<-На зміст->

 

5.1 Базова архітектура ADSL

 

ADSL є найбільш стандартизованою технологією в сенсі доступності документації, перевірки на практиці і наявності "відкритих" специфікацій. Поширене переконання, що багато технологій xDSL почнуться з ADSL і можуть навіть закінчитися в її рамках.
На рис. 5.1 показана базова архітектура системи ADSL. Архітектура встановлює ряд стандартних інтерфейсів між основними компонентами. Між інтерфейсами визначені функціональні групи, реалізовані в продуктах виробників устаткування, що втілюють необхідні функції разом з будь-якими варіантами або покращеннями від самого виробника. Внутрішні особливості окремих компонентів самостійно визначаються компанією-виробником.

Рисунок 5.1 – Архітектура ADSL

На рисунку використані такі абревіатури:


ATU-C

– передавальний пристрій ADSL (ADSL Transmission Unit) у центральній станції;

 ATU-R

– передавальний пристрій ADSL на віддаленій стороні;

 В

– допоміжний вхід даних (наприклад, параболічна антена);

 DSLAM

– мультиплексор доступу DSL (DSL Access Multiplexer);

 POTS-C

– інтерфейс між PSTN і розподільником у центральній станції;

 POTS-R

– інтерфейс між PSTN і розподільником на віддаленій стороні (remote);

 T-SM

– Т-інтерфейс для модуля служби (Service Module);

 Т

– Т-інтерфейс, який може бути внутрішнім для SM або ATU-R;

 U-C

– U-інтерфейс у центральній станції;

 U-C2

– U-інтерфейс у центральній станції від розподільника до ATU-C;

 U-R

– U-інтерфейс на віддаленій стороні;

 U-R2

– U-інтерфейс на віддаленій стороні від розподільника до ATU-R;

 V

– V-інтерфейс на стороні вузла доступу від ATU-C  до вузла    доступу;

 Vс

– інтерфейс на стороні центральної станції від вузла доступу до мережевої служби;

ADSL має ряд важливих особливостей. По-перше, передбачається підтримка аналогових телефонних служб (ТФМЗК). Спеціальний розподільник дозволяє передавати аналоговий канал 4 кГц від комутатора до абонента на цифровій смузі пропускання з’єднання ADSL.
По-друге, у системі ADSL реалізовано безліч служб, включаючи цифрове мовлення і широкосмуговий доступ (тобто послуги відео і доступу до Інтернету), а також мережеве керування. Усі ці служби доступні поза звичайним комутатором центральної або місцевої станції (LE), що знімає проблеми заторів у магістралях і комутаторах. Багато з’єднань АDSL обслуговуються єдиним вузлом доступу ADSL центральної або місцевої станції, що іноді називається DSLAM або модулем доступу DSL, хоча це і можна переплутати. DSLAM може надавати доступ до служб ліній ADSL, але повна архітектура DSLAM є більш загальною, ніж наведена на рис. 5.1.
Назви інтерфейсів говорять самі за себе. В-інтерфейс указує на необов’язковий вхід, наприклад, від кабелю антени, що надає супутникове мовлення. Інтерфейс T-SM (між ATU-R і модулем служби) у деяких випадках може бути аналогічний Т-інтерфейсу, особливо коли модуль служби інтегрований у ATU-R. Якщо дійсно є присутнім інтерфейс T-SM, то на кожен ATU-R може припадати кілька таких інтерфейсів, причому різних типів. Наприклад, ATU-R може мати роз’єм інтерфейсів 10Base-T Ethernet і V.35. Якщо термінальне устаткування інтегроване з ATU-R,         T-інтерфейс між абонентською розподільною мережею і термінальним устаткуванням може бути відсутнім.
Різні U-інтерфейси можуть бути відсутні, якщо розподільник є частиною пристроїв ATU або якщо він взагалі не застосовується. На даний момент це було визначальною тенденцією серед виробників устаткування, але унеможливлювало підтримку на тій же лінії існуючих аналогових телефонів. V-інтерфейс може бути скоріше логічним, ніж фізичним, що особливо правильно для інтерфейсу VA, коли DSLAM або вузол доступу ADSL виконує деякі задачі з концентрації або комутації. Якщо інтерфейс Vc для мережі, що обслуговується, є фізичним, він може набувати безлічі форм, що відповідають конкретним мережам (TCP/IP, ATM і т. д.). Розглянемо різні форми реалізації ADSL в абонента. Відповідно до архітектури формується абонентська розподільна мережа. Вона може бути пристроєм як окрема пара проводів до пристроїв (телевізійних  приставок або персональних комп’ютерів) або настільки ж складною, як дійсна локальна мережа (LAN), подібна домашній Ethernet. Потенційним недоліком може стати необхідність прокладання нових кабелів для під’єднання в абонентів пристроїв ADSL. Більш нові стандарти використовують для цього абонентську електричну проводку (наприклад, CEBus), що набагато краще.

 

<-На зміст->