<-На зміст->
4.8 Особливості дуплексного режиму в HDSL2
Технологія HDSL2 дає можливість використовувати дуплексні операції на одній парі, тобто сигнали в обох напрямках передаються по тих самих двох провідниках. Діапазони частот вхідного і вихідного потоків можуть бути з’єднані або відділені один від одного. У першому випадку необхідне лунопридушення для усунення взаємних перехресних завад, що призводить до збільшення вартості і складності устаткування.
Більш простим рішенням є використання різних діапазонів частот для сигналів вхідного і вихідного потоків, тобто FDM для HDSL2, що усуває взаємні перехресні завади. Це вимагає прохідних фільтрів для заглушення сигналів поза заданим частотним діапазоном.
На рис. 4.7 показано обидва методи. У верхній частині зображені вхідні та вихідні потоки з різними діапазонами (FDM). Діапазон вихідного потоку обраний відповідно до зменшення впливу згасання на низьких частотах. Однакові діапазони відбивають симетричну природу HDSL2 і HDSL у цілому.
У нижній частині рис. 4.7 показане використання одного діапазону частот для пересилання даних в обох напрямках, що потребує лунопридушення. Однак при цьому необхідна менша смуга пропускання, і саме з цієї простої причини HDSL2 буде використовувати лунопридушення, а не FDM.
Відзначимо, що кодування САР легко пристосувати до обох ситуацій. Кодування РАМ потребує оптимізації для роботи в смузі частот, а отже, й мультиплексування FDM. Іншими словами, "чисті" коди РАМ подібні до 2B1Q, віддають перевагу лунопридушенню, що є ще одною причиною використання в специфікації HDSL2 з РАМ методу лунопридушення, а не FDM.
Технологія HDSL має реалізації на одній парі, але завжди можна було використовувати і дві пари при необхідності. До проблем з одною парою відносяться: продуктивність (протягування усіх бітів через одну пару), загальна затримка (затримка обробки і відправлення бітів) і те, що відомо як спектральна сумісність (тенденція сигналів в одному пучку кабелів інтерферувати один з одним).
Рисунок 4.7 – Принципи FDM і лунопридушення HDSL2
Великий набір варіантів у стандарті HDSL2 може підірвати взаємну сумісність. Якщо специфікація, що задовольняє усіх, ризикує стати занадто узагальненою, вона не задовольнить нікого. Варто строго обмежити кількість допустимих варіантів у стандарті HDSL2.