Вступ

<-На зміст->

3.2 Основні характеристики технологій xDSL

Основні технічні характеристики сучасних технологій сімейства xDSL показані в таблиці 3.1. Існують новіші варіанти xDSL, наприклад, багатошвидкісна DSL (MDSL, multi-speed DSL), але вони пропонуються тільки одним виробником, і їх важко порівнювати з іншими членами сімейства. Таблиця упорядкована за часом створення технології.

Таблиця 3.1 – Параметри сімейства технологій xDSL

Назва	Пояснення	Швидкість передавання даних	Режим	Коментар
1	2	3	4	5
HDSL/ HDSL2	Швидкісна DSL	1,544 Мбіт/с 2,048 Мбіт/с	Симетрична Симетрична	Використовуються дві пари HDSL2 використовується одна пара
SDSL	Однолінійна DSL	768 кбіт/с	Симетрична	Використана одна пара
ADSL	Асиметрична DSL	від 1,5 Мбіт/с до 8 Мбіт/с від 16 кбіт/с до 640 кбіт/с	Вхідний потік Вихідний потік	Використана одна пара з максимальною довжиною 5,5 км
RADSL	DSL з ада-птацією швидкості	від 1,5 Мбіт/с до 8 Мбіт/с від 16 кбіт/с до 640 кбіт/с	Вхідний потік Вихідний потік	Використана одна пара, але може адаптуватись швидкість передавання даних до параметрів лінії
CDSL	Абонент-ська DSL	До 1 Мбіт/с від 16 до 128 кбіт/с	Вхідний потік Вихідний потік	Використана одна пара, але не потребує в будинку користувача віддаленого обладнання

Продовження таблиці 3.1

IDSL

ISDN DSL

Аналогічна ISDN BRI

Симетрична

Використана одна пара, інколи називається „BRI без комутатора”

VDSL

Високошвід-кісна DSL

Від 13 до 52 Мбіт/с
від 1,5 Мбіт/с
до 6,0 Мбіт/с

Вхідний потік

Вихідний потік

Великі швидкості обміну даними; максимальна довжина від 0,55 до 1,4 км, потрібен волоконно-оптичний абонентський кабель і АТМ

Наведені швидкості та відстані xDSL потрібно розглядати як передбачувані, а не регламентовані. Виробники користуються цим, і сьогодні можна знайти засоби HDSL на основі дискретної багатоканальної (DMT, discrete multitone) модуляції, повну швидкість у 1,5 Мбіт/с для ADSL на 5,5 км і симетричну DSL з підтримкою аналогових пристроїв.
У таблиці 2.1 подані такі технології:

HDSL і HDSL2 – швидкісні DSL. Функціонують на швидкості 1,544 Мбіт/с (швидкість Т1) у Північній Америці і 2,048 Мбіт/с (швидкість Е1) практично у всіх інших країнах. Обидві швидкості є симетричними (однаковими в обох напрямках). Спочатку HDSL на 1,544 Мбіт/с використовувала дві пари проводів і функціонувала на відстанях до 4,5 км, HDSL, зі швидкістю 2,048 Мбіт/с, потребує три пари проводів для тих же відстаней (але не більше). Остання версія HDSL, відома як HDSL2, застосовує тільки одну пару проводів і, як очікується, буде стандартизована для забезпечення сумісності між устаткуванням різних виробників;
SDSL – симетрична (однопарна) DSL. Метою технології xDSL є використання аналогових локальних ліній. Можливо найкращим рішенням буде застосування єдиної пари провідників, як це робиться в аналоговій лінії. SDSL використовує тільки одну пару, але дозволяє функціонувати лише на 3 км, принаймні, відповідно до проектної специфікації. Проте швидкості ті ж самі, що і для HDSL. SDSL має швидкість 768 кбіт/с з використанням єдиної пари HDSL. Передбачається, що HDSL2 має функціонувати як і SDSL, і згодом SDSL буде поглинута HDSL2;
ADSL – асиметрична DSL. ADSL використовує тільки одну пару проводів, але необхідність підтримки дуплексних швидкостей обмежує відстані. ADSL визнає асиметричну природу багатьох широкосмугових служб і в той же час збільшує відстань передавання до 5,5 км;
RADSL – адаптивна за швидкістю DSL. При встановленні устаткування передбачається виконання деяких мінімальних вимог до стану ліній для забезпечення функціонування на заданій швидкості. Принаймні, це справедливо для попередніх цифрових технологій, таких як Т-несуча і ISDN. Що ж робити, коли характеристики лінії змінюються або швидкості роботи роблять устаткування чутливим до малих змін у середовищі передавання даних? RADSL успадковує кращі властивості ADSL і, використовуючи дискретне багатотональне (DMT) кодування, може адаптуватися до зміни параметрів лінії і підлаштовувати швидкості в обох напрямках для одержання максимальної, при даних умовах, швидкості;
CDSL – споживча DSL. Хоча ця технологія пов’язана з ADSL і RADSL, її особливості дозволяють розглядати її як окремий варіант. CDSL використовує більш помірні швидкості і відстані порівняно з ADSL/RADSL, але вона має унікальну перевагу. CDSL дає можливість не турбуватися про встановлення в приміщенні абонентів віддалених пристроїв, відомих як розподільники (splitter). Розподільники дозволяють існуючим аналоговим телефонам і іншому устаткуванню (наприклад, факсимільним апаратам) функціонувати так само, як і раніше (розподільники для ADSL і RADSL обговорюються нижче.) У CDSL розподільники і відповідні кабелі не потрібні;
IDSL – ISDN DSL. Ця технологія використовує канали 2B+D інтерфейси BRI ISDN, що функціонують на швидкості 144 кбіт/с (два В-канали по 64 кбіт/с і один D-канал з 16 кбіт/с), але пропускає дані BRI не через телефонний комутатор ISDN, а через устаткування xDSL. IDSL функціонує на парі проводів;
VDSL – високошвидкісна DSL. Це найновіший член сімейства. VDSL розглядається деякими фахівцями як кінцева мета технологій DSL. Швидкості є найвищими з усіх можливих, але тільки для відстаней 0,3 – 1,4 км по мідній витій парі. Відстань – не проблема для VDSL, оскільки ця технологія розрахована на під’єднання волоконно-оптичних ліній після точки на відстані в 0,3 – 1,4 км. Вона була задумана для асинхронного режиму пересилання кадрів (ATM, asynchronous transfer mode) не як один з варіантів, а як рекомендований режим роботи.