<-На зміст->

 

4.10 Застосування технологій HDSL в апаратурі WATSON

 

Раніше на магістральних лініях (перш за все в приміській зоні) в основному використовувались системи високочастотного ущільнення типу КАМА і К-60, які в експлуатації потребували дорогого регламентного обслуговування. Крім того, необхідність надання нових послуг і підвищення якості зв’язку потребують використання цифрових ліній зв’язку. Одним з рішень в цій області може бути заміна обладнання типу КАМА і аналогічного на цифрові системи передавання.
При такій заміні на існуючому магістральному кабелі з діаметром жил 1,2 мм може бути досягнута швидкість передавання 2 Мбіт/с по двох парах в режимі повного дуплексу. Як обладнання лінійного тракту може бути використане обладнання WATSON2 або WATSON3 з лінійними регенераторами. Як кінцеві мультиплексори може бути використаний мультиплексор MXLP або FMX фірми SAT (Франція) або будь-який аналогічний ІКМ-мультиплексор.  Мультиплексор забезпечує безпосереднє стикування з існуючим комутаційним обладнанням, а також з будь-якими системами цифрових АТС або вузлами мереж передавання даних.
Система HDSL WATSON2 заснована на використанні лінійного кодування 2B1Q, а система WATSON3 – кодування САР-64. Обидві системи дозволяють організувати дуплексну передачу потоку 2 Мбіт/с по двох кабельних парах. Довжина регенераційної ділянки в системі WATSON3 дещо більша. Разом з тим, регенератор для WATSON3 є складнішим і дорожчим, ніж для WATSON2, тому доцільність застосування конкретного типу обладнання може бути визначена після вивчення схеми траси. Нижче (табл. 4.2) подано основні дані щодо лінійних параметрів обладнання WATSON для кабелю з діаметром жили 1,2 мм.

Таблиця 4.2 – Лінійні параметри обладнання WATSON


Обладнання

Довжина регенераційної ділянки, км

Максимальне число регенераторів

Максимальна довжина, км

WATSON2

14

2(7)

42 (112)

WATSON3

18

– (7)

– (144)

У дужках вказані дані для спеціального лінійного регенератора на основі модулів LTU WATSON і блоків дистанційного живлення виробництва НТЦ НАТЕКС.
У випадках, коли довжина ділянки між пунктами підсилення обладнання Кама/к-60 перевищує вказану вище, необхідно зробити такі дії:

  1. Перевірити шляхом з’єднання двох модулів WATSON3, чи не буде встановлений зв’язок на необхідній довжині (часто це буває можливим – дані, наведені в таблиці, є орієнтовними);
  2. Встановити новий регенераційний пункт в розрив кабелю, бажано на рівній відстані від найближчих пунктів регенерації.

Оскільки запропоноване в даному підрозділі рішення вимагає організації цифрового передавання по кабельних парах, неможливо гарантувати відсутність впливу на сусідні пари кабелю, навантажені апаратурою високочастотного ущільнення. У свою чергу, найкращі результати із дальності передавання обладнання WATSON також досягаються за відсутності на сусідніх парах аналогових систем. Тому, у разі використання кабелів з числом жил більш чотирьох, рекомендується одночасна заміна всіх систем передавання, що завантажують даний кабель. Якщо це неможливо, то бажано використовувати обладнання WATSON3 з лінійним кодуванням САР, оскільки воно найменшим чином впливає на сусідні пари і найменш чутливе до високочастотних шумів.
Як кінцеве обладнання необхідно використовувати мультиплексор часового розділення з можливістю роботи як із з’єднувальними лініями (ЗЛ), так і з абонентськими лініями (АЛ) і цифровими інтерфейсами. Така необхідність пов’язана з тим, що по організованих за допомогою HDSL цифрових трактах в майбутньому можлива і організація передавання даних, і прямих абонентських підключень. Одним з найбільш ефективних рішень для цієї мети є мультиплексор RESICOM-MXLP або FMX виробництва SAT (Франція).
Конструктивно мультиплексор RESICOM-MXLP виконаний у вигляді касети BMXI, пристосованої для кріплення в стійках різних конструкцій. Плати мають формат, відповідний до Рекомендації 917 МЕК. Доступ до з’єднань всіх плат забезпечується з передньої панелі.
Мультиплексор MXLP включає блоки групового обладнання, до яких підключаються плати різних портів, призначених для конкретних випадків застосування (рис. 4.8).

Рисунок 4.8 – Структура мультиплексора RESICOM-MXLP

Плата СТМ (плата групового тракту) реалізує головні функції системи передавання разом з функціями управління і контролю. Вона підтримує два стики із швидкістю 2048 кбіт/с і імпедансом 120 Ом і два стики з імпедансом 75 Ом відповідно до рекомендації ITU-T G.703.
Плата CIE надає мультиплексору MXLP додаткові функції управління, контролю і технічного обслуговування, включаючи централізоване керування та збір статистичних даних.
Основними платами низькошвидкісних кінців є плати абонентських інтерфейсів FXS, станційних інтерфейсів FXO, інтерфейсів даних Сid і сполучних ліній CRT. Функції плат портів наочно      зображені на рис. 4.8. Плати FXS і FX0 забезпечують стандартні інтерфейси з абонентським обладнанням (телефонний апарат, телефакс, модем, таксофон) і телефонними станціями (будь-якої системи). Плати CRT забезпечують міжстанційні з’єднання з сигналізацією Е&м, а плати CID – підключення цифрових пристроїв, наприклад, комп’ютерів або маршрутизаторів локальних мереж.

Контрольні запитання

  1. Навести основні параметри технології HDSL.
  2. Яким чином функціонує технологія HDSL для Е1?
  3. Навести можливі структури кадру HDSL для Е1.
  4. У чому полягають особливості використання технології HDSL?
  5. Пояснити місце HDSL в ISDN.
  6. Дати порівняльну характеристику HDSL та HDSL2.
  7. Методи кодування в HDSL та їх характеристика.
  8. Навести основні особливості дуплексного режиму технології HDSL2.
  9. Вказати переваги та недоліки повторювачів, які використовуються в Т1 та Е1
  10.  З яких основних компонентів складається мережевий термінальний пристрій?
  11.  Вказати переваги та недоліки виділених ліній Е1 та Т1.
  12.  Якими чинниками визначаються швидкість передавання інформації та пропускна здатність каналу?
  13.  Яким чином визначається швидкість передавання інформації по неперервному каналу з завадами?
  14.  Як визначити пропускну здатність неперервного каналу з завадами при передаванні сигналів  обмеженої потужності?
  15.  Пояснити характер залежності пропускної здатності неперервного каналу з завадами від смуги пропускання.
  16.  В чому полягає різниця між технічною та інформаційною швидкостями передавання?
  17.  Пояснити особливості функціонування обладнання WATSON.
  18.  Виконати порівняльний аналіз особливостей систем WATSON2 та WATSON3.

 

<-На зміст->