3.8 Високошвидкісні DSL
VDSL є спробою вирішення,  принаймні, трьох проблем, пов’язаних із широкосмуговими службами на локальних  лініях. По-перше, телефонні компанії усе більше застосовують волоконно-оптичні  кабелі в системах з виграшем пари або в лініях цифрової несучої (DLC, digital  loop carrier).  Розповсюджено  обслуговування  окремих  районів,  особливо  новобудов і
           житлових комплексів, до яких підводять  волоконно-оптичні кабелі. При цьому мідні проводи використовуються тільки на  останніх декількох тисячах метрів до будинку. По-друге, послуги телефонних і  інших компаній вимагають з кожним роком усе більшої смуги пропускання.  По-третє, у міру удосконалення системи xDSL дозволяють усе ширше працювати з трафіками  від телефону, відео і даних, а деякі системи пристосовуються для передавання комірок  ATM. Це теж важливо, оскільки ATM з легкістю поєднує послуги  телефону/відео/даних у рамках однієї фізичної мережі. Хоча ADSL може  використовуватися в мережах ATM, вона здатна працювати і за протоколом IP (VDSL  вимагає наявності мережі ATM).
           Рисунок 3.7 відображає основну  концепцію VDSL відповідно до перерахованих вище проблем. По-перше, VDSL містить  у собі оптичний мережевий пристрій для перетворення і концентрації сигналів  VDSL у кабелі, що підводиться (фідер), волоконно-оптичної системи, що може бути  частиною NGDLC наступного покоління (NGDLC, next generation DLC). Системи NGDLC  характеризуються значною "розподіленою інтелектуальністю" і під’єднуються  до волоконно-оптичних кілець Sonet, а не до цифрових з’єднань "точка-точка"  від RT до стільникової мережі. Це полегшує доступ до широкосмугових служб  центральної станції.
           По-друге, смуга пропускання  вхідного потоку набагато ширша, ніж у DSL. Швидкість близько 13 Мбіт/с  досягається на відстанях 1,4   км, а на   0,3 км по мідному кабелю можна  отримувати  швидкість 50 Мбіт/с. Вихідний  потік VDSL має швидкість, не нижчу 1,5 Мбіт/с і може бути реалізований у  симетричних конфігураціях.
           По-третє, VDSL призначається для  перенесення кадрів ATM, тобто для формування фізичного рівня (physical layer) у  повнофункціональній мережі ATM. У цьому випадку концентратор VDSL у користувача  будинку в дійсності є комутатором ATM, що під’єднує різні сервери ATM. Однак  допускаються інші режими роботи. Комбінація кадрів АТМ і MX перенесення по з’єднаннях  VDSL призначені для підтримки систем комутації цифрового відео (SDV, switched  digital video). Може бути запропонований широкий набір додаткових послуг,  включаючи високошвидкісний доступ до Інтернету і Web.
           VDSL іноді подається як  еволюційний крок розвитку ADSL. На даний момент функціонування VDSL пов’язане з  присутністю оптичного волокна і з популярністю ATM.
           VDSL продовжує забезпечувати зворотну сумісність з  існуючими аналоговими телефонами через розподільники (як у ADSL) і допускає  наявність численних пристроїв на території абонента. Усі вони є для VDSL  термінальним устаткуванням (включаючи персональний комп’ютер, локальні мережі,  телевізори і навіть холодильники або кондиціонери).
           Таким чином, VDSL є для провайдера стратегією  "повного набору мережевих служб", a ADSL є стратегією "даних по  мережі".