила ТМЗК завдяки тому, що ці системи взяли на себе трансляцію прямого каналу до абонентів, тим самим ще більше розширився список послуг, що надавалися, в області інтрамереж, сформованих на базі ТМЗК, МТРМ і ін.
Проте між системами доступу існують і принципові відмінності, які визначаються пропускною спроможністю каналу зв’язку, можливістю кількісного охоплення користувачів, способом передачі даних і так далі. В зв’язку з цим складається своєрідна рівнева ієрархія систем доступу, яку ілюструє табл. 11.2.
Таблиця 11.2 – Рівні надання Інтернет-доступу
Рі-вень |
Система Інтернет-доступу |
Максимальна швидкість передавання інформації, Мбіт/с, в каналах |
Ступінь охоплення |
|
прямому |
зворот-ному |
|||
1 |
Магістральні ВОЛЗ |
Сотні тисяч (десятки тисяч) |
– |
Глобальне і націона-льне роз-поділення |
2 |
Супутникові розподільні системи |
Десятки |
– |
|
3 |
Супутникові системи індивідуального доступу |
10 (до 0,4) |
1 |
Місцеві, зональні, індивідуаль- |
4 |
МТРМ |
68 (34) |
2 |
|
5 |
МКТБ |
42 (до 10) |
8 |
|
6 |
Виділена телефонна лінія |
8 (2) |
2 |
|
7 |
Безпроводові системи |
2 (0,064) |
≈0,5 |
|
8 |
Комутована ТМЗК |
0,056 (0,0288) |
0,0336 |
|
Найбільш високий рівень мають глобальні розподільні системи (магістральні ВОЛЗ і супутникові розподільні системи), що забезпечують системам доступу всіх нижчих рівнів високошвидкісний вихід до глобальних і національних мереж. Решту систем займають рівні залежно від їх пропускної здатності і можливості забезпечити нижчим рівням канали доступу з прийнятною для них швидкістю передачі даних. В цьому відношенні МТРМ займає проміжне місце між супутниковими системами і МКТБ і тому може стати сполучною ланкою між цими двома важливими системами, збільшивши при цьому наземний сегмент супутникової мережі і розширивши інфраструктуру замкнутих місцевих МКТБ.
Приклад побудови подібної мережі для адміністративного району показаний на рис. 11.10.
Основою мережі служить синхронна волоконно-оптична мережа кільцевої структури стандарту SONET (Synhronous Optical Network – синхронна оптична мережа), що оперує швидкостями передачі, кратними 51,84 Мбіт/с. Вона має вісім відповідних рівнів з пропускною здатністю від 51,84 до 2488,32 (51,84×48) Мбіт/с. Кадри в SONET, що подаються 810 байтами в матричній формі, складаються з синхронних транспортних сигналів (СТС). Матриця, кожним елементом якої є байт, має 90 стовпців і 9 рядків. Частина байтів кадру СТС-1 – це службові дані, а 744 байти, що залишились – передана інформація. В SONET передача кадрів СТС-1 здійснюється кожні 125 мкс, що еквівалентно передачі 8000 кадр./с.
Рисунок 11.10 – Побудова цифрової мережі на основі синхронних волоконно-оптичних систем SONET, МТРМ і МКТБ
Основним елементом такої синхронної транспортної мережі для об’єднання БС МТРМ і ЦС МКТБ служить центральний портал, що має високошвидкісний вихід через ВОЛЗ або супутникову лінію зв’язку на потужного провайдера Інтернет або іншу глобальну (національну) мережу, а також забезпечує зв’язок з ТМЗК, адміністрування мережі і комутацію всієї переданої в мережі інформації. Центральний портал може виконувати всі функції ЦС МТРМ, окрім мовної.
Структурна схема центрального порталу показана на рис. 11.11. Інтерфейси внутрішнього устаткування порталу відповідають стандартам стику ліній оптичного зв’язку (система адміністрування, сервер провайдера), G.703 (комутатор потоків 2,048 Мбіт/с) і MPEG. Тому для їх сумісної передачі і виділення в синхронній транспортній мережі застосовуються АТМ-комутатори, що є як на центральному порталі, так і на БС МТРМ і ЦС МКТБ.
Така побудова мережі Інтернет-доступу може повністю забезпечити потреби району великого міста, адміністративного центру або невеликого містечка. Використання в ній МТРМ дає можливість провести її швидке розгортання і поетапне нарощування, не чекаючи завершення прокладання транспортної мережі ВОЛЗ, що дозволить місцевому провайдеру швидше окупити вартість витрат на будівництво мережі, а користувачам без затримок отримати доступ до Інтернету.
Таким чином, можна з упевненістю стверджувати, що надання послуг Інтернет-доступу за допомогою МТРМ має велику перспективу, особливо у взаємозв’язку з іншими системами доступу, оскільки відкриває можливість до побудови сучасної високошвидкісної цифрової мережі зі всім спектром телекомунікаційних послуг.
Рисунок 11.11 – Структура центрального порталу
Контрольні ЗАПИТАННЯ
- Особливості Інтернет-доступу мережами кабельного телебачення.
- Проаналізувати основні стандарти високошвидкісної передачі даних кабельними мережами.
- Навести приклади систем Інтернет-доступу, що використовують супутникові канали.
- Обґрунтувати переваги доступу мікрохвильовими телерадіо-інформаційними мережами.
- Перерахувати основні складові системи МИТРИС.
- Інтегрований підхід до побудови систем Інтернет-доступу.
- Побудувати структуру цифрової мережі на основі синхронних волоконно-оптичних систем SONET.