<-На зміст->
3.7 Особливості DSL з адаптацією швидкості
DSL з адаптацією швидкості (Rate Adaptive DSL) знімає обмеження деяких раніше розроблених пристроїв ADSL, особливо заснованих на САР. Після встановлення устаткування ADSL для роботи в смузі пропускання аналогової локальної лінії (раніше використовувалася для телефонних розмов), отримана цифрова лінія функціонує з фіксованими швидкостями вхідного і вихідного потоків протягом усього часу існування з’єднання. Швидкості вхідних потоків змінюються для різних областей і параметрів використовуваних пар зі збільшенням до 32 або 64 кбіт/с. По одній лінії зв’язку можна одержати, наприклад, 640 кбіт/с, а по сусідній – тільки 608 кбіт/с або навіть 576 кбіт/с.
Параметри локальних ліній увесь час змінюються. Вони можуть погіршуватися або поліпшуватися залежно від дощів, сонячної активності, середньої температури проводів, сезону або часу доби.
RADSL теоретично здатна миттєво адаптуватися до зміни параметрів лінії.
Наприклад, користувачі можуть одержати ранком швидкість обміну 576 кбіт/с, опівдні – 640 кбіт/с у, а ввечері – 608 кбіт/с.
Така концепція подібна до ідеї модемів, що налаштовуються автоматично. Модеми ще 20 років тому вимагали налаштування на параметри лінії для одержання максимальної продуктивності, що порівняно легко зробити для виділених приватних ліній, але практично неможливо гарантувати для з’єднань, що комутуються. Справа в тому, що в з’єднаннях, які комутуються, сигнали двох сеансів зв’язку можуть проходити по різних електричних колах. Ключовим моментом при настроюванні на параметри лінії є вирівнювання (equalization) згасання по усьому використовуваному спектру частот. Нові модеми із самоузгодженням дозволяють знизити швидкість обміну при незадовільних параметрах лінії зв’язку (тому навіть модеми з 33,6 кбіт/с усе ще працюють на швидкості 28,8 або 14,4 кбіт/с). Однак після встановлення надійного з’єднання зі швидкістю 14,4 кбіт/с остання не може бути змінена, навіть якщо з’єднання триває години і умови на лінії поліпшуються. У RADSL налаштування за швидкістю виконується оперативно, під час з’єднання.
Інші властивості RADSL такі ж, як в ADSL з точки зору максимальних швидкостей і відстаней. RADSL є розвитком ADSL, і все устаткування ADSL повинно далі переходити на методи RADSL. В устаткуванні з дискретним багатотональним кодуванням (DMT) присутня технологія RADSL, пов’язана з основними принципами даного способу кодування. Хоча робота RADSL можлива в ADSL з кодуванням САР, цього важко домогтися без додаткових схем і накладних витрат у САР-пристроях. Найбільше розходження пов’язане зі зміною спектра сигналу в САР. Проте деякі виробники устаткування ADSL із САР вже представили RADSL.
Базова архітектура RADSL-з’єднання в точності повторює архітектуру ADSL.
Перші реалізації ADSL і RADSL розкрили багато серйозних проблем, пов’язаних з територією абонентів. ADSL/RADSL вимагає встановлення й обслуговування віддаленого пристрою – розподільника, головною функцією якого є забезпечення подальшого функціонування існуючих аналогових телефонів і факсимільних апаратів. Виникли також ускладнення з внутрішньою проводкою і її конфігурацією. Зупинимося на питаннях обслуговування і живлення окремого розподільника.
Насамперед провайдер повинен домовитися з абонентом про встановлення розподільника і прокладання комунікацій. Це може здатися не настільки складним, але застати в робочий час зайняту людину вдома не так просто.
Проблеми з внутрішньою проводкою підвищують вартість і складність встановлення розподільників, знайдений спосіб конфігурації швидкостей і відстаней ADSL або RADSL з підтримкою існуючих аналогових пристроїв, але без віддалених розподільників, це стане досить привабливою альтернативою базової технології ADSL/ RADSL.
Наприкінці 1997 р. компанія Rockwell Semiconductor Systems запропонувала варіант хDSL, названий споживчою DSL (CDSL, Consumer DSL). Він дозволив усунути відзначені вище незручності й обмеження. Rockwell запропонувала свій метод стандартизації, перед тим як він був специфікований ITU. Його назва "Gadsl lite" показує взаємозв’язок між ADSL/RADSL і CDSL. Єдине значне розходження між ADSL/RADSL і CDSL, крім відсутності розподільника в будинку абонента і складностей із проводкою, – це обмежена швидкість функціонування (вхідний потік 1 Мбіт/с замість 8 Мбіт/с для ADSL). Про підтримку CDSL заявили Nortel, Microsoft, Compaq і Intel, і майбутнє CDSL стало здаватися не тільки гарантованим, але і безхмарним.
На території місцевої станції (центральної станції) з’єднання не змінюються. Розподільник усе ще необхідний для розділення високошвидкісних пакетів з даними і телефонними розмовами. Розподільники місцевих станцій розташовані у тому ж устаткуванні, що й в архітектурі ADSL/RADSL. Розходження стосуються тільки приміщень абонентів. Архітектура CDSL показана на рис. 3.6 (віддалений розподільник відсутній).
CDSL наділена такими особливостями.
1. Адекватні для більшості користувачів швидкості доступу. Більш швидкий доступ до Інтернету може призвести до уповільнення роботи в інших частинах мережі. Таке "переміщення вузького місця продуктивності" може бути серйозною проблемою для багатьох користувачів, що очікують швидкості від 6 до 8 Мбіт/с для вхідного потоку. Чи здатні сервери і магістралі Інтернету витримати подібне навантаження? CDSL додає тільки 1 Мбіт/с. Цього досить для сучасних вимог користувачів до швидкості доступу в Інтернет і Web. Обмеження навантаження дозволить знизити вартість модемів CDSL.
Рисунок 3.6 – Архітектура CDSL
2. Простота встановлення у замовника. Можливо, це найважливіша властивість. При реалізації CDSL не потрібно домовлятися з абонентом про час проведення робіт, турбуватися про проводку, встановлення віддаленого пристрою і про майбутнє технічне обслуговування.
3. Доступ до Інтернету одночасно з роботою телефону. Незважаючи на відсутність віддалених розподільників, CDSL дозволяє одночасно виконувати телефонні дзвінки і доступ до Інтернету по одній телефонній лінії. Не існує обмежень "почергового" використання, як при розміщенні на одній локальній лінії сучасних модемів і телефонів.
4. Низька вартість для абонентів. Без електронних схем розподільників модеми CDSL повинні бути менш дорогими, ніж віддалений модемний пристрій ADSL і RADSL будь-якої конфігурації. Вартість не повинна перевищувати поточні ціни на найсучасніші моделі модемів 56k. Покупці часто поєднують ціну необхідного устаткування, вартість послуг (технічно це різні речі), коли говорять, що послуги занадто дорогі. CDSL знижує вплив вартості устаткування.
5. Низькі витрати на забезпечення служби. Навіть у CDSL провайдерові потрібно встановлювати устаткування на місцевій (центральній) станції. Однак його вартість компенсується економією від локалізації місця проведення робіт і обслуговування. У CDSL немає необхідності виїжджати до кожного абонента або обслуговувати віддалені пристрої на великій території.
Таким чином, модеми-CDSL не заміщають собою модеми 56k або звичайні модеми, але пропонують еволюційний шлях досягнення високих швидкостей з меншими проблемами для провайдерів, ніж в інших технологія xDSL. Однак CDSL залишається членом сімейства xDSL і не може розглядатися як удосконалення модемів 56k. Максимальна швидкість CDSL (1 Мбіт/с вхідного потоку) залежить від стану ліній. Швидкості, більш помірні порівняно з ADSL і RADSL, у багатьох випадках дозволяють досягти граничних параметрів. CDSL не є заміщенням ADSL або RADSL, а служить доповненням до встановлюваних систем ADSL і RADL там, де не потрібні високі швидкості або де виникають складнощі з віддаленими розподільниками і домашньою проводкою.